Постанова № 70794942, 30.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. Справа№ 910/17947/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін:

від заявника : Сенектутов Д.М. - представник за дов. б/н від 01.11.207 року, Бєрікула Ю.В. - представник за дов. б/н від 01.11.2017 року;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року

у справі № 910/17947/17 (суддя: Пукшин Л.Г.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" до особи, щодо яких необхідно вжити запобіжні заходи

Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс"

про вжиття запобіжних заходів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про вжиття запобіжних заходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс", а саме: накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ "Систем - Активс" в сумі 12 869 992,80 грн та накладення арешту на 1 800,000 тис. куб. м. природного газу в газотранспортній системі України, який належить ТОВ "Систем - Активс" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз", а також на природний газ за імпортними контрактами.

19.10.2017 року до суду першої інстанції від заявника надійшло уточнення до заяви про вжиття запобіжних заходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" відповідно до яких заявник просив суд - вжити запобіжні заходи, шляхом накладення арешту на 1 800,000 тис. куб. м. природного газу в газотранспортній системі України, який належить ТОВ "Систем - Активс" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах ПАТ "Укртрансгаз", а також на природний газ за імпортними контрактами.

Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про вжиття запобіжних заходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" своєю ухвалою від 19.10.2017 року. Вжито запобіжні заходи шляхом накладення арешту на 1 800,000 тис. куб. м. природного газу в газотранспортній системі України, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", а також на природний газ за імпортними контрактами.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, 27.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник зазначив, що суд належним чином не дослідив доводи заявника щодо їх обґрунтованості і адекватності, не врахував необхідності збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи. Доводи заявника щодо порушення його прав спростовуються матеріалами справи (зокрема, умовами п. 5.2., 6.3. договору).

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 20.11.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" було прийнято до провадження.

Представники заявника у відзиві та судовому засіданні 30.11.2017 року заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірну та обґрунтовану ухвалу.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 20.11.2017 року на відповідну адресу.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 102 ГПК України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 19.10.2017 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про вжиття запобіжних заходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс".

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що саме вжиття вказаних у заяві запобіжних заходів є необхідною мірою для забезпечення запобіганню порушення його права, через наявність наступних обставин:

- станом на день розгляду заяви, наявні наступні факти порушення Оптовим продавцем своїх договірних зобов'язань: 1) порушення зобов'язання щодо передачі договірного обсягу газу у вересні 2017 року; 2) не повернення грошових коштів, у сумі здійсненної Заявником попередньої оплати вартості природного газу (п. 6.3. Договору), у розмірі 12 869 992,80 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот шістдесят дев'ять тисяч гривень 80 коп.), від передачі якого в односторонньому випадку відмовився Оптовий продавець та строк виконання якого у відповідності до положень договору та з урахуванням положень Цивільного кодексу України (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України) настав, в частині повернення суми попередньої оплати - 17.10.2017 року;

- наявність, відповідно до даних відкритого реєстру Державної фіскальної служби України, податкового боргу Оптового продавця, у сукупності із фактом не реєстрації податкової накладної (скарга Заявника до ДФС додається), в порушення умов Договору (п. 5.8. Договору) та положень Податкового кодексу України, що зумовлює неможливість для Заявника реалізувати своє право на використання податкового кредиту в розмірі 2 122 998,80 грн;

- повне ігнорування Оптовим продавцем претензії Заявника, щодо виконання обов'язку із передачі договірного обсягу природного газу, що була одержана Оптовим продавцем до настання присічного строку (10.10.2017 pоку, доказ додається) на передачу природного газу (оформлення переходу права власності до Заявника відповідно до пунктів 3.1.-3.2. Договору та положень пунктів 11-12 глави 7 Розділу 3 Кодексу газотранспортної систем);

- наявність кримінальних проваджень, матеріали яких (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, копія ухвали додається) свідчать про перерахування грошових коштів на користь третіх осіб (що мають згідно відкритих даних (додається) однакових, з Оптовим продавцем, контрагентів (продавців) за імпортними контрактами), за наявності факту прострочення беззастережних обов'язків Оптового продавця повернути на користь Заявника суму попередньої оплати вартості газу, у випадку прострочення обов'язку, щодо його поставки та одночасно наявність фактів, що свідчать про те, що кошти, що перераховуються підприємствам по ланцюжку від