Ухвала суду № 70804657, 09.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11183/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Тобто, застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є обовязковим.

Отже, відкриваючи провадження у справі та розглядаючи її, суд не може залишитипоза увагою положення ст. 99 КАС України, обставини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки у разі відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зобовязаний застосувати передбачені ст. 100 КАС Українинаслідки пропуску цього строку та залишити позов без розгляду.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.1975 pоку), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями ( рішення «Guerin v. France» від 29.07.1998 pоку). Правила регулювання строків для подання скарги безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

В даному випадку позивачем оскаржується рішення відповідача від 25.10.2017 року, а з позовною заявою останній звернувся до суду 08.11.2017 року, тобто з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 99 КАС України, та позивач не просять суд визнати причини пропуску строку поважними.

При цьому у позовній заяві позивач стверджує, що оскаржувану постанов отримав 03.11.2017 року. Проте, жодного підтвердження про отримання позивачем оскаржуваної постанови саме 03.11.2017 року в матеріалах позову відсутні.

За ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Таким чином, позивачем у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду підтвердження про отримання позивачем оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.ст. 105, 106 КАС України.

Роз’яснити позивачу, що якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду, інакше вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 105, 106, 108, 171, 160, 185 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил - залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків до 11 грудня 2017 року та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя : Лемак О.В.