Ухвала суду № 70797729, 29.11.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18183/17

Провадження № 2-а/638/929/17

УХВАЛА

про залишення адміністративного позову без розгляду

29 листопада 2017 року суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Шишкін О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про скасування рішень, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» від 18 квітня 2012 року №226 в частині пункту 1 Додатку до рішення виконавчого комітету стосовно звільнення території міста від нежитлових приміщень №8,9 будівлі літ. «А-1», які були розташовані за адресою: місто Харків, пр.Героїв Сталінграду буд.134-А; скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» від 24 липня 2013 року №461 в частині пункту 15 Додатку до рішення виконавчого комітету стосовно звільнення території міста від нежитлової будівлі літ. «В-1» з літнім майданчиком та трьома тимчасовими спорудами, які були розташовані за адресою: м.Харків, пр.Героїв Сталінграду, буд.буд.134-Б та стягнути судові витрати.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Позивачем оскаржуються рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року №226 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан» та від 24.07.2013 року №461 «Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан». На виконання рішення ВК ХМР від 18.04.2012 року №226 03.08.2012 року були зруйновані нежитлові приміщення №8,9 літ «А-1» за адресою м.Харків, пр.Героїв Сталінграду 134-А, які належать позивачу на праві власності. Крім того на виконання рішення ВК ХМР від 24.07.2013 року №461 04.08.2013 року була зруйнована будівля літ. «В-1» разом з трьома тимчасовими спорудами за адресою м.Харків, вул.Героїв Сталінграду буд.134-Б, які належали на праві власності позивачу. Саме тоді позивач і мала дізнатись про порушення свого права.

Крім того, з матеріалів позову достовірно вбачається, що про порушення оскаржуваним рішенням ХМР №226 від 18.04.2012 року свого права позивач дізналася 19.04.2012 року, що підтверджується заявою позивача, поданої до міського голови ОСОБА_2 від 19.04.2017 року.

Проте позивач звернулася до суду з позовом лише 28.11.2017 року, тобто поза строком звернення до адміністративного суду у відповідності до норм статті 99 КАС України.

Слід зауважити, що правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом, і тому можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасної реалізації ними права на судовий захист. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з адміністративним позовом та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

До того ж, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах «Девеер проти Бельгії», «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даним позовом, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи (рішення у справі «Ілхан проти Туреччини»).

Позивач при пред’явленні адміністративного позову не клопоче перед судом щодо поновлення їй строку звернення до суду і при цьому не зазначає чому вона його пропустила, та не надає суду беззаперечних, документальних, переконливих доказів, які б свідчили, що причини пропуску нею строку на звернення до суду в проміжок часу такої тривалості мають об’єктивний та незалежний від позивача характер.

Вивчивши адміністративний позов та додані до нього документи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав вирішити питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даним позовом.

За приписами ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради про скасування рішень, у зв’язку із чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Вважаю за необхідне роз’яснити позивачу, що він має право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких заява залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 102, 158, 160,162 КАС України, суддя,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про скасування рішень – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що він має право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява залишена без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. В разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали..

Суддя: О.В.Шишкін