Рішення № 70806907, 14.11.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5541/17

Провадження №2/442/2046/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

14 листопада 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” в особі Дрогобицького відділення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту та договором поруки, –

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” про стягнення солідарно з громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за Договором кредиту № ДК 10-3 від 13.02.2017 у сумі 27 413 грн 87 к., з яких 20 000 грн – сума несплаченого основного боргу (тіла кредиту), 5 164 грн 77 к. – сума несплачених процентів за користування кредиту, 2 249 грн 10 к.– пеня. Позов обґрунтовано тим, що 13.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № ДК 10-3, згідно якого позивач зобов’язався надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) у сумі 20 000 грн, а він, в свою чергу, зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, що встановлені Договором кредиту. У відповідності із п.1.1 Договору кредиту процентна ставка за користування кредитом складає 45% на рік. ОСОБА_1 повинен був повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в повному обсязі згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків в строк до 13.02.2018, але до цього часу не виконує свої зобов’язання, нічого не платить, чим порушує умови договору.Позивачем було відправлено ОСОБА_1 листи про те, що він не виконує своїх зобов’язань за Договором кредиту (листи від 20.03.2017 вих. № 29, від 28.03.2017 вих. № 34) з проханням погасити заборгованість, але він не вчиняє ніяких дій для погашення повної заборгованості, тому позивачем було відправлено Повідомлення про дострокове розірвання Договору кредиту ОСОБА_1 (лист вих. № 42 від 12.04.2017), проте ОСОБА_1 й надалі не вчиняє жодних дій для погашення заборгованості, у зв’язку з чим станом на 24.07.2017 розмір пені за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та оплаті відсотків становить 2 249 грн 10 к., з яких 20 000 грн – сума несплаченого основного боргу (тіла кредиту), 5 164 грн 77 к. – сума несплачених процентів за користування кредиту, 2 249 грн 10 к. – пеня.

На забезпечення виконання зобов’язань за Договором кредиту між позивачем та ОСОБА_2 13.02.2017 укладений Договір поруки № 3, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язується відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань, що випливають з Договору кредиту та несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання зобов’язань у повному обсязі. Позивачем були відправлені ОСОБА_2 листи про те, що ОСОБА_1 не виконує своїх зобов’язань за Договором кредиту (Листи вих. № 30 від 20.03.2017 вих. №35 від 28.03.2017), повідомлення про дострокове розірвання Договору кредиту (лист вих. №43 від 12.04.2017) з проханням погасити заборгованість, але ОСОБА_2 не чинить жодних дій для повного погашення заборгованості.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує у повному обсязі. Заперечень проти ухвалення у справі заочного рішення не надходило.

Відповідачі двічі в судове засідання не з’явилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про слухання справи по останньому відомому місцю проживання, про що свідчать поштові повідомлення. При таких обставинах суд визнав неявку відповідачів не поважною, провівши розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов’язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” та ОСОБА_1 13 лютого 2017 року укладено Договір кредиту № ДК 10-3, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) у сумі 20 000 грн, а він зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, що встановлені Договором кредиту.

У відповідності до п. 1.1 Договору кредиту процентна ставка за користування кредитом складає 4 % на рік. ОСОБА_1

Згідно з п.2.2 Договору кредиту ОСОБА_1 повинен був повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в повному обсязі згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1 до Договору кредиту) в строк до 13.02.2018.

Із матеріалів даної цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконав, у зв’язку з чим йому позивачем було відправлено листи з проханням погасити заборгованість від 20.03.2017 вих. № 29, від 28.03.2017 вих. № 34 з проханням погасити заборгованість.

Листом від 12.04.2017 вих. № 42 позивачем було відправлено ОСОБА_1 Повідомлення-вимогу про розірвання договору кредиту № ДК 10-3 та дострокове повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, відповідно до якого ТОВ „Фінансова компанія „Надія” повідомило, що 12.04.2017 розриває договір кредиту.

