Постанова № 70819088, 28.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фермерського господарства "Конкурент"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2017 року

у справі № 904/1230/13-г

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Фізичної особи-підприємця Швеця Олександра Івановича

до Фермерського господарства "Конкурент"

про стягнення заборгованості в розмірі 49 250 грн.

за скаргою Фермерського господарства "Конкурент"

на дії Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби України

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача: Савченко С.А.

органу ДВС України: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року у справі № 904/1230/13-г позов задоволено. Стягнуто Фермерського господарства "Конкурент" на користь Фізичної особи-підприємця Швеця Олександра Івановича заборгованість у розмірі 49 250,00 грн. та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

12 березня 2013 року господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення господарського Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року у справі № 904/1230/13-г.

18 травня 2017 року до господарського суду Дніпропетровської області від Фермерського господарства "Конкурент" в порядку ст. 121-2 ГПК України надійшла скарга на дії Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби України, в якій скаржник просив:

- поновити строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 52900954 старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС Василенко І.В. від 14 листопада 2016 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 52900954 старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС України Василенко І.В. від 14 листопада 2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року (суддя: Кеся Н.Б.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2017 року (колегія суддів у складі: Дармін М.О. - головуючий, Іванов О.Г., Березкіна О.В.), у задоволенні скарги Фермерського господарства "Конкурент" відмовлено.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанова старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС України про відкриття виконавчого провадження № 52900954від 14 листопада 2016 року винесена органом державної виконавчої служби правомірно, оскільки наказ господарського суду Дніпропетровської області щодо виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року був пред'явлений стягувачем до виконання повторно в межах строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", який у даному випадку переривався пред'явленням стягувачем наказу до виконання в липні 2013 року.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою, Фермерське господарство "Конкурент" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2017 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги на дії Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби України. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року у справі №904/1230/13-г стягнуто з Фермерського господарства "Конкурент" на користь Фізичної особи-підприємця Швеця Олександра Івановича заборгованість у розмірі 49 250 грн. та 1 720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

На виконання зазначеного рішення 02 березня 2013 року господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання, який дійсний до пред'явлення до 13 березня 2014 року.

25 липня 2013 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 39097266 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/1230-13-г від 12 березня 2013 року про стягнення з Фермерського господарства "Конкурент" на користь ФОП Швець О.І. боргу у розмірі 50 970,50 грн.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Павлоградського МРУЮ від 31 грудня 2015 року наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат для проведення оцінки майна.

11 листопада 2016 року стягувач повторно звернувся до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про прийняття до виконання наказу № 904/1230/13-г.

Постановою старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження ВП №52900954 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/1230-13-г від 12 березня 2013 року про стягнення з Фермерського господарства "Конкурент" на користь ФОП Швець О.І. боргу у розмірі 50 970,50 грн.

Не погодившись із діями державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС щодо винесення постанови від 14 листопада 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №52900954, боржник - Фермерське господарство "Конкурент" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд поновити строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №52900954 старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС Василенко І.В. від 14 листопада 2016 року та визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №52900954 старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС Василенко І.В. від 14 листопада 2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог Фермерське господарство "Конкурент" зазначало, що виконавче провадження № 52900954 було відкрито державним виконавцем за наказом суду, який втратив чинність, та за відсутності ухвали господарського суду про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній станом на дату пред'явлення стягувачем наказу господарського суду Дніпропетровської області до виконання вперше, встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" накази господарського суду можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Судами встановлено, що наказ на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року у даній справі було видано судом 12 березня 2013 року зі строком пред'явлення наказу до виконання до 13 березня 2014 року. Зазначений наказ був вперше пред'явлений позивачем (стягувачем) до виконання в межах встановленого законом річного строку пред'явлення наказу до виконання.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Павлоградського МРУЮ винесено постанову від 25 липня 2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 39097266 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/1230-13-г від 12 березня 2013 року, а постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Павлоградського МРУЮ від 31 грудня 2015 року наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, який діяв станом на час винесення постанови про повернення наказу стягувачу від 31 грудня 2015 року, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21 квітня 1999 року встановлено, що інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в постанові старшого державного виконавця відділу ДВС Павлоградського МРУЮ від 31 грудня 2015 року про повернення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року стягувачу зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання до 31 грудня 2016 року, що відповідає положенням статі 22 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, який діяв станом на дату винесення зазначеної постанови, про що правильно зазначено судами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Врахувавши викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що строк пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2013 року у даній справі до виконання переривався пред'явленням стягувачем наказу до виконання в липні 2013 року.

Разом з цим слід зазначити, що 05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року, в пунктах 5, 6, 7 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні" якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судами встановлено, що стягувач звернувся до Павлоградського міськрайонного відділу ДВС із заявою про прийняття до виконання наказу № 904/1230/13-г повторно 11 лютого 2016 року, тобто в межах строку для пред'явлення наказу до виконання, який у даному випадку переривався.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що постанова старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу ДВС України про відкриття виконавчого провадження № 52900954від 14 листопада 2016 року винесена органом державної виконавчої служби правомірно. Встановивши зазначені вище обставини та застосувавши до спірних правовідносин наведені норми закону суди правильно відмовили у задоволенні скарги відповідача на дії Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби України.

Прийнята апеляційним господарським судом постанова, якою ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін, є законною та обґрунтованою, прийнятою за результатами дослідження всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду, покладених в основу судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Конкурент" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2017 року у справі № 904/1230/13-г залишити без змін.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді М.М. Малетич

О.М. Сибіга