Ухвала суду № 70795504, 28.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 дов від 14.08.2017

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року

у справі № 804/1210/17

за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради

до Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області

про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до суду з позовом (з урахуванням поданих уточнень – а.с. 40-41) до Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просило:

визнати протиправними дії відповідача щодо винесення рішення № 98 від 26.12.2016 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у вигляді штрафу в розмірі 35076,46 грн., в тому числі 32 % - 35076,46 грн. та пені в розмірі 8631,57 грн. в тому числі 32 % - 8631,57 грн. за період з 20.01.2009 до 19.03.2009.

скасувати рішення відповідача № 98 від 26.12.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства за один і той самий період та за одне й те саме порушення було двічі накладено фінансові санкції та видано два рішення про їх стягнення. При цьому, оскаржуване рішення було винесено на підставі приписів Закону, який втратив чинність на дату прийняття цього рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що в порушення вимог статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, Нікопольським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до позивача було двічі застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за одні і ті ж самі періоди.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Відповідач зазначає, що при винесені спірного рішення діяв у межах та у спосіб передбачених нормами чинного законодавства. При цьому, зазначене рішення є узгодженим, оскільки позивач пропустив строки для його оскарження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в який просить залишити постанову суду без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, за порушення Комунальним підприємством «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради строків перерахування страхових внесків, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Нікополі 03.04.2009 винесено рішення № 0268 про застосування фінансових санкцій, яким позивачу за період з 20.01.2009 до 19.03.2009 нараховано штраф в розмірі 35076,46 грн., в тому числі 32 % - 35076,46 грн. та пеню в розмірі 8631,57 грн., в тому числі 32 % - 8631,57 грн. Всього, згідно зазначеного рішення, нараховано до сплати 43708,03 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2010 у справі № 2а-7935/09/0470 судом залишено без розгляду позовну заяву Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі про скасування рішення від 03.04.2009 № 0268. Докази оскарження цієї ухвали до суду вищої інстанції та/або скасування рішення від 03.04.2009 № 0268 в адміністративному порядку до суду сторонами не надано.

Отже вказане рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі від 03.04.2009 № 0268 є чинним, і, відповідно, є підставою для настання для сторін відповідних правових наслідків. В установленому порядку означене рішення підлягає виконанню.

Втім, рішенням Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 98 від 26.12.2016 до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 35076,46 грн., в тому числі 32 % - 35076,46 грн. та пені в розмірі 8631,57 грн. в тому числі 32 % - 8631,57 грн. за період з 20.01.2009 до 19.03.2009.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність рішення № 98 від 26.12.2016.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страховиків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ фінансових санкцій, а саме накладення штрафу в установленому розмірі.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) наведена вище норма матеріального права із Закону № 1058 виключена.

Водночас, відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З аналізу наведених норм матеріального права можна дійти висновку, що пенсійний орган після 1 січня 2011 року мав повноваження на прийняття рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) за період з 20.01.2009 по 19.03.2009 страхових внесків, оскільки порушення щодо сплати страхових внесків виникли у період дії пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058.

Втім підлягає врахуванню той факт, що, як встановлено вище, рішенням № 0268 від 03.04.2009 вже було застосовано фінансові санкції та нарахована пеня за період з 20.01.2009 по 19.03.2009, при оскарженні позивачем якого, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2010 у справі № 2а-7935/09/0470 позовна заява залишена без розгляду.

З огляду на викладене, вважається, що відповідач рішенням № 98 від 26.12.2016 повторно застосував до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу та пені за період з 20.01.2009 по 19.03.2009.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача та позицією суду першої інстанції, що в порушення вимог статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, відповідачем до позивача двічі застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за одні і ті ж самі періоди.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог без порушення норм процесуального права.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 804/1210/17 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко