Рішення № 70809492, 07.12.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно за законом,-

в с т а н о в и л а :

В грудні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно за законом, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 20 червня 2010 року помер її дядько ОСОБА_8, який є рідним братом її покійного батька ОСОБА_9. Після його смерті залишилося спадкове майно, в тому числі земельна ділянка, що знаходиться за адресою: с. Оксанино, Уманського району, Черкаської області.

Згідно довідки управління Держгеокадастру в Уманському районі від 28 листопада 2016 року на ім’я ОСОБА_8 25 лютого 2002 року було зареєстровано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,2604 га в межах Оксанинської сільської ради.

У зв’язку з тим, що інші спадкоємці відсутні і ніхто інший не прийняв спадщину на вказану земельну ділянку, ця обставина змушує її звернутися до суду з позовом до сільської ради, так як у відповідності до ст. 1277 ЦК України у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини, вона переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Про наявність спадкової земельної ділянки позивачу стало відомо 28 листопада 2016 року із довідки управління Держгеокадастру району.

05 грудня 2016 року за заявою позивача було виготовлено витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що становить 187982 гривень 48 копійок.

На підставі наведеного позивач просила суд визнати за нею право власності за законом на спадкове майно ОСОБА_8, померлого 20 червня 2010 року, яке складається із земельної ділянки площею 5,2604 га, розміщеної в с. Оксанино Уманського району Черкаської області.

Якщо суд вирішить, що позивач пропустила строк звернення до суду, просила врахувати, що про наявність спадкової земельної ділянки їй стало відомо лише 28 листопада 2016 року та поновити строк на звернення до суду.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_7 пропущений строк звернення до суду.

Визнано за ОСОБА_7 право власності за законом на спадкове майно ОСОБА_8, померлого 20 червня 2010 року, яке складається із земельної ділянки площею 5,2604 га, розміщеної в с. Оксанино Уманського району Черкаської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, яка не брала участь у розгляді справи, просить рішення суду скасувати як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач є спадкоємцем за законом - племінницею померлого і має право на спадкове майно.

Однак такі висновки суду є передчасними виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 червня 2010 року помер ОСОБА_8, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії 1-СР № 303646, виданого Уманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а. с. 28).

Після смерті ОСОБА_8 залишилося спадкове майно - земельна ділянка площею 5,2604 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія І-ЧР №013924. ( а.с.11)

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_7 вказала, що вона є спадкоємцем п’ятої черги після смерті її рідного дядька ОСОБА_8 і що інші спадкоємці відсутні.

Однак вказаний факт не доведений, оскільки позивачем не надано доказів, що батько позивача ОСОБА_10 та померлий ОСОБА_8 є рідними братами, тобто мають одних батьків, матеріали справи не містять свідоцтва про народження ОСОБА_9.

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 визнав, що на час смерті ОСОБА_8, позивач з ним не проживала.

Також вказаний факт підтверджується довідкою Оксанинської сільської ради від 11 жовтня 2016 року №399.(а.с.49)

Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась 20 червня 2010 року, ОСОБА_7 у визначеному законом порядку та строки заяву про прийняття спадщини не подавала, а тому у відповідно до вимог частини 1 статті 1272 ЦК України є такою, що не прийняла спадщину.

Окрім цього відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В пункті 23 Постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У справі що розглядається, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів звернення позивача до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_8 та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 2067 гривень 81 копійку.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :