Постанова № 70802801, 05.12.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

2-а/225/64/2017

225/3459/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вмотивована)

05 грудня 2017 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Андреєва В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Петрової С.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в подальшому подав уточнену позовну заяву, в якій просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області стосовно відмови у призначенні йому пенсії неправомірними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №422 від 14 червня 2017 року, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи: з 29 жовтня 1990 року по 11 листопада 1990 року на посаді учня підземного електрослюсаря, з 02 лютого 1993 року по 07 травня 1993 року на посаді учня гірника очисного вибою, з 08 травня 1993 року по 13 листопада 1993 року на посаді гірника очисного вибою на шахті ім.Гагаріна ДП «Артемвугілля»; з 15 листопада 1993 року по 31 березня 2002 року в Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні; з 15 лютого 2017 року по 15 березня 2017 року в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні.

В обґрунтування позову зазначив, що він 25 років відпрацював і продовжує працювати на теперішній час на підприємствах вугільної промисловості на посадах, які дають право на призначення пенсії незалежно від віку, що відповідає умовам ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Реалізуючи своє право на призначення пенсії, 15.03.2017 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську з відповідною заявою про призначення пенсії відповідно до ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Разом з заявою про призначення пенсії ним подані необхідні документи відповідно до розписки-повідомлення. Рішенням заступника начальника УПФУ №422 від 14.06.2017 року в призначенні йому пенсії за віком відмовлено. Відповідно до цього рішення до страхового стажу зараховано 26 років 07 місяців 23 дні, стажу на підземних роботах - 13 років 09 місяців 02 дні. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 29.10.1990 по 11.11.1990 р. на посаді учня підземного електрослюсаря; з 02.02.1993 по 07.05.1993 р. на посаді учня гірника очисного вибою; з 08.05.1993 по 13.11.1993 р. на посаді гірника очисного вибою на шахті ім.. Гагаріна ДП «Артемвугілля»; з 15.11.1993 по 31.03.2002 р. в Першому воєнізованому гірничнорятувальному загоні; з 15.02.2017 по 15.03.2017 в Десятому воєнізованому гірничнорятувальному загоні. Своє рішення відповідач мотивує тим, що відсутня можливість здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів у зв'язку з тим, що первинні документи знаходяться на непідконтрольній Україні території, а за період праці в «10-й ВГРЗ» відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу. Відмова УПФУ в м.Дзержинську Донецької області в зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу в «10-му ВГРЗ» з 15.02.2017 року по 15.03.2017 рік протиправна, оскільки в наданій довідці №01/262 зазначено, що ОСОБА_3 з 03.08.2016 року по теперішній час виконує аварійно-рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах за посадою респираторник. Тобто і на момент видачі довідки, і на момент звернення з заявою до УПФУ, і на момент прийняття рішення про відмову він продовжував працювати за займаною посадою.

Відмову у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в «1-ому ВГРЗ» з 15.11.1993 року по 31.03.2002 рік ву зв'язку з тим, що довідка №6-401 видана в 2014 році вважає протиправною, оскільки законодавством України не передбачено умов обмеження дії в часі зазначених довідок.

Ствердження УПФУ, щодо неможливості здійснення перевірки для підтвердження його стажу роботи первинних документів, які зберігаються на підприємстві, що знаходиться в населеному пункті, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження вважає також противоправним.

Вважає рішення про відмову у призначенні пенсії за № 422 від 14.06.2017 незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням діючого законодавства України, та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення, надала суду заперечення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа відповідно до довідки №1421016714 від 27.11.2015 року (а.с.14).

Він відпрацював і продовжує працювати на теперішній час на підприємствах вугільної промисловості на посадах, які дають право на призначення пенсії незалежно від віку, що відповідає умовам ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі -ЗУ№1788), що підтверджено трудовою книжкою (а.с.11)

15.03.2017 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську з відповідною заявою про призначення пенсії відповідно до ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Разом з заявою про призначення пенсії ним подані документи «відповідно до розписки-повідомлення. (а.с.16) Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах від 07.04.2017 року відмовлено ОСОБА_3 у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком робіт і професій, затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202 (а.с.15). Рішенням від 14.06.2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як на момент звернення він, як заявник, не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років (а.с.18-19).

ОСОБА_3 надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній про те, що він працював повний робочий день під землею в Першому воєнізованому гірничнорятувальному загоні (а.с.20) , довідку про підтвердження наявного пільгового трудового стажу для призначення пенсії про те, що він працював повний робочий день у Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні (а.с.22). Рішенням заступника начальника УПФУ №422 від 14.06.2017 року в призначенні йому пенсії за віком відмовлено (а.с.18,19).

Відповідно до цього рішення до страхового стажу зараховано 26 років 07 місяців 23 дні, з них стажу на підземних роботах - 13 років 09 місяців 02 дні. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 29.10.1990 року по 11.11.1990 рік на посаді учня підземного електрослюсаря; з 02.02.1993 року по 07.05.1993 рік на посаді учня гірника очисного вибою; з 08.05.1993 року по 13.11.1993 рік на посаді гірника очисного вибою на шахті ім.Гагаріна ДП «Артемвугілля»; з 15.11.1993 року по 31.03.2002 рік в Першому воєнізованому гірничнорятувальному загоні; з 15.02.2017 року по 15.03.2017 рік в Десятому воєнізованому гірничнорятувальному загоні.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом № 1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, професій, робіт, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення права і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 ст.4 зазначеного Закону визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч.1ст.7 Закону України «Про забезпечення права і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи ) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб’єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення ( перерахунку ) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та вметалургії, за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до його трудової книжки АТ-У №3877854 наданій відповідачу, містяться відомості, які підтверджують, що в оспорюваний період ОСОБА_3 працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Записи про спірний період роботи засвідчені відповідною печаткою підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Крім того, зазначені відомості підтверджуються довідкою №02.11/03 від 02.11.2016 року про підземні виходи по ДП «Шахта ім.Гагаріна», яка видана ДП «Артемвугілля»; довідкою №111-2 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідкою №6-401 про заробітну плату для обчислення пенсії, які видані 28.11.2014 року «1-й ВГРЗ»; довідкою про підтвердження наявного пільгового стажу для призначена пенсії №01/262, яка видана «10-й ВГРЗ».

Зазначені документи видані повноважними особами, завірені печатками підприємств, зареєстрованих на Україні.

Відмова УПФУ в зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу в «10-й ВГРЗ» з 15.02.2017 по 15.03.2017 року протиправна, оскільки в наданій довідці №01/262 зазначено,що позивач з 03.08.2016 року по теперішній час виконує аварійно-рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах за посадою респираторник. Тобто і на момент видачі довідки, і на момент звернення з заявою до УПФУ в м.Дзержинську Донецької області, і на момент прийняття рішення про відмову він продовжував працювати за займаною посадою.

Відмова у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в «1-ому ВГРЗ» з 15.11.1993 по 31.03.2002 року в зв'язку з тим, що довідка №6-401 видана в 2014 року протиправна, оскільки законодавством України не передбачено умов обмеження дії в часі зазначених довідок.

Крім того, у рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу ст. 244-2 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Суд зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.

Також суд вважає помилковим доводи відповідача стосовно неможливості застосування п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», при підтверджені спеціального трудового стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, оскільки, як встановлено судом, підприємства, на яких зберігається первинна документація, на підставі якої позивачу були видані довідки про підтвердження наявного трудового стажу розміщені в районах проведення антитерористичної операції.

Відносно посилання відповідача на неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано зазначені довідки, суд зазначає, що положенням ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та призначення пенсії.

Інші доводи відповідача, які наведені у заперечені на позовну заяву судом також не приймаються до уваги, оскільки на переконання суду, Порядок, затверджений постановою КМУ № 637 від 12.08.1993, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків ).

У жодному разі не можна дійти висновку, що метою цього Порядку є створення формальних перешкод для реалізації права особи на отримання пенсії. І хоча вимагаючи деякі документи (наприклад, уточнюючу довідку підприємства), органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч.3 ст.2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Жодного доказу на підтвердження законності своїх дій відповідач не надав.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає необхідним Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області стосовно відмови у призначенні пенсії ОСОБА_3 неправомірними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №422 від 14 червня 2017 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах, періоди роботи: з 29 жовтня 1990 року по 11 листопада 1990 року на посаді учня підземного електрослюсаря, з 02 лютого 1993 року по 07 травня 1993 року на посаді учня гірника очисного вибою, з 08 травня 1993 року по 13 листопада 1993 року на посаді гірника очисного вибою на шахті ім.Гагаріна ДП «Артемвугілля»; з 15 листопада 1993 року по 31 березня 2002 року в Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні; з 15 лютого 2017 року по 15 березня 2017 року в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту первинного звернення з 15 березня 2017 року.

У підсумку, враховуючи результат вирішення спору, розподіл судових витрат у справі необхідно здійснити за приписами ч.1 ст.94 КАС України, в якій зазначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області (код ЄДРПОУ 21970814) на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 640,00 гривень за сплачений судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 6-11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області стосовно відмови у призначенні пенсії ОСОБА_3 неправомірними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №422 від 14 червня 2017 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах, періоди роботи:

з 29 жовтня 1990 року по 11 листопада 1990 року на посаді учня підземного електрослюсаря, з 02 лютого 1993 року по 07 травня 1993 року на посаді учня гірника очисного вибою, з 08 травня 1993 року по 13 листопада 1993 року на посаді гірника очисного вибою на шахті ім.Гагаріна ДП «Артемвугілля»;

з 15 листопада 1993 року по 31 березня 2002 року в Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні;

з 15 лютого 2017 року по 15 березня 2017 року в Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту первинного звернення з 15 березня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області (код ЄДРПОУ 21970814) на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 640,00 (шістсот сорок) гривень за сплачений судовий збір.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Адміністративного апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: