Рішення № 70815822, 24.11.2017, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1284/17

Провадження № 2/648/622/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі головуючого – судді Сокирко Л.М.,

при секретарі: Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Благодатної сільської ради Білозерського району Херсонської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачка 3 травня 2017 року звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 2 лютого 2016 року її було прийнято на посаду директора КЗ «Петрівський сільський будинок культури» Білозерського району Херсонської області, згідно розпорядження сільського голови Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області ОСОБА_2 № 5-ос від 01.02.2016 року, про що було внесено запис до її трудової книжки. Вона добросовісно працювала на займаній посаді, виконувала всі покладені на неї посадові обов’язки, проте за ініціативи відповідача, без прийняття рішення по попередньому розпорядженню № 5-ос від 01.02.2016 року, про призначення її на вищезазначену посаду, був укладений трудовий договір від 02.02.2017 року між нею та відповідачем про тимчасове прийняття її з 02.02.2017 року по 02.04.2017 року на роботу директором Будинку культури з випробувальним терміном. Відповідач ввів її в оману, пояснивши, що це необхідно зробити у зв’язку з реорганізацією штатів, та в подальшому вона буде продовжувати працювати на займаній посаді. Укладений договір, вважає таким, що порушує діюче законодавство України про працю, так як 3 квітня 2017 року її було звільнено з посади, згідно розпорядження № 10-ос від 03.04.2017 року сільського голови ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв’язку з закінченням строку трудового договору, про що було внесено запис до її трудової книжки.

В результаті незаконного звільнення їй не було нараховано середньомісячну заробітну платну та при поновленні її на раніше займаній посаді відповідач зобов’язаний виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Просила визнати недійсним трудовий договір від 02.02.2017 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора КЗ «Петрівський сільський будинок культури», укладений між сільським головою ОСОБА_2 Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області про тимчасове прийняття останньої з 02.02.2017 року по 02.04.2017 року на роботу директором Будинку культури на випробувальний термін та просив поновити її на посаді директора вищевказаного закладу та стягнути з Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу.

5 травня 2017 року позивачка подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, вказавши, що трудовий договір від 02.02.2017 року про призначення її на посаду директора КЗ «Петрівський сільський будинок культури» укладений між нею та відповідачем про тимчасове прийняття її з 02.02.2017 року по 02.04.2017 року на роботу директором Будинку культури на випробувальний термін, не був погоджений з начальником відділу культури і туризму районної державної адміністрації Білозерського району Херсонської області, а тому він вважається недійсним. Крім цього, розпорядження № 10-ос від 03.04.2017 року сільського голови ОСОБА_2 Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області, про звільнення її з посади також немає погодження. До того ж, при прийнятті її на роботу з випробувальним терміном в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу повинна була бути зазначена умова про випробування, а при укладанні трудового договору такого розпорядження про умови випробування її на посаді директора Будинку культури не було. Внаслідок її незаконного звільнення їй було завдано моральної шкоди, вона втратила душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя сім’ї. Просила визнати недійсним трудовий договір від 02.02.2017 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Комунального закладу «Петрівський сільський будинок культури», укладений між сільським головою ОСОБА_2 Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області та ОСОБА_1 про тимчасове прийняття останньої з 02.02.2017 року по 02.04.2017 року, на роботу директором Будинку культури з випробувальним терміном. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального закладу «Благодатний (Петрівський) сільський будинок культури» Білозерського району Херсонської області Стягнути з Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Стягнути з Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10 000 грн. Стягнути з Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн.

В ході судового засідання позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, уточнивши їх в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Комунального закладу «Благодатний (Петрівський) сільський будинок культури» Білозерського району Херсонської області з 03.04.2017 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно довідки про доходи, з 03.04.2017 року до поновлення на роботі, згідно рішення суду по справі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що 02.02.2016 року з позивачкою був укладений трудовий договір № 3, відповідно до якого вона була прийнята на посаду директора Комунального закладу «Благодатний (Петрівський) сільський будинок культури» Білозерського району Херсонської області, з випробувальним терміном. Даний договір був укладений на визначений час, а саме з 02.02.2016 року по 02.08.2016 року. В подальшому з позивачкою переукладалися тимчасові трудові договори, з випробувальним терміном. 02.02.2017 року з позивачкою в черговий раз був укладений трудовий договір з випробувальним терміном на період з 02.02.2017 року по 02.04.2017 року. По закінченню строку дії трудового договору, а саме 3 квітня 2017 року позивачку було звільнено з роботи на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. Про те, що позивачка приймалася на роботу тимчасово свідчать особисто підписані нею трудові договори, з якими вона була обізнана. Просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухав сторони, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи зі слідуючого:

Відповідно до п. 3.2. Статуту Комунального закладу "Петрівський сільський будинок культури" Білозерського району Херсонської області, управління будинком культури здійснює директор, який приймається на посаду та звільняється з посади розпорядженням Петрівського сільського голови за погодженням начальника відділу культури і туризму районної державної адміністрації, шляхом укладення трудового договору (Закон України «Про культуру»).

Згідно розпорядження сільського голови Петрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області ОСОБА_2 № 5-ос від 01.02.2016 року, ОСОБА_1, відповідно до її заяви від 1 лютого 2016 року було прийнято на посаду директора КЗ «Петрівський сільський будинок культури» Білозерського району Херсонської області на підставі укладеного між сторонами трудового договору № 3 від 02.02.2016 року на період з 02.02.2016 року по 02.08.2016 (з випробувальним терміном).

Як пояснила позивачка в судовому засіданні, із зазначеним розпорядженням вона була ознайомлена під підпис, однак думала, що трудовий договір, який вона не підписувала, укладений безстроково.

Як вбачається із тексту розпорядження № 5-ос від 01.02.2016 року «Про прийняття на роботу» сільського голови Петрівської сільської ради Білозерського району Херсонської області ОСОБА_2 в п. 2 зазначено «Укласти з 02.02.2016 року трудову угоду з директором Комунального закладу «Петрівський сільський будинок культури» Білозерського району Херсонської області ОСОБА_1».

Доказів того, що трудовий договір позивачка не підписувала, нею не надано, а тому суд вважає, що позивачка була обізнана, що з нею укладається трудовий договір на певний період часу.

Факт того, що позивачка була прийнята на роботу за строковим договором свідчать трудовий договір № 8 від 02.08.2016 року та трудовий договір № 12 від 02.02.2017 року.

В судовому засіданні позивачка підтвердила, що трудовий договір № 12 від 02.02.2017 року нею підписано особисто.

Як вбачається із тексту трудового договору № 12 від 02.02.2017 року в п. 1 зазначено «Цей трудовий договір є тимчасовим, що укладається з 02.02.2017 року по 02.04.2017 року».

Враховуючи викладене, суд, вважає, що підстав вважати, що позивачка була введена відповідачем в оману при укладенні з нею трудових договорів не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Таким чином, суд, вважає, що вимоги трудового законодавства при прийомі позивачки та звільненні її з роботи відповідачем порушені не були.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що позивачка під підпис не була ознайомлена з розпорядженнями сільського голови Благодатної (Петрівської) сільської ради Білозерського району Херсонської області ОСОБА_2 № 42.1-ос від 01.08.2016 року «Про продовження терміну дії строкового трудового договору з ОСОБА_1М.», № 58-ос від 28.10.2016 року «Про надання щорічної відпустки ОСОБА_1М.», № 59-ос від 28.10.2016 року «Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_1М.», № 60-ос від 28.10.2016 року «Про преміювання директора Будинку культури ОСОБА_1М.», № 3.1-ос від 02.02.2017 року «Про продовження терміну дії строкового трудового договору з ОСОБА_1М.», № 3.2-ос від 02.02.2017 року "Про доплату 0,25 ставки директору Будинку культури ОСОБА_1М.", однак дані порушення, щодо ведення трудового діловодства не можна розцінювати, як порушення прав працівника.

Крім того, суд вважає, що посилання в трудових договорах на те, що вони укладаються з випробувальним терміном є неконкретизоване, так як фактично випробувальний строк позивачці не визначався та вона не звільнялася з роботи, як особа, яка не пройшла випробування.

На підставі викладеного, суд, вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в цілому.

Керуючись ст. ст. 23, 36 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, 212, 215, 254, 255 ЦПК України суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Благодатної сільської ради Білозерського району Херсонської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Сокирко Л.М.