Постанова № 70794994, 04.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 справа № 905/1486/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю; ОСОБА_6, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Групп", м. Слов’янськ, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від18.09.2017 (підписано 25.09.2017) у справі№ 905/1486/17 (суддя Ю.С. Мельниченко) за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Групп", м. Слов’янськ, Донецька область простягнення 20 325,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Групп", м. Слов’янськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі в розмірі 20 325,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.09.2017 позовні вимоги задоволено частково. Зменшено розмір стягуваної суми штрафу на 50% з 20 325,00 грн. до 10 162,50 грн., стягнуто з Відповідача на користь Позивача штраф в розмірі 10 162,50 грн. та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, що призвело до прийняття незаконного рішення по справі.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що недостача маси вугілля знаходиться в межах природної втрати маси, тим більше, що поставка відбувалась в зимовий період року; відповідно до наданого Позивачем технічного паспорту ваг №14, похибка останніх може складати +/-50кг на вазі від 2 до 100т, а отже при зважуванні спірних вагонів могла бути похибка -50кг.

Крім того, скаржник посилається на те, що Позивачем не надано жодних доказів завдання залізниці будь-яких матеріальних збитків, враховуючи, що виявлене недовантаження перебуває в рамках прописаних в договорі 5% вологості, а отже судом необґрунтовано було зменшено суму штрафу лише на 50%.

Представник Позивача в судовому засіданні вважав рішення законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду – без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2016 Відповідачем зі станції Гусаровка Донецької залізниці на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 53410577 у напіввагоні №60495348 було відправлено вантаж – антрацит, вугілля марки АМ масою нетто 70000 кг.

Відповідно до накладної на групу вагонів, завантаження напіввагону здійснювалось засобами відправника. Як свідчать розділи 20, 24, 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах. Спосіб маркування вантажу здійснений вапном, здійснена профілактика проти змерзання – омасленно від змерзання в кількості 1%, навантаження – навалом, вантаж розміщено та закріплено згідно з розділом 15 гл.1 Додатку 3 до СМГС. В графі 50 накладної вантажовідправником зазначено, що вантаж змерзається.

Отже, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, Позивачем проведено перевірку маси вантажу, під час якої було встановлено, що маса вантажу у вищезазначеному напіввагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №5/ваги від 02.01.2017.

Згідно акту загальної форми №5/ваги від 02.01.2017, за результатами перевірки правильності відомостей зазначених у накладній № 53410577 від 28.12.2016, було встановлено, що при контрольному переважуванні брутто – 90150 кг, тара за документом – 22100 кг, нетто 68050 кг, що на 1950 кг менше ніж зазначено у вищезазначеній накладній.

За результатами переважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці також був складений комерційний акт №450003/3 від 02.01.2017, відповідно до якого, переважування напіввагону № 60495348 проводилось в статичному режимі, на 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах (держ.повірка 15.01.2016, зав.№ 032) станції НД-Вузол, при переважуванні виявилось, що вага брутто складає 90 150 кг, тара по документу 22 100 кг, нетто 68 050 кг, що на 1950 кг менше ваги, зазначеної у накладній № 53410577 від 28.12.2016.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження вантажу рівномірне, на рівні бортів, без поглиблень. Вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному стані вагон справний. При повторному переважуванні вагону вага підтвердилась. Завідуючого вантажним двором за штатним розкладом немає.

Відомості щодо недовантаження спірного вагону на 1950кг містить також виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в ст. 6 Статуту залізниць України (далі – Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (далі – Правила №863/5084 від 24.11.2000 р.), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "ОСОБА_6 вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюється вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту та п.5 "Правила приймання вантажів до перевезення", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 24.11.2000 р. За № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п. 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 644, у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) – додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач мав можливість і зобов’язаний був запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 52 Статуту залізниць, на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Підставою для накладення на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з ст. 122 Статуту.

У відповідності до ст. ст. 118, 122 Статуту штраф за неправильно зазначену масу вантажу складає п’ятикратний розмір провізної плати.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Позивачем за невірно зазначену у залізничній накладній № 53410577 масу вантажу у напіввагоні № 60495348 нарахований штраф відповідачу в розмірі 20 325,00 грн.

Відповідно до Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. в редакції від 29.09.2008 р. № 04-5/225 у застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред’явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто, при цьому, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах для вугілля (мінерального палива), що в даному випадку у напіввагоні №60495348 норма природної втрати складає 700 кг, що менше виявленої нестачі – 1950 кг.

Означене, а також недоведеність матеріалами справи здавання Відповідачем вантажу до перевезення у вологому стані (відсутність відповідних поміток про це в накладній № 53410577), зумовлює відхилення доводів апеляційної скарги в цій частині.

В свою чергу, доводи апелянта щодо можливої похибки – 50кг, оскільки відповідно до наданого Позивачем технічного паспорту ваг №14, похибка останніх може складати +/– 50кг на вазі від 2 до 100т, також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки як вірно було зазначено місцевим господарським судом, п.13 технічного паспорту означених ваг встановлює можливість похибки 2-100т +/– 50кг; 100-150т +/– 100кг. Між тим, згідно п.27 Правил видачі вантажів, в норму недостачі входить сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, тобто у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які нараховується штраф, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження, що також узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 14.05.2015 у справі №922/4978/14.

Щодо необґрунтованості часткового задоволення судом клопотання Відповідача та зменшення суми штрафу лише на 50%, колегія суддів зазначає, що зменшення розміру штрафних санкцій у розумінні ч.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України реалізується судом в контексті дотримання ним норм ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, які вимагають дослідження та встановлення наступних обставин: ступінь виконання зобов'язань боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; наявність збитків внаслідок невиконання зобов'язань та співвідношення розміру збитків із розміром стягуваних штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

За змістом ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

В свою чергу, з оскаржуваного рішення вбачається, що доводи, які висуваються Відповідачем в обґрунтування його позиції щодо запровадження іншого (більшого) розміру відсотків зменшення стягуваного штрафу або звільнення від його сплати взагалі були оцінені і враховані місцевим судом при частковому задоволені клопотання Відповідача і зменшенні суми стягуваного штрафу на 50% – до 10 162,50грн.

Крім того, судом першої інстанції взято до уваги знаходження Відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, надмірно великий розмір нарахованого штрафу, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній, а також те, що вказане порушення не завдало збитків Позивачу та іншим учасникам господарських відносин.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2017 у справі № 905/1486/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Групп", м. Слов’янськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2017 у справі № 905/1486/17 – залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: О.А. Марченко

ОСОБА_3