Постанова № 70819296, 05.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Справа № 908/522/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Данилової М.В., Коробенка Г.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуГоловного управління Держгеокадастру в Запорізькій областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017у справі№ 908/522/17 Господарського суду Запорізької областіза позовомЗаступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах держави в особі: 1. Піданно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; 2. Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)"до1. Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів"провизнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників

від позивача-1: Радоцька А.С.;

від позивача-2: не з'явились;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від прокуратури: прокурор відділу ГПУ Паршутіна О.М.;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Запорізької області - начальник управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариства із забезпечення інвалідів" про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 № 8-2579/15-16сг, від 10.10.2016 № 8-3776/15-16сг та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 (суддя Смірнов О.Г.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто Заступнику прокурора Запорізької області - начальнику управління представництва інтересів громадянина або держави в суді без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 (головуючий суддя - Геза Т.Д., судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 скасовано, справу №908/522/17 передано на розгляд Господарського суду Запорізької області.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/522/17 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 у цій справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 42, 43, 29, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 04.12.2017 № 08.03-04/6651 у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В., справу № 908/522/17 передано на повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 908/522/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Данилова М.В., Коробенко Г.П.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача-1 та прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву і додані до неї документи Заступнику прокурора Запорізької області - начальнику управління представництва інтересів громадянина або держави в суді без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд виходив з того, що при зверненні з позовом до суду, прокурором невірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави, адже прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)", яка не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відсутні докази попереднього повідомлення прокурором про намір подання зазначеного позову відповідного суб'єкта владних повноважень.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду та направляючи справу на розгляд Господарського суду Запорізької області, правомірно виходив з такого.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи іншій суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає необхідність обґрунтування прокурором наступних підстав для представництва:

- порушення або загроза порушення інтересів держави;

- не здійснення або неналежне здійснення органом державної влади, місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захист цих інтересів.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку передбаченому частиною четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Матеріали справи свідчать, що прокурором подано позов в інтересах двох позивачів: Південно-Східного міжрегіонального управління з питання виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи "Дружелюбівський виправний центр ( № 1).

Згідно Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 16 лютого 2017 р № 433/15, Територіальний орган Міністерства юстиції - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ( далі територіальний орган) є органом державної влади , який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Територіальному органу безпосередньо підпорядковуються підрозділи пробації, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, інші підрозділи, підприємства, установи і організації, створені для забезпечення завдань Міністерства юстиції України( п.1 Положення).

Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України здійснює керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих йому органів і установ, в тому числі і Державної установи "Дружелюбівський виправний центр ( № 1)

У пункті 4 Положення визначено, що основними завданнями Південно-Східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є: реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; забезпечення ефективного та цільового використання державного майна, здійснення в межах повноважень функцій з управління майном підпорядкованих органів і установ.

Відповідно до ч.5 п.3 Положення, територіальний орган організовує фінансово-господарську діяльність підпорядкованих органів, установ виконання покарань, їх підприємств ( майстерень, центрів трудової адаптації).

Згідно ч.6 п. 3 Положення, територіальний орган забезпечує ефективне та цільове використання державного майна; здійснює в межах повноважень, визначених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, функції з управління майном підпорядкованих органів і установ.

Відповідно до ст.190 ЦК України до поняття, майно входять в томі числі і майнові ( речові) права.

Таким чином, Південно-Східне регіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції згідно завдань, визначених його Положенням, зобов'язане забезпечити ефективне використання та збереження права постійного користування державної установи "Дружелюбівський виправний центр ( № 1)" спірними земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене, у правовідносинах щодо захисту та відновлення права постійного користування Державної установи "Дружелюбівський виправний центр ( № 1)" на спірну земельну ділянку органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Як зазначає прокурор, при опрацюванні відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та єдиному реєстрі судових рішень, встановлено що за другим відповідачем на цей час зареєстровано право постійного користування на спірну земельну ділянку. Проте інформації, що зазначене право було оскаржено першим позивачем до суду, як органом державної влади, який реалізує повноваження Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, відсутні.

Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту порушених інтересів держави уповноваженим органом - Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та наявність відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави в суді саме прокурором.

Таким чином, прокурором при зверненні до суду з даним позовом дотримані вимоги ст. ст. 2, 29 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в частині визначення в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтування необхідності їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, матеріали справи свідчать, що одним з додатків до позовної заяви було надано копію повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову №05/1-215вих17 від 27.02.2017, яке було направлено поштою на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)", що підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції та реєстром на просту кореспонденцію.

Посилання скаржника, що перший позивач не наділений правом реалізовувати державну політику у сфері земельних правовідносин, а тому є неналежним позивачем по справі, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Так, заступник прокурора області пред'являючи позовну заяву обґрунтував порушення інтересів держави не лише у порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, а й неможливістю реалізації державної політики у сфері виконання покарань.

Як зазначалося вище, позов прокурором пред'явлено в інтересах двох позивачів - Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та Державної установи "Дружелюбівський виправний центр ( №1)"

При цьому, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, визначено Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, яке неналежним чином здійснює свої повноваження.

Так постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" ліквідовано Державну пенітенціарну службі України, а її правонаступником визначено Міністерство юстиції України.

Вказаною постановою також затверджено Перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що відносяться до сфери управління Міністерства юстиції, до складу якого увійшов і Дружелюбівський виправний центр ( № 1)

Постановою Кабінету міністрів України від 18.05.2016 № 348 "Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, у тому числі Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації.

Окрім того, з тексту позовної заяви вбачається, що в результаті дослідження характеру спірних правовідносин прокурором при з'ясуванні наявності підстав для представництва, встановлено, що безпосередньо інтереси держави порушено неможливістю забезпечити державною установою "Дружелюбівський виправний центр (№1)" здійснення функції, делегованих державою, щодо організації виконання покарань у вигляді обмеження волі.

Так відповідно до листа Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" на останню покладено забезпечення створення умов для залучення засуджених, відповідно до вимог КВК України до суспільно-корисної оплачуваної праці та забезпечення (при наявності умов) створення і розвитку підсобного господарства з метою вироблення сільськогосподарської продукції для покращення матеріально-побутового забезпечення засуджених, а також персоналу виправного центру.

Реалізація вказаних делегованих повноважень держави можлива лише за умови наявності в установи виконання покарань відповідних засобів, зокрема, земельних ділянок.

Відповідно до ч.3 ст.8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Відповідно до Положення про Державну установу "Дружелюбівський виправний центр ( № 1)" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5 Дружелюбівський виправний.

Органом управління виправного центру є Міністерства юстиції України. Діяльність виправного центру контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

З огляду на наведене, з метою реального та максимально ефективного поновлення інтересів держави прокурор визначив в якості другого позивача саме Державну установу "Дружелюбівський виправний центр ( №1)".

Доводи скаржника про неврахування апеляційним господарським судом того, що позов подано в порушення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", колегією суддів відхиляються, оскільки "Дружелюбівський виправний центр ( № 1)" є державною установою, яка входить до складу державної кримінально-виконавчої служби України, відповідно до законодавства здійснює правозастосовні та правоохоронні функції, і основним завданням якої не є здійснення господарської діяльності в цивільних відносинах, а отже такий суб'єкт не є державною компанією в розумінні наведеної норми.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставність повернення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/522/17 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/522/17 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/522/17 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді М.В. Данилова

Г.П. Коробенко