Постанова № 70808737, 06.12.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3349/17

2-а/703/210/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

з секретарем Бондаренко А.І.

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України (далі в тексті – ОСОБА_3 УПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку в ОСОБА_3 УПФУ як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію у разі втрати годувальника.

До травня 2017 року включно вона отримувала пенсію шляхом зарахування коштів на банківський рахунок. У червні виплату пенсії їй припинили, оскільки вона не підтвердила місце свого проживання.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 УПФУ діяло неправомірно, припинивши пенсійні виплати ОСОБА_2 просила суд визнати дії відповідача в частині припинення виплати їй пенсії протиправними та зобов’язати ОСОБА_3 УПФУ поновити нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість, починаючи з червня 2017 року

В судове засідання позивач не з’явилась, просила розглядати справу у її відсутності.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що позивач перебуває на обліку в УПФУ з 1 вересня 2016 року як внутрішньо переміщена особа. 19 травня 2017 року комісією з питань призначення соціальних виплат ОСОБА_2 було відмовлено в призначені цих виплат. Так, як пенсія виплачується у разі фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи за місцем реєстрації, вказаним в довідці департаменту соціального захисту населення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а рішенням комісії ОСОБА_2 було відмовлено в призначені соціальних виплат, то в ОСОБА_3 УПФУ не виникає зобов’язань перед позивачем щодо виплати пенсії. У зв’язку з цим, ОСОБА_3 УПФУ 23 травня 2017 року винесло розпорядження, яким припинило виплату пенсії позивачу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з довідки від 15 серпня 2016 року № НОМЕР_1 ОСОБА_2 взято на облік як внутрішньо переміщену особу, її фактичне місце проживання зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник відповідача визнав, що з 1 вересня 2016 року позивач перебуває на обліку в ОСОБА_3 УПФУ як внутрішньо переміщена особа та до 1 червня 2017 року отримувала пенсію по втраті годувальника.

Розпорядженням відповідача від 23 травня 2017 року призупинено виплату пенсій ОСОБА_2 відповідно до витягу з протоколу № 39 від 19 травня 2017 року комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, судом встановлено, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_2 припинилось з 1 червня 2017 року на підставі зазначеного розпорядження.

На підтвердження викладено представником відповідача надано протокол комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 39 від 19 травня 2017 року, згідно з яким комісія вирішила припинити ОСОБА_2 соціальні виплати згідно з п. 12. відмовлено у проведенні соціальних витрат у зв’язку із не підтвердженням фактичного місця проживання.

З 22 листопада 2014 року набрав чинності ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови КМУ від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ № 509 від 01 жовтня 2014 року (в редакції Постанови КМУ № 352 від 08 червня 2016 року) (далі Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Згідно з п. 71 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Представник відповідача не надав суду доказів скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 № НОМЕР_1 від 15 серпня 2016 року органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення. Таким чином, судом встановлена дійсність цієї довідки.

У ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав, що рішення про припинення виплати пенсії позивачу ОСОБА_3 УПФУ не приймалось. Виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено на підстав рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат.

ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до ст. 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з 1 червня 2017 року позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав, а рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат не є таким рішенням у розумінні ч. 1 ст. 49 вказаного Закону.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 11, 18, 72, 158-163, 256 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області в частині припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2.

Зобов’язати ОСОБА_3 об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи з 1 червня 2017 року.

Постанова в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через міськрайонний суд, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги особою, яка її подасть, одночасно має бути надіслана в Київський апеляційний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не буде скасовано.

Головуючий: В. О. Прилуцький