Постанова № 70818230, 14.11.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/673/17

Справа №754/9150/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2017 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Таран Н.Г., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов'язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративною позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача невиплачену пенсію по втраті годувальника на неповнолітнього ОСОБА_2 за період з 22.01.2016 року по 30.09.2016 року у розмірі 24793,90 грн.

В обґрунтування зазначеного позову ОСОБА_1 вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, який був батьком її неповнолітнього сина. Після смерті ОСОБА_3 залишилось четверо неповнолітніх дітей, у тому числі й син позивача ОСОБА_2 Оскільки син позивача проживає окремо від інших утриманців, керуючись ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у травні місяці 2016 року позивач звернулась до Управління із заявою про призначення пенсії сину ОСОБА_2 Однак, у прийнятті заяви інспектором позивачу було відмовлено. Відмова була вмотивована тим, що у позивача не повний пакет документів, необхідних для подання заяви. Цим же інспектором було надано перелік необхідних документів. В другий раз позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії у липні 2016 року. Однак, знову отримала відмову. Тільки 02.09.2016 року заяву було прийнято Управлінням. Відповідно до Розпорядження відповідача від 28.11.2016 року синові ОСОБА_2 виділена доля пенсії по втраті годувальника з 01.10.2016 року до досягнення 18 років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3. У зв'язку з відсутністю станом на 30 грудня інформації про нарахування пенсії позивачем була направлена поштою заява до Управління про нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У відповідь на вказану заяву позивач отримала лист від відповідача від 13.01.2017 року. Вказаним листом позивачу було повідомлено, що відповідно до заяви від 02.09.2016 року виділено частку пенсії по втраті годувальника на неповнолітнього ОСОБА_2 з 01.10.2016 року. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, заяву про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника позивач подала 02.09.2016 року, тобто у 12 місячний строк, а отже пенсія у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 повинна нараховуватись з 22.01.2016 року. Однак, в порушення встановлених законом норм, пенсія ОСОБА_3 призначена тільки з 01.10.2016 року, а не з дня, що настає за днем смерті годувальника, тобто не з 22.01.2016 року. За період з 22.01.2016 року по 30.09.2016 року пенсію ОСОБА_3 не отримував. Позивач вважає, що рішення відповідача про призначення її неповнолітньому сину ОСОБА_2 пенсії лише з 01.10.2016 року є незаконним, та таким, що порушує його права у зв'язку з чим просить задовольнити у повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.07.2017 року у вазаній вище справі було відкрито скорочене провадження.

Стороною відповідача через канцелярію суду було подано заперечення на вказаний позов, відповідно до якого представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні адміністративного позову, оскільки у ньому відсутні правові підстави для його задоволення та оскільки позивачем пропущені строки звернення до адміністративного суду.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.03.2016 року виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 40 років (а.с.11).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.02.2016 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві вбачається, що померлий ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 є батьками неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

02.09.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виділення частки пенсії ОСОБА_2 та її виплати за місцем проживання.

30.12.2016 року позивач звернулась до Управління із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 22.01.2016 року.

Відповідно до листа Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.01.2017 року за №753/13/П-3 останній повідомив позивача про те, що відповідно до її заяви від 02.09.2016 року виділено частку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на неповнолітнього ОСОБА_2 з 01.10.2016 року. Розмір пенсії становить 2976,90 грн.

До вказаного листа долучено розпорядження про нарахування пенсії та роздруківку стажу і заробітку які враховані для обчислення пенсії. Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника встановлений в сумі 2976,90 грн. згідно розпорядження (а.с.16).

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 ст. 36 Закону України «Про загальообовязкове пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму ОСОБА_4 (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Статтею 38 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування пенсія

у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 твого Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону довічно.

Статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділиться його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

Згідно п.3 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

П. 4.4. Постановою ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року «По затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника іншим утриманцям, які проживають окремо, надійшла після винесення рішення про призначення пенсії, то приймається рішення про перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною кількості утриманців та, у разі необхідності, здійснюється виділення частки пенсії утриманцю, який проживає окремо. Документи, що надійшли пізніше, додаються до пенсійної справи, а рішення про виділення частки пенсії надсилає органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) утриманця для оформлення окремої пенсійної справи.

Виходячи із змісту наведеної норми, пенсія у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 повинна нараховуватись з 22.01.2016 року.

Виділення частки пенсії по втраті годувальника на неповнолітнього ОСОБА_2 з 01.10.2016 року не узгоджується з наведеними вище нормами Закону.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій відповідачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно допущено невиплату пенсії неповнолітньому ОСОБА_2 за період з 22.01.2016 року по 30.09.2016 року, у зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги адміністративного позову обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36, 37, 38, 39, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 86, 159, 161, 163, 183-2, 256 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві, щодо невиплати пенсії по втраті годувальника на неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 22.01.2016 року по 30.09.2016 року.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплати пенсію по втраті годувальника на неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 22.01.2016 року по 30.09.2016 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Судові витрати по справі компенсуються за рахунок коштів з Державного Бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Н.Г. Таран