Згідно п. 7.1. договору кредиту № ДК 10-3 у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті процентів за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов’язання по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, має право нарахувати, а Позичальник зобов’язаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,3% від суми прострочення платежу (будь-якої його частини) за кожен календарний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Згідно п. 3.3.3. договору кредиту № ДК 10-3 кредитор має право дострокового розірвання договору, у разі: порушення періодичності ануїтетних платежів більш ніж на один платіжний період. П 3.3.4. При настанні обставин ,передбачених підпунктом 3.3.3. Договору, Кредитор направляє Позичальникові повідомлення про дострокове розірвання договору. Повідомлення містить вимогу Кредитора про дострокове повернення кредиту, сплати процентів належних Кредитору за Договором в розмірі 5 164 грн 77 к., а також сплати пені, нарахованої станом на день надсилання повідомлення.

П. 2.3 Передбачено, що закінчення строку дії цього договору, а також дострокове розірвання Договору кредитором, відповідно до п. 3.3.3 Договору, не звільняє Сторони від зобов’язання повного виконання умов Договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Отже, ТОВ „Фінансова компанія „Надія” було розірвано договір кредиту від 13.02.2017 № ДК 10-3 в односторонньому порядку 12.04.2017.

У постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-1206цс15 зазначено, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що з відповідачів на користь банку підлягають стягненню штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, зокрема: прострочена заборгованість за процентами, прострочена заборгованість по комісії, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасне погашення комісії. За таких обставин суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли неправильного висновку про те, що нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено.

Отже, станом на 24.07.2017 розмір пені за порушення термінів погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитом та оплаті відсотків становить 2 249 грн 10 к., з яких 20 000 грн – сума несплаченого основного боргу (тіла кредиту), 5 164 грн 77 к. – сума несплачених процентів за користування кредиту, 2 249 грн 10 к. – пеня.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Так, умовами даного кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором. Однак такого свого обов’язку ОСОБА_1 не виконував.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов’язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

13.02.2017 укладено Договір поруки № 3 між ТОВ „Фінансова компанія „Надія” та ОСОБА_2 відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручителі на добровільних засадах зобов’язуються відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань, що випливають з Договору кредиту № ДК 10-3 від 13.02.2017, укладеного між позичальником та кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивачем були відправлені ОСОБА_2 листи про те, що ОСОБА_1 не виконує своїх зобов’язань за Договором кредиту (Листи вих. № 30 від 20.03.2017 вих. № 35 від 28.03.2017), повідомлення про дострокове розірвання Договору кредиту (лист вих. № 43 від 12.04.2017) з проханням погасити заборгованість.

П. 3.1 Договору поруки від 13.02.2017 № 3, укладеного між ТОВ „Фінансова компанія „Надія” та ОСОБА_2, передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальниким взятих на себе зобов’язань по Договору кредиту, Поручителі та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов’язань в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. ст. 623, 625 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Виходячи з того, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов’язання, порушують вимоги умов кредитного договору та договору поруки, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов’язані з розглядом справи у розмірі по 800 грн судового збору з кожного.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з громадян ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Снятинка, вул. Зелена, буд. 153, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” (Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Й. Левицького, буд. 1, офіс 2, ідентифікаційний код 37063134) заборгованість за Договором кредиту № ДК 10-3 від 13.02.2017 у сумі 27 413 (двадцять сім тисяч чотириста тринадцять) грн 87 к., з яких 20 000 (двадцять тисяч) грн – сума несплаченого основного боргу (тіла кредиту), 5 164 (п’ять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 77 к. – сума несплачених процентів за користування кредиту, 2 249 (дві тисячі двісті сорок дев’ять) грн 10 к. – пеня.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” (Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Й. Левицького, буд. 1, офіс 2, ідентифікаційний код 37063134) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Снятинка, вул. Зелена, буд. 153, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” (Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Й. Левицького, буд. 1, офіс 2, ідентифікаційний код 37063134) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.С. Кучаковський