Ухвала суду № 70805650, 07.12.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.12.2017

Справа № 320/8938/17

1-кс/320/3091/17

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2017 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юрлагіна Т.В.

за участю секретаря Бондаренко Г.В.,

прокурора Щербіни О.О., Фурманенко М.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140004889 від 17.11.2017 року, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 2-й провулок Будівельників, 3-а, раніше засудженого: 30.05.2001 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 140 ч. 2, 206 ч. 2, 42 КК України, призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі. 21.06.2002 звільнений від відбування покарання у звязку з відбуттям строку покарання; 20.01.2004 Мелітопольським районним судом за ст. 185 ч. 3, 69 КК України призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. 19.01.2005 звільнений від відбування покарання у звязку з відбуттям строку покарання. 23.05.2006 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 309 ч. 1, ст. 263 ч. 1, 185 ч. 3, 70 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. 21.11.2008 умовно-достроково звільнений з Каменської виправної колонії Запорізької області № 101 з не відбутим строк покарання 3 місяці 5 днів; 29.09.2010 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 395 КК України, призначено покарання у вигляді 6 місяців арешту. На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25.02.2010 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. 11.06.2013 умовно-достроково звільнений з Каменської виправної колонії Запорізької області № 101 з не відбутим строк покарання 4 місяці 9 днів; 14.11.2013 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 309 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29.09.2010 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць. 26.06.2015 умовно-достроково звільнений з Оріхівської виправної колонії Запорізької області № 88 з не відбутим строк покарання 4 місяці 15 днів; 12.11.2015 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.11.2013 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці. 09.12.2016 звільнений від відбування покарання у звязку з відбуттям строку покарання

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушеннях (злочинів), передбачених ч.3 ст.15 ст.185 ч.2, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч.1 ст. 263КК України,

В С Т А Н О В И В :

07 грудня 2017 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовано тим, що 12 листопада 2015 року, ОСОБА_1 засуджений Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднано покарання по вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.11.2013 року та визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік та 2 місяці. Під час відбування вищевказаного покарання, 05.12.2016, ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області, відносно ОСОБА_1, встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, після звільнення з місць позбавлення волі, з наступними обмеженням дій, а саме: 1) заборона виходу з будинку в період з 22 години 00 хвилин до 05 годин 00 хвилин наступного дня; 2)заборона виїзду за межі міста в якому мешкає без узгодження з органами МВС України; 3)реєстрація в поліції 2 рази на місяць.

12.12.2016 року ОСОБА_1 ознайомлений під розпис, з вищевказаним рішенням суду та був попереджений про кримінальну відповідальність, за самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

09.12.2016 року ОСОБА_1 був звільнений з місць позбавлення волі, по відбуттю строку покарання.

16.12.2016 року ОСОБА_1, будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, прибув до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, де йому було оголошено ухвалу Вільнянського районного суду про встановлення адміністративного нагляду від 20.02.2017 строком на 1 рік, а також обмеження. ОСОБА_1, будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, вказав працівникам поліції адресою свого місця проживання Запорізька область, м. Мелітополь, 2 провулок Будівельників, 3-а. При цьому працівник поліції Мелітопольського ВП ГУНП знову під підпис попередив ОСОБА_1 про кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.

Проте, з 20.08.2017 ОСОБА_1, будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, з метою ухилення від адміністративного нагляду, встановленого ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.12.2016, в порушення вимог п. «в» ст.9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 2-й провулок Будівельників, буд. № 3-а, про нове місце свого проживання посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд не повідомив, та в подальшому тривалий час, до 05.12.2017 ухилявся від адміністративного нагляду.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 самовільне залишив місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ст. 395 КК України.

Крім того, 09 листопада 2017 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, знаходячись у лісосмузі, розташованій на 414 км, автомобільної дороги Харків-Сімферополь у Мелітопольському районі, ОСОБА_1 керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою лопати, яку він узяв з собою, підійшов до траншеї, яка була раніше викопана іншими особами, де знаходився кабель звязку який перебуває на балансі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_1 викопав та за допомогою сокири, яку він приніс з собою перерубав 2,80 метрів магістрального кабелю марки МКСБ-4х4х1,2 вартістю 350 гривень за 1 метр, загальною вартістю 980 гривень та таємно викрав, чим заподіяв Запорізькій філії ПАТ «Укртелеком» майнової шкоди на загальну суму 980 гривень.

Крім того, 12 листопада 2017 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, знаходячись у лісосмузі, розташованій на 414 км, автомобільної дороги Харків-Сімферополь у Мелітопольському районі, ОСОБА_1 керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою лопати, яку він узяв з собою, підійшов до траншеї, яка була раніше викопана іншими особами, де знаходився кабель звязку який перебуває на балансі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_1 викопав та за допомогою сокири, яку він приніс з собою перерубав 2,80 метрів магістрального кабелю марки МКСБ-4х4х1,2 вартістю 350 гривень за 1 метр, загальною вартістю 980 гривень та таємно викрав, чим заподіяв Запорізькій філії ПАТ «Укртелеком» майнової шкоди на загальну суму 980 гривень.

Крім того, 16 листопада 2017 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись біля другого підїзду будинку № 59, який розташований по пр-ту. ОСОБА_5 у м. Мелітополі, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав велосипед марки «Азімус», у рамі чорно-сірого кольору, вартістю 2900 гривень, який належав ОСОБА_6, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 2900 гривень.

Крім того, 17 листопада 2017 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, знаходячись біля супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, діючи повторно, через не зачиненні двері автомобілю НОМЕР_1, який було припарковано біля вищевказаного супермаркету з переднього пасажирського сидіння вказаного автомобілю таємно викрав майно ОСОБА_7 - мобільний телефон марки «S-tell М700», у корпусі чорного кольору, імей1: 35449400535473, імей2: 354494000876828, вартістю 1500 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 1500 гривень.

Крім того, 18 листопада 2017 року, о 10 годині 25 хвилин, знаходячись в приміщені супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет», магазин «Продукти-335», розташованого по пр-ту. 50 років Перемоги, 34 в м. Мелітополі, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, зі стелажу вітрини, для подальшого таємного викрадення взяв дві пляшки віскі «Hankey Bannister», обємом 0,7 літрів кожна, вартістю 257 гривень 85 копійок за одну пляшку, на загальну суму 515 гривень 70 копійок, які поклав до наявного при собі пакету та пройшовши повз каси, не розрахувавшись за вищевказане майно, спрямував до виходу з супермаркету. Тим самим, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий за касою біля виходу з супермаркету охоронцем ОСОБА_8, таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 міг спричинити супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду на загальну суму 515 гривень 70 копійок.

Крім того, 21 листопада 2017 року, о 10 годині 55 хвилин, знаходячись в приміщені супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет», магазин «Продукти-199», розташованого по вул. Героїв України, 48/1 в м. Мелітополі, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, зі стелажу вітрини, для подальшого таємного викрадення взяв дві пляшки текіли «JoseCuervo» обємом 0,5 літрів кожна, вартістю 301 гривня 90 копійок за одну пляшку, на загальну суму 603 гривні 80 копійок, які поклав до карману надітої на ньому куртки та пройшовши повз каси, не розрахувавшись за вищевказане майно, спрямував до виходу з супермаркету.

Тим самим, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий за касою біля виходу з супермаркету охоронцем ОСОБА_9. таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 міг спричинити супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду на загальну суму 603 гривні 80 копійок.

Крім того, 24 листопада 2017 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, знаходячись у лісосмузі, розташованій на 414 км, автомобільної дороги Харків-Сімферополь у Мелітопольському районі, ОСОБА_1 керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою лопати, яку він узяв з собою, підійшов до траншеї, яка була раніше викопана іншими особами, де знаходився кабель звязку який перебуває на балансі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком».

Після чого, продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_1 викопав 3,20 метрів магістрального кабелю марки МКСБ-4х4х1,2 вартістю 350 гривень за 1 метр, загальною вартістю 1120 гривень, але з причин, що не залежали від його волі, не скоїв всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками поліції, безпосередньо на місці вчинення злочину, своїми діями ОСОБА_1 міг заподіяти Запорізькій філії ПАТ «Укртелеком» майнової шкоди на загальну суму 1120 гривень.

