Рішення № 70819546, 30.11.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.2017 Справа №905/2273/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 07652214,

про стягнення 13525,22 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-332/17 від 29.09.2017р. до Квартирно експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Словянськ Донецької області, про стягнення 13 525,22 грн., у тому числі боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 10 141,51 грн., спожитої у грудні 2016р. та лютому 2017р., суми 3% річних у розмірі 295,80 грн., нарахованих у період 04.01.2017р. 14.06.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2016р. травень 2017р., суми інфляційних у розмірі 451,70 грн., нарахованих з 01.02.2017р. по 31.03.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої у грудні 2016р., суми пені у розмірі 2 636,21 грн., нарахованої у період 04.01.2017р. 14.06.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2016р. травень 2017р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2273/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 03.10.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2273/17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору постачання електричної енергії №489 від 19.04.2016р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої активної електроенергії, спожитої у грудні 2016р. травні 2017р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних, пені за ними та інфляційних витрат за зобовязанням грудня 2016р., а також у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних величин електроспоживання у грудні 2016р. та лютому 2017р. та їх неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу в розмірі 10141,51 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, у копіях: договір про постачання електричної енергії №489 від 19.04.2016р. з додатками №5 «Порядок розрахунків», №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2016р.-2017р., додатковою угодою №б/н від 20.12.2016р. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2016р. травень 2017р., рахунки за активну електроенергію №65/489 за грудень 2016р. травень 2017р., рахунки №65/489.115629 від 20.12.2016р., №65/489.101459 від 20.02.2017р., банківські виписки за 18.04.2017р., за 28.02.2017р., за 13.03.2017р., за 14.06.2017р., за 09.06.2017р., довіреності на представників відповідача, довіреність на представника позивача, правоустановчі документи підприємства позивача та відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.

31.10.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 30.10.2017р., у яких вказано, що при складанні договору №111 від 22.02.2017р. були допущені технічні помилки, а саме помилково вказаний договір №489 від 19.04.2006р., слід вважати договір №489 від 19.04.2016р.; повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог, а також відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство.

До пояснень додано документи, наведені у переліку.

30.11.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 30.11.2017р., до яких додано документи, наведені у переліку, а також копію супровідного листа Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго №1846 від 17.11.2017р. на адресу начальника КЕВ м.Луганськ.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2017р. не зявився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19.04.2016р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №489, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма обєктами) приєднаною потужність 21,325кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно Договору (р.1 договору у редакції додаткової угоди №б/н від 20.12.2016р. до нього).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, та №5 Порядок розрахунків до цього договору (п.2.3.4 договору).

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2016р. травень 2017р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у грудні 2016 року: активна електроенергія - 6707 кВт/год на суму 15854,54 грн.;

- у січні 2017 року: активна електроенергія - 4114 кВт/год на суму 9490,99 грн.;

- у лютому 2017 року: активна електроенергія - 16200 кВт/год на суму 37705,82 грн.;

- у березні 2017 року: активна електроенергія - 8850 кВт/год на суму 20767,42 грн.;

- у квітні 2017 року: активна електроенергія - 12052 кВт/год на суму 27922,56 грн.;

- у травні 2015 року: активна електроенергія - 8303 кВт/год на суму 19250,57 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №489 від 19.04.2016р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період грудень 2016р. травень 2017р. активної електричної енергії у обсязі 56226 кВт/год на загальну суму 130 991,90 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунки на оплату:

- спожитої у грудні 2016р. активної електроенергії на суму 15854,54 грн. отримано відповідачем 20.12.2016р.;

- спожитої у січні 2017р. активної електроенергії на суму 9490,99 грн. отримано відповідачем 18.01.2017р.;

- спожитої у лютому 2017р. активної електроенергії на суму 37705,82 грн. отримано відповідачем 20.02.2017р.;

- спожитої у березні 2017р. активної електроенергії на суму 20767,42 грн. отримано відповідачем 22.03.2017р.;

- спожитої у квітні 2017р. активної електроенергії на суму 27922,56 грн. отримано відповідачем 21.04.2017р.;

- спожитої у травні 2017р. активної електроенергії на суму 19250,57 грн. отримано відповідачем 18.05.2017р.

Доказів протилежного суду не надано.

Повноваження осіб, що здійснили приймання перелічених документів від імені Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ підтверджено довіреностями останнього №1192 від 07.04.2016р., №1112 від 07.04.2016р., №158 від 18.01.2017р.

