Ухвала суду № 70801748, 27.11.2017, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1591/17

Провадження №6/548/43/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

при секретарі - Комаренко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол подання державного виконавця Хорольського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,-

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Хорольського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, в обгрунтування якого вказав, що на виконанні Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області знаходиться виконавче провадження № 42741267 з виконання виконавчого листа № 2-998 виданого 30.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23.03.2010 року до досягнення дитиною повноліття.

За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_2, дата народження 10.08.1985, РНОКПП НОМЕР_1.

В судове засідання державний виконавець Хорольського РВДВС ГТУЮ у Полтавській областіМузиченко В.О. не з"явився, але до суду надійшло клопотання про розгляд подання за відсутності державного виконавця.

В судове засідання стягувач ОСОБА_3 не з"явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що заперечує проти задоволення подання.

Розглянувши подання, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця Хорольського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), виконавцем 01.04.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобовязано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконується, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини пятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно відповідей ДПС та ПФУ інформація щодо отримання боржником доходів в податковій службі та пенсійному фонді відсутня.

За повідомленням ТСЦ транспортні засоби за боржником не зареєстровано.

14.04.2016 року ОСОБА_2 під підпис було ознайомлено з його правами та обовязками як боржника у виконавчому провадженні, й зокрема попереджено про можливість звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Згідно відповіді на запит УДМС України в Полтавській області ОСОБА_2 документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕS № 775407 від 20.01.2015 року.

На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 26.09.2017року повідомлено про те, що ОСОБА_2, дата народження 10.08.1985, РНОКПП НОМЕР_1, неодноразово перетинав державний кордон України.

Виходячи з наведеного ОСОБА_2мав фінансові можливості здійснювати поїздки за межі України, при цьому вже майже 1,5 року не сплачуючи аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4. У звязку з тим, що боржник тривалий час не сплачує аліменти, нарахувалася заборгованість, що становить на 01.10.2017 року - 25101, 10 грн.( двадцять пять тисяч сто одна гривня 10 копійок). У даному випадку тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України є останнім заходом примусу, який може забезпечити виконання рішення.

Рішення до теперішнього часу не виконується, а боржник ухиляється від їх виконання, не вживає заходів щодо виконання рішень за рахунок належного йому майна і доходів.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України № 3857-ХІІ у редакції від 01.10.2016 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобовязань.

Відповідно до частини першої статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Саме по собі невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку не свідчить про ухилення його від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід'ємну частину «судового розгляду» для цілей ст. 6 ЄКПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Ромашов проти України, Дубенко проти України .

Зважаючи на те, що стадія виконання рішення суду є невід'ємною частиною судового розгляду, при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд виходить із загальних принципів обов'язковості доказування і подання доказів встановлених ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

При цьому, як вбачається при примусовому виконанні судового рішення державним виконавцем вчинені всі можливі виконавчі дії та в повній мірі вжито заходів щодо розшуку майна боржника.

Наявні в матеріалах подання докази свідчать про умисне ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця Хорольського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, що є адекватним ступенем втручання до його приватного життя та узгоджується з приписами ст. 13 Загальної декларації прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов'язковості виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", та 377-1 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Подання державного виконавця Хорольського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, - задовольнити повністю.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, дата народження 10.08.1985, РНОКПП НОМЕР_1, пров.Колективний, 7, м.Хорол до виконання зобовязань, покладених на нього:

- виконавчим листом № 2-998 виданого 30.04.2010 року Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, 24.09.2008р.н. у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23.03.2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Виконання покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Хорольський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час її проголошення - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: