Ухвала суду № 70819613, 07.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.12.2017Справа № 910/21794/17

Суддя Ващенко Т.М., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт"

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про стягнення 47 270,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про стягнення 47 270,12 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду, зокрема, щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до листа Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України "Про судовий збір", наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.11. «Про бюджетну класифікацію», наказом Міністерства фінансів України № 1028 від 11.08.11. "Про внесення змін до бюджетної класифікації", банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні: одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за подання якої заяви (зазначити найменування документа, дії) в Господарський суд міста Києва.

В якості доказів сплати судового збору за позовну заяву № 05/1224 від 01.12.17. до Господарського суду міста Києва позивачем подано платіжне доручення № 6509 від 30.11.17., проте, у вказаному платіжному дорученні позивачем невірно вказано одержувача, його ЄДРПОУ, код банку отримувача, МФО, номер рахунку, а в призначенні платежу зазначено: судовий збір за позовом ПрАТ «Приазовкурорт», Господарський суд Запорізької області. Код 22030101.

При цьому, судом враховано, що Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України (п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.12. по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя Т.М. Ващенко