Ухвала суду № 70795389, 05.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року справа №812/1413/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Ястребова Л.В., Компанієць І.Д., за участю секретаря судового засідання - Святодух О.Б., представника позивача- Лещенко К.М., представника відповідача ОСОБА_2, діючих за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 р. у справі № 812/1413/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі позивач, ПАТ «Луганськтепловоз») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби (далі відповідач, ОВПП ДФС), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому з урахуванням уточнення просило: визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, що втілилася у не внесенні Заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на суму 2 069 070,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобовязати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість за серпень 2015 року на суму 2 069 070,00 грн (а.с.3-7 т1, 112-114, 156-161, 171-180 т.4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року позов задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, що втілилася у не внесенні Заяви ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на суму 2 069 070,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобовязано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз суми податку на додану вартість за серпень 2015 року на суму 2 069 070,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м Київ, вул. Дегтярівська, 11, ідентифікаційний код 39440996) на користь публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн. (а.с.24-28 т.5).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно інформації позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, виробничі потужності знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107. Відповідно до листа Державної казначейської служби Укарїни (ДКС України) від 28.11.2016 року № 1208/239-18027, СБУ тимчасово зупинено операції з бюджетними коштами ПАТ «Луганськтепловоз» через їх причетність до функціонуючих непідконтрольних Україні територій Луганської області. Також, відповідачем отримано лист ДКС України від 26.05.2017 року № 12-08/486-8648, в якому зазначено, що листами СБУ Казначейству повідомлено, що виробничі потужності позивача залишаються на тимчасово непідконтрольній території у м. Луганську, вказано про проведення перевірки щодо ПАТ «Луганськтепловоз» і порушено питання зупинення операцій з бюджетними коштами на користь вказаного товариства. Окрім того, СБУ повідомило, що відшкодування сум ПДВ вказаному субєкту може призвести до витрачення цих коштів на фінансування терористичної діяльності. Станом на сьогодні Казначейство не отримувало інформації щодо відкликання вищевказаних листів СБУ або втрати актуальності зазначених у них відомостей. Суд першої інстанції не врахував, що зміна механізму повернення сум бюджетного відшкодування, відповідно до чинних норм ПКУ, відсутні повноваження відповідача щодо надання висновків із зазначенням бюджетного відшкодування з ПДВ до ДКС України. Також, апелянт зазначає, що враховуючи зміни до законодавства, новий порядок повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ не передбачає обовязку контролюючого органу в надані висновків до органів казначейського обслуговування із зазначенням сум бюджетного відшкодування. Апелянт посилається на пп.1 п.24 розділу VI Бюджетного кодексу України, яким установлено, що виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема, витрати державного бюджету, у тому числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади. Оскільки виробничі потужності підприємства знаходяться на території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (м. Луганськ), бюджетне відшкодування такому підприємству може надаватись виключно після повернення територій під контроль державної влади. У звязку з чим позовні вимоги вважає необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову (а.с.36-37 т.5).

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволені позову відмовити.

Представник позивача просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скагу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ПАТ «Луганськтепловоз» є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до витягу №1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б (а.с. 8-10, 15 том 1).

До вересня 2016 року ПАТ «Луганськтепловоз» перебувало на обліку в СДПІ у м. Луганську, як платник податків (а.с.11 том 1).

Розпорядження Державної фіскальної служби України від 18.09.2016 № 47-р. «Щодо переведення платників податків» платника СДПІ у м. Луганську ПАТ «Луганськтепловоз» 16.09.2016 переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкова МГУ ДФС, яке реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у звязку з чим ПАТ Луганськтепловоз було передано на облік до Харківського управління.

Про зазначені обставини та необхідність подання податкової звітності до СДПІ ОВП ум. Харкові, позивача було повідомлено листами від 14.09.2016 року № 373/10/28-09-01-36, від 30.11.2016 року № 2233/10/28-09-49-23 (а.с.192, 193 т.4).

Позивач у вересні 2015 року подав до СДПІ з ОВП у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість №9195246545 від 21.09.2015 за серпень 2015 року, в якій у рядку 23.2 заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 2 053 358 грн (а.с.115-131 том 4).

Також, позивачем направлено до податкового органу уточнюючий розрахунок №9210165996 від 13.10.2015, яким збільшено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, який становить 2 069 070 грн. (а.с.132-143 том 4).

Податковий орган після отримання вказаних документів не вчинив жодних дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ Луганськтепловоз по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року.