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків», остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електричну енергію повинен бути вчинений у термін протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням грудня 2016р. повинна бути здійснена: не пізніше 04.01.2017р.;

січня 2017р. не пізніше 01.02.2017р.;

лютого 2017р. не пізніше 06.03.2017р.;

березня 2017р. не пізніше 05.04.2017р.;

квітня 2017р. не пізніше 11.05.2017р.;

травні 2017р. не пізніше 01.06.2017р.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач повністю розрахувався за спожиту у грудні 2016р. травні 2017р. активну електроенергію у розмірі 130 991,90 грн. (банківські виписки за 18.04.2017р., за 28.02.2017р., за 13.03.2017р., за 14.06.2017р., за 09.06.2017р.).

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 451,70 грн. (нарахування здійснено за зобовязанням грудня 2016р. з 01.02.2017р. по 31.03.2017р. на суму 15854,54 грн.);

3% річних 295,80 грн. (нарахування здійснено за зобовязанням грудня 2016р. з 04.01.2017р. по 18.04.2017р. на суму 15854,54 грн., за зобовязанням січня 2017р. з 02.02.2017р. по 28.02.2017р. на суму 9490,99 грн., за зобовязанням лютого 2017р. з 07.03.2017р. по 13.03.2017р. на суму 37705,82 грн., за зобовязанням березня 2017р. з 06.04.2017р. по 18.04.2017р. на суму 20767,42 грн., за зобовязанням квітня 2017р. з 09.05.2017р. по 09.06.2017р. на суму 27922,56 грн., за зобовязанням травня 2017р. з 02.06.2017р. по 14.06.2017р. на суму 19250,57 грн.).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, без урахування дня фактичної оплати, з дотриманням приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р., суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 446,78 грн. та 3% у розмірі 276,82 грн.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 2636,21 грн. (нарахування здійснено за зобовязанням грудня 2016р. з 04.01.2017р. по 18.04.2017р. на суму 15854,54 грн., за зобовязанням січня 2017р. з 02.02.2017р. по 28.02.2017р. на суму 9490,99 грн., за зобовязанням лютого 2017р. з 07.03.2017р. по 13.03.2017р. на суму 37705,82 грн., за зобовязанням березня 2017р. з 06.04.2017р. по 18.04.2017р. на суму 20767,42 грн., за зобовязанням квітня 2017р. з 09.05.2017р. по 09.06.2017р. на суму 27922,56 грн., за зобовязанням травня 2017р. з 02.06.2017р. по 14.06.2017р. на суму 19250,57 грн.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному за зобовязаннями грудня 2016р. та квітня 2017р., з огляду на що здійснив перерахунок цих вимог, суд дійшов висновку про розмір пені у сумі 2597,77 грн.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Квартирно експлуатаційного відділу м.Луганськ щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у сумі встановленій судом, а саме пеня у розмірі 2597,77 грн., 3% річних - 276,82 грн., інфляційні витрати 446,78 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у грудні 2016р. та у лютому 2017р. обсягу договірних величин споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 10141,51 грн.

За умовами вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 «Обсяги очікування споживання електричної енергії та потужності Споживачем» до цього договору (п.5.1 Договору).

Відповідно до додатку №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2016-2017рр. до договору про постачання електричної енергії №489 від 19.04.2016р., узгодженими величинами споживання електричної енергії у грудні 2016р. є 3400 кВт/год., у лютому 2017р. 14330 кВт/год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, за грудень 2016р. відповідач фактично спожив 6707 кВт/год., за лютий 2017р. 16200 кВт/год.

Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами Розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двохкратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договірну (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 «Порядок розрахунків».

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:

- №65/489.115629 від 20.12.2016р. за грудень 2016р. у кількості 3307 кВт/год на суму 6514,46 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить отримання його останнім 20.12.2016р. із повідомленням №27 від 20.12.2016р.;

- №65/489.101459 від 20.02.2017р. за лютий 2017р. у кількості 1870 кВт/год на суму 3627,05 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить отримання його останнім 20.02.2017р. із повідомленням №20 від 20.02.2017р.

Доказів протилежного суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у грудні 2016р. та у лютому 2017р. в розмірі 10141,51грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 10141,51 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Квартирно експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Словянськ Донецької області, про стягнення 13 525,22 грн., у тому числі боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 10 141,51 грн., спожитої у грудні 2016р. та лютому 2017р., суми 3% річних у розмірі 295,80 грн., нарахованих у період 04.01.2017р. 14.06.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2016р. травень 2017р., суми інфляційних у розмірі 451,70 грн., нарахованих з 01.02.2017р. по 31.03.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої у грудні 2016р., суми пені у розмірі 2 636,21 грн., нарахованої у період 04.01.2017р. 14.06.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої у період грудень 2016р. травень 2017р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно експлуатаційного відділу міста Луганськ (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Поштова, буд.20, код ЄДРПОУ 07652214, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, б.2, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 13462,88 грн., у тому числі 10141,51 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 2597,77 грн. пені, 276,82 грн. 3% річних та 446,78 грн. суми інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1592,63 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 30.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2017р.

Суддя О.В. Кротінова