Вирок № 70803920, 05.12.2017, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/123/17

1-кп/241/78/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Хоружому Є.В.

за участю прокурора Лимара Р.А.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в смт. Мангуш кримінальне провадження № 42016051120000079 від 03.10.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А3821 на посаді заступника командира батальйону - начальника артилерії у військовому званні старший лейтенант, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військова частина А3821, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2015 року наказом командира військової частини А3821 № 7 старший лейтенант ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини А3821 та з 8 вересня 2015 року справи та посаду командира протитанкової артилерійської батареї прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.

03 червня 2016 року ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку отримав водійське посвідчення та отримав право керування транспортними засобами категорій «В» та «С».

03 жовтня 2016 року, приблизно 15 год. обвинувачений ОСОБА_2 керуючи технічно справною транспортною машиною NISSAN Terrano, реєстраційний номер АFЕ 656, рухаючись на околиці смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області другорядною автомобільною дорогою Т0523, перетинаючи головну автомобільну дорогу М 14, діючи із злочинною недбалістю, внаслідок порушення ст.ст. 14 та 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 16.11 «Правил дорожнього руху України», не надав дорогу транспортній машині КрАЗ 255Б1, реєстраційний номер 3240 Б4, під керуванням військовослужбовця військової частини - польова пошта В2095 солдата ОСОБА_3, який рухався з право на ліво відносно транспортної машини NISSAN Terrano, реєстраційний номер АFЕ 656, в результаті чого транспортна машина КрАЗ 255Б1 здійснила зіткнення передньою частиною машини з правою боковою частиною машини NISSAN Terrano.

Внаслідок порушення ОСОБА_2, як особою, яка керує транспортною машиною, наведених правил безпеки дорожнього руху, пасажирам транспортної машини NISSAN Terrano, реєстраційний номер АFЕ 656 спричинено тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що призвели до смерті; ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння; ОСОБА_6 тілесні ушкодження не спричинено.

При цьому, водій ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Прокурором у кримінальному провадженні - військовим прокурором Маріупольського гарнізону ОСОБА_7 до Першотравневого районного суду Донецької області було подано два цивільних позови до обвинуваченого ОСОБА_2, в яких він просив стягнути з обвинуваченого на користь Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, р/р 31254219206863, код ЄДРПОУ 07773293, МФО 820172) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_5 на загальну суму 31 266,81 гривень та на користь КУ Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги (87506, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахмутська, 20А, р/р 35411001022935, код ЄДРПОУ 01990660, МФО 834016) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму 1 532,78 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що він дійсно винен у скоєному злочину, щиро розкаявся. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, переконавшись у добровільності та істинності його позиції за згодою сторін, у відповідності до ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з'ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз'яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.415 КК України доведена у повному обсязі і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та загибель потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що воно відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, щиро розкаявся, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, передбачене ст.415 ч.1 КК України, яке буде йому необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, обвинувачений в судовому засіданні заявив клопотання, проти якого не заперечував прокурор та потерпіла, про застосування до нього ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році»та просив звільнити його від покарання.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році»звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також особи, визнані винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті408, статтею410, частинами другою, третьою і четвертою статті411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертійстатті 86 Кримінального кодексу України,статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні"та статті 9цього Закону).

Статтею 3 вказаного Законувстановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав статус учасника бойових дій, а саме: посвідченням учасника бойових дій серії ЮА №,,6267 від 05.05.2015 року та грамотою про особисту мужність і героїзм, проявлені під час виконання бойових завдань в ході проведення антитерористичної операції. Ці дані підтверджені матеріалами справи, вивченими у судовому засіданні.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ч.4ст.86 КК України,ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні»таст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Наслідки застосування амністії обвинуваченому роз'яснені, але він наполягав на її застосуванні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Витрати за проведення судової комплексної, технічного стану транспортних засобів, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у справі автомобіль КрАЗ 255Б1, реєстраційний номер 3240 Б4, що знаходиться під гарантійною розпискою у військовій частині А3821 залишити власнику за належністю, NISSAN Terrano, реєстраційний номер AFE656, що знаходиться під гарантійною розпискою у військовій комендатурі м. Маріуполя залишити власнику за належністю.

Відповідно до ч.1ст.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно дост.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а тому суд вважає що заявлені прокурором позови підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-376, 392-393, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 415 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставіст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році"звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного за цим вороком покарання у зв'язку з амністією.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Позовні вимоги військового прокурора Маріупольського гарнізону полковника юстиції ОСОБА_7 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у кримінальному провадженні № 42016051120000079 від 3 жовтня 2016 року задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, р/р 31254219206863, код ЄДРПОУ 07773293, МФО 820172) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_5 на загальну суму 31266(тридцять одну тисячу двісті шістдесят шість) гривень 81 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КУ Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги (87506, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахмутська, 20А, р/р 35411001022935, код ЄДРПОУ 01990660, МФО 834016) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на загальну суму 1532 (одна тисяча пятсот тридцять дві) гривні 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової комплексної, технічного стану транспортних засобів, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз в розмірі 879 (вісімсот сімдесят девять) гривень 60 копійок.

Речові докази у справі автомобіль КрАЗ 255Б1, реєстраційний номер 3240 Б4, що знаходиться під гарантійною розпискою у військовій частині А3821 залишити власнику за належністю, NISSAN Terrano, реєстраційний номер AFE656, що знаходиться під гарантійною розпискою у військовій комендатурі м. Маріуполя залишити власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області, шляхом подання апеляційної скарги через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Демочко