Крім того, 24 листопада 2017 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, знаходячись у лісосмузі, розташованій на 414 км, автомобільної дороги Харків-Сімферополь у Мелітопольському районі, ОСОБА_1, маючи умисел на придбання і носіння вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, викопав та без передбаченого законом дозволу придбав: корпус ручної оборонної осколкової гранати «Ф-1» промислового виготовлення, який містить у собі заряд бризантної вибухової речовини нормальної потужності - «тротил», вагою 50-56 г., та при наявності засобу ініціювання вибуху або утворення необхідних для цього умов, придатний для здійснення вибуху; корпус ручної оборонної осколкової гранати «Ф-1» промислового виготовлення, на внутрішній поверхні фрагментів якого, виявлені сліди бризантної вибухової речовини тротил, після чого вказані предмети з вибуховими речовинами поклав до кишень, надітої на ньому куртки та носив, без передбаченого законом дозволу, до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції, о 10 годині 20 хвилин 24 листопада 2017 року, під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_1; запал ручної протитанкової гранати «РПГ-40», промислового виготовлення, який до боєприпасів та вибухових пристроїв не відноситься, а відноситься до засобів детонування (ініціювання вибуху), після чого вказані предмети з вибуховими речовинами поклав до кишень, надітої на ньому куртки та носив, без передбаченого законом дозволу, до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції, о 10 годині 20 хвилин 24 листопада 2017 року, під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_1

Вказані правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140004889 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.15 ст.185 ч.2, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч.1 ст. 263КК України.

За наявністю достатніх доказів у кримінальному провадженні 05 грудня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.15 ст.185 ч.2, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч.1 ст. 263КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), підтверджуються: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом огляду велосипеду; протоколом допиту свідка ОСОБА_10; протокол огляду двох пляшок текіли; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; протоколом огляду місця події, а саме двох пляшок віскі; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7; протоколом огляду особистих речей, в ході якого у кишенях ОСОБА_1 виявлено дві гранати Ф1; повідомленням про підозру ОСОБА_1; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1;

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ст. 185 ч. 2, ст. 263 ч. 1, ст. 395, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох років допяти років, не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу, раніше був неодноразово засуджений за вчинення умисних, корисливих злочинів, тому є достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі він може продовжити їх вчиняти. Крім того, з 05.12.2016 знаходився під адміністративним наглядом, строк якого повинен був закінчитися 05.12.2017, який він порушив та вчинив корисливі злочини, та покинув місце проживання. На теперішній час, постійного місця проживання не має, у звязку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від покарання за вчинені злочини, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі відомостей зазначених в клопотанні.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Наявність вказаних ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав причетність до скоєного, не заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, та додав, що запобігти зазначеним ризикам, при застосуванні інших більш мяких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного який не заперечував проти задоволення клопотання, його захисника, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 07.12.2017 року о 09-00 год.

У відповідності до положень ч.2 ст. 492 КПК України тримання під вартою може застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Як слідує з наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ст. 185 ч. 2, ст. 263 ч. 1, ст. 395, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше засуджений за вчинення ряду умисних корисливих злочинів, судимість за яке не знята та не погашена в установленому законом порядку, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ст. 185 ч. 2, ст. 263 ч. 1, ст. 395, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до пяти років, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, відсутні міцні соціальні звязки, негативно характеризується, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на теперішній час не має постійного місця проживання, знаходячись на волі може продовжити злочинну діяльність, а також з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобігти вказаним ризикам неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш мякого, ніж тримання під вартою.

Згідно п. 60 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 р. у справі Смирнов проти Росії (заяви № 46133/99 і 48183/99) одна тільки тяжкість ризику ухилення обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням ряду інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначній мірі, яка не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті може враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він відчуває судове переслідування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він підозрюється, та те, що він офіційно не працює, однак підозрюється у скоєнні середньої тяжкості злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПКУкраїни у вигляді 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до прокурораМелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого капітана поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваногоОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 07 грудня 2017 року з 17 години 00 хвилин до5 лютого 2018 року до 17 години 00 хвилинвключно.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до5 лютого 2018 року до 17 години 00 хвилинвключно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,обов'язків, визначенихКПК України.

Розмір застави визначити у межах 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібв сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, № рахунку 37319085001205,Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1,наступні обов'язки: прибувати допрокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного судуіз встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк2 місяця.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження, та Начальнику Запорізького СІЗО, для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.В.Юрлагіна