Рішення № 70797807, 07.12.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3311/17

Провадження № 2/639/1584/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання кредитних послуг, у звязку з чим підписав заяву б/н від 16.05.2014, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач, при укладанні договору про надання банківських послуг надав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Свої зобовязання за договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобовязаннями, таким чином, відповідач свої зобовязання не виконав, у звязку з чим станом на 23.04.2017 має заборгованість у розмірі 11957,73 грн, яка складається з: 2255,80 грн тіло кредиту; 3352,22 грн нараховано відсотків за користування кредитом; 5304,10 грн нараховано пені; 500 грн - штраф (фіксована частина); 545,61 грн - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп.

Представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував, просив розглядати справу без участі представника позивача.

Крім того представником позивача ОСОБА_4 надано до суду письмові пояснення в обгрунтування позовних вимог та спростування обставин, зазначених відповідачем в його письмових запереченнях (а.с. 57-86).

Відповідно довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Харківській області від 13.06.2017 відповідач не значиться зареєстрованим, у зв'язку з чим, згідно ч. 9ст. 74 ЦПК Українивикликався у судове засідання , призначене на 14.07.2017 року через оголошення у пресі. Оголошення про виклик відповідача у судове засідання, призначене на 14.07.2017, було опубліковано в газеті «Слобідський край» 06.07.2017 року.

У судовому засіданні 07.12.2017 року відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, зазначені в його письмових запреченнях проти позову, що містяться в матеріалах справи ( а.с. 45-47).

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав щодо часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» з ОСОБА_1 договору № б/н від 16.05.2014, відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 8).

Щодо зміни кредитного ліміту позивач керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві (а.с. 8).

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби звязку, наприклад електронний.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також, наряду із вищезазначеним свідченням, визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Пунктом 2.1.1.5.5. умов та правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених вказаним кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 умов та правил надання банківських послуг відповідач зобовязаний у разі невиконання зобовязань за договором на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6 при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн та 5% від суми заборгованості.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому вказаним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором станом на 23.04.2017 відповідач має заборгованість у розмірі 11957,73 грн, яка складається з: 2255,80 грн тіло кредиту; 3352,22 грн нараховані відсотки; 5304,10 грн нарахована пеня; 1045,61 грн - заборгованість по судовим штрафам, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 7). Відповідач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України жодних належних доказів в обгрутування свох пояснень щодо відсутності у нього заборгованості перед банком суду не надав. Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами надання банківських послуг передбачено застосування пені яки виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно п. 2.4.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 90 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене та відповідно достатті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року та № 6-1374цс17 від 1 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1ст. 360-7 ЦПК Українивизначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн, та штрафу (процентної складової) у розмірі 545,61 грн задоволенню не підлягають.

Також, згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суд, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за явності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-100цс14 від 03.09.2014, що відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

Пеня у даному зобов'язанні нарахована таким чином, що її сума перевищує суму боргу за кредитом, що є очевидним порушенням принципу добросовісності та є, на думку суду, необґрунтовано суворою цивільною санкцією.

Тому суд, користуючись правом, наданим йому відповідно до ч. 3ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, до розміру тіла кредиту - 2255,80 грн.

Згідност. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд також враховує роз'яснення, які містяться у п. 36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», про те, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина першастатті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «Приват Банк» сплачений позивачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 2), судовий збір у сумі 1052 грн 22 коп. та судові витрати у сумі 270 грн, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № ІНВ94В1КFX від 04.07.2017.

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за вказаним вище договором у розмірі 7863 грн 82 коп. та судового збору у сумі 1052 грн 22 коп. ,судових витрат, що пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачау сумі 270 грн.

Керуючись ст.ст.5,6, 10,11,57,60, 61,88,208,209,212-215, 224 ЦПК України, ст.ст.258, 526,527,530,610-612,625, 1049,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.05.2014 у розмірі 7863 (сім тисяч вісімсот шістдесят три) грн 82 коп., яка складається з: 2255,80 грн - тіло кредиту; 3352,22 грн нараховані відсотки; 2255,80 грн пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1052 (одна тисяча п'ятдесят дві) грн 22 коп. тасудові витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у сумі 270 (двісті сімдесят) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк