Рішення № 7079743, 22.10.2009, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-600/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року.

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Карпенко О.Л.

при секретарі Пономаренко Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” від імені якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки, виселення з житла, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про звернення стягнення боргу у сумі 101710 грн. 13 коп. за договором іпотечного кредитування № KGNUG40000004889 від 13 березня 2008 року на предмет іпотеки квартиру № 24 загальною площею 57,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, шляхом її продажу ЗАТ КБ “ПриватБанк” з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселення відповідача з вказаної квартири з зняттям його з реєстраційного обліку. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 13 березня 2008 року між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір № KGNUG40000004889, згідно якого останньому надано кредит у сумі 93750 грн. з терміном остаточного повернення 13 березня 2038 року, з сплатою відсотків за користування кредитом 15,00 % річних. Відповідно до умов договору погашення кредиту має здійснюватися щомісячними платежами, які складаються із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Однак, відповідач не виконав умов повернення кредиту. Станом на 17 квітня 2009 року розмір заборгованості відповідача становить 101710 грн. 13 коп. Виконання відповідачем своїх зобов?язань забезпечено договором іпотеки № KGNUG40000004889 укладеним 13 березня 2008 року між банком та позичальником. Згідно умов укладеного договору іпотеки відповідач передав в іпотеку належну йому квартиру № 14 за адресою АДРЕСА_1. Посилаючись на ст.ст. 526, 527, 530, 1050 ч. 2, ст. 1054 ч. 2 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. 33 ч. 1, ст. 39 ч. 2 Закону України “Про іпотеку”, ст. 6, 7 ч. 1 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не зявився, але подав письмову заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що він не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач, належним чином повідомлений судовою повісткою про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не звився, про причини неявки не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі не подав, письмових заперечень на позов не надіслав.

Враховуючи викладене, за згодою представника позивача на заочний розгляд справи, керуючись ст. 224 ч. 1 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку заочного провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідно до них правовідносини.

У відповідності до вимог ст. 1050 ч. 1 ЦК України 13 березня 2008 року між сторонами укладено договір про іпотечний кредит № KGNUG40000004889 (а.с. 41-48). Згідно п.п. 1.1. вказаного договору банк зобов?язувався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 93750 грн., а ОСОБА_2 зобов?язувався повернути кредит у сумі 93750 грн., сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15 % річних, а також інші платежі в порядку і на умовах встановлених договором. Пунктом 1.3. договору встановлено строк погашення кредиту не пізніше 13 березня 2038 року, кредит надається для придбання квартири АДРЕСА_1.

Пунктом 2.4 договору про іпотечний кредит погашення кредиту та інших платежів за договором має здійснюється щомісяця до 13 число кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього договору, у сумі 1201 грн. 05 коп. в готівковій або безготівковій формі. Пунктом 2.7. договору встановлено, якщо сума менша ніж вказано в п. 2.4. договору, то ануїтентний платіж вважається простроченим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов?язання за договором про іпотечний редит від 13 березня 2008 року № KGNUG40000004889, щодо надання кредиту в обумовленому договором розмірі, виконав повністю. Факт отримання відповідачем кредиту у сумі передбаченій договором підтверджується відомостями заяви на видачу готівки від 13 березня 2008 року № 1 (а.с. 49) згідно якої відповідач отримав від позивача 93750 грн.

Отримані кошти відповідач витратив на придбання квартири з розстроченням платежу АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 05 березня 2008 року (а.с. 56, 57).

Відповідач виконував свої зобов?язання щодо повернення кредиту (основного боргу та процентів) частково, що підтверджується відомостями розрахунку заборгованості (а.с. 3) з якого вбачається, що станом на 08 квітня 2009 року сума простроченого боргу (кредит та проценти) становила 7629 грн. 60 коп. На час розгляду справи суду не подано доказів сплати відповідаачем бургу. Таким чином відповідач допустив порушення зобов?язання визначеного умовами кредитного договору (ст. 610 ЦК України).

Згідно п. 5.2.4. договору про іпотечний кредит кредитор (позивач по справі) має право вимагати від позичальника (відповідача по справі) дострокового погашення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов?язань за цим договором, в тому числі прострочення сплати чергового платежу за кредитом та відсотків за користування кредитом понад 2 місяці.

Згідно ст. 1050 ч. 2 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, внаслідок несплати більш ніж 2 місяці відповідачем чергових ануїтентних платежів за договором про іпотечне кредитування від 13 березня 2008 року № KGNUG40000004889, у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів.

Статтею 546 ч. 1 ЦК України встановлено, що виконання зобов?язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 6.6. договору про іпотечне кредитування від 13 березня 2008 року № KGNUG40000004889 відповідачу нараховано штраф у розмірі до 10% від суми невиконаного зобов?язання, що становить 730 грн. 46 коп. (а.с. 3).

Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно п. 3.1. договору про іпотечне кредитування від 13 березня 2008 року № KGNUG40000004889 виконання позичальником (відповідачем по справі) зобов?язань забезпечуються іпотекою квартири АДРЕСА_1.

13 березня 2008 року між сторонами укладено іпотечний договір № KGNUG40000004889 (а.с. 60-64). Предметом іпотеки за цим договором є трикімнатна квартира загальною площею 57,3 кв. м., житловою площею 35,4 кв. м. розташованої за адресою АДРЕСА_1, кв. № 24. Цей договір зареєстровано в Державному реєстрі іпотек (а.с. 65).

Пунктами 2.1.5. і 3.2. укладеного між сторонами іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя (позивача по справі), у випадку невиконання іпотекодавцем за договором про іпотечне кредитування від 13 березня 2008 року № KGNUG40000004889 задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством, що відповідає нормі ст. 33 ч. 1 Закону України “Про іпотеку”.

В п. 4.3. іпотечного договору від 13 березня 2008 року № KGNUG40000004889 сторони передбачили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно якого іпотекожержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”. Позивач не скористався наданим йому правом, але просить звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб передбачений ст. 38 Закону України “Про іпотеку”. Враховуючи, що сторони домовилися про такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, що не суперечить ст. 38 Закону України “Про іпотеку”, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 47 ч. 3 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 40 ч. 2 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Однак, ст. 40 ч. 2 цього Закону та ст. 109 ч. 2 ЖУ УРСР встановлено порядок виселення з переданих в іпотеку жилих приміщень згідно якого, виселення здійснюється добровільно на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, лише у випадку невиконання цієї вимоги, виселення здійснюється у примусовому порядку на підставі рішення суду.

Позивач не надав суду доказів направлення відповідачу вимоги про виселення та доказів невиконання цієї вимоги. Таким чином, право позивача в цій частині відповідачем не порушено, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

У зв?язку з відмовою в задоволенні позову в частині виселення відповідача, не підлягає задоволенню позов і в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку.

У зв?язку з задоволенням позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування документально підтверджених (а.с. 2) судових витрат у сумі 1055 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 575, 1050 ч. 2, ст. 1054 ЦК України, ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, ст. 109 ч. 3 ЖК УРСР, ст. 88 ч. 1, ст.ст. 209, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» за договором про іпотечний кредит від 13 березня 2008 року № KGNUG40000004889 у розмірі 101710 (сто одна тисяча сімсот десять) грн. 13 коп. (з яких 93710 грн. 69 коп. заборгованість за кредитом, 7629 грн. 60 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 369 грн. 84 коп. неустойка) звернути стягнення на предмет іпотеки, трикімнатну квартиру № 24 загальною площею 57,3 кв. м., житловою площею 35,4 кв. м. розташовану за адресою АДРЕСА_1, шляхом її продажу закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з початковою ціною продажу визначеною на підставі акту незалежної оцінки нерухомого майна, з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-якій особі-покупцеві, з наданням йому всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” 1055 (одну тисячу п?ятдесят п?ять) грн. 60 коп. відшкодування судових витрат по справі.

Це заочне рішення може бути переглянуте Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2 поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий : О. Л. Карпенко