Ухвала суду № 70808138, 08.12.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/2520/17

2-а/465/356/17

У Х В А Л А

судового засідання

08.12.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Турчак М.

провівши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду розгляд адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабула» до ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про скерування справи за предметною підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив щодо скерування справи до Львівського окружного адміністративного суду з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.4 ст.6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Підсудністю справи вважається правовий інститут, що містить сукупність юридичних ознак (властивостей) справи, на основі яких закон визначає суд, що має право та зобов'язаний розглянути таку справу й вирішити її по суті. При цьому підсудність справи визначається за допомогою трьох критеріїв, які позначаються як різновиди підсудності справ, а саме: предметної, територіальної та інстанційної.

Предметна підсудність забезпечує відповідний розподіл адміністративних справ між місцевими загальними судами, окружними адміністративними судами, апеляційними адміністративними судами чи Вищим адміністративним судом України, як між судами першої інстанції.

Предметну підсудність адміністративних справ регламентує ст.18 КАС України згідно з п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності

Положеннями ч.3 ст.108 КАС України визначено підстави повернення позовної заяви, які є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються.

З матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Фабула» оскаржено постанову ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 13.04.2017 за №23/9пл/1013-6/2202-17, якими позивача визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідач у справі - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України - центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року №294, основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил

Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 частини дванадцятої статті 41 Закону №3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Відповідно до ч.8 ст.41 Закону №3038-VI постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що така винесена головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, керуючись Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР, статтею 2 якого закріплено перелік правопорушень у сфері містобудівної діяльності та міра відповідальності, яка настає за їх вчинення, зокрема: за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва (абз.2 ч.1).

Відповідно до ст.5 Закону №3038-VI постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, якою встановлено як порядок розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, так і порядок винесення постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, враховуючи правовий статус суб'єктів спору (однією зі сторін в яких є орган державної влади) та предмет спірних правовідносин (визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності), суд вважає, що вказаний публічно-правовий спір не підсудний Франківському районному суду м.Львова як адміністративному суду.

Враховуючи вищенаведене та те, що до початку розгляду справи по суті виявилося, що дана адміністративна справа предметно не підсудна Франківському районному суду м. Львова, тому її слід передати за підсудністю на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.

З наведених міркувань та керуючись ст.18, ст.22 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

клопотання представника відповідача ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про передачу позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабула» про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення до Львівського окружного адміністративного суду за правилами предметної підсудності - задовольнити.

Адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабула» до ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення скерувати до Львівського окружного адміністративного суду за правилами предметної підсудності.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Мартьянова С.М.