Позивач звертався до відповідача з листом від 04.04.2017 року про надання податкової консультації, в якому зазначив, що юридична адреса підприємства знаходиться у м. Сєвєродонецьку, проте, всі виробничі потужності, робітники та документація, знаходиться у м. Луганську. Просив надати інформацію про можливість проведення документальної позапланової перевірки з питань правомірності заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за письмовою заявою платника (а.с.195 т.4).

Відповідач листом від 11.05.2017 року № 25535/10/28-10-01-03-11 повідомив позивача, що у листі не зазначено практичну необхідність отримання податкової консультації, а тому відповідь надається відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідач зазначив, що порядок документальних позапланових перевірко визначається у ст. 78 ПКУ, яка передбачає наявність хоч однієї підстави, що наведена у п.78.1 ст.78 ПКУ. Також, зазначив на обмеження визначені п.5,6 розділу ІІ Закону України від 03.11.2016 року № 1726-VІІІ (а.с.194 т.4).

З аналогічним листом позивач звертався до Міністерства фінансів України 04.04.2017 року та до Харківського управління ОВПП ДФС від 04.04.2017 року (а.с.197-198 т.4).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є протиправність (правомірність) бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій передбачених статтею 200 ПК України про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ Луганськтепловоз по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року та уточнюючому розрахунку до неї.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми ПК України, а саме заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума ПДВ за серпень 2015 року протягом визначеного ст. 200 ПК України строку не відшкодована, вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести заяву ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на 2 069 070 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, є належним способом захисту.

Суд апеляційної інстанції зазначений висновок суду першої інстанції підтримує з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Стаття 200 Податкового кодексу України на момент виникнення спірних правовідносин передбачала наступний порядок.

За пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно п.200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, у разі якщо контролюючим органом у визначений строк не буде проведена камеральна перевірка податкової декларації щодо заявлених у ній даних, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Після отримання податковим органом розрахунку суми бюджетного відшкодування податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, жодних дій передбачених вищезазначеними вимогами законодавства щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, вчинено не було.

З 01 січня 2017 року змінилася процедура бюджетного відшкодування сплачених сум ПДВ та передбачає наступний порядок.

Пунктом 200.7. статті 200 Податкового кодексу України, визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26), орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, як сума узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно п.2 розділу 2 Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року №326, (далі - Порядок №326), ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Отже вказаними нормами, які діють 01 січня 2017 року передбачено, що узгоджені суми бюджетного відшкодування за заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, повинні бути внесені Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до матеріалів справи, податковий орган не вчинив жодних дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року.

Відповідно до матеріалів справи, сума бюджетного відшкодування в розмірі 2069070 грн., заяву про відшкодування якої подано разом з декларацією з ПДВ за серпень 2015 року та уточнюючим розрахунком до неї, складається з сум, сплачених по результатам взаємовідносин з контрагентами (а.с.1-280 т.2, 1-246 т.3, 34-100 т.4, )

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем правильність розрахунку сум бюджетного відшкодування в розмірі 2069070 грн., не досліджувалась та в суді не спростовується.

Позивач не отримав суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності відповідача не внесення заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на 2069070 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на інформаційні листи ДКСУ та СБУ, оскільки вказані листи не є нормативно правовими актами. Також, відповідач не надав доказів про те, що СБУ заборонив відповідачеві надавати висновок про повернення суми бюджетного відшкодування позивачу та вносити заяву до Реєстру. Представник апелянта повідомив у судовому засіданні, що про існування зазначених листів СБУ стало відомо від органів казначейської служби та самих листів у них не має.

Стосовно посилання апелянта на пп.1 п. 24 розділу VІ Бюджетного кодексу України, суд зазначає, що місцезнаходженням ПАТ «Луганськтепловоз» з 2015 року є м. Сєвєродонецьк Луганської області,тобто територія яка підконтрольна Україні, отже вказані положення не підлягають застосуванню.

Крім того, нормами податкового законодавства не передбачено таких підстав для відмови у бюджетному відшкодуванні, через знаходження потужностей виробництва платника податків на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Також, не можна залишити поза увагою те, що підприємство перереєструвалося на підконтрольній державній владі України території, сплачує податки, збори та обовязкові платежі до бюджетів всіх рівнів.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на зміну порядку відшкодування сум ПДВ, оскільки позивачем на час подання заяви про бюджетне відшкодування було дотримано всі вимоги законодавства, а отже до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління перейшов обовязок щодо належного розгляду поданих декларацій з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 069 070 грн., який є додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

На підставі викладеного, що з урахуванням змін в законодавстві, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав є зобов'язання відповідача внести заяву позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року на 2 069 070 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтям 184, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 р. у справі № 812/1413/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 р. у справі № 812/1413/16 - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 05 грудня 2017 року.

Повний текст ухвали буде виготовлено 07 грудня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3

ОСОБА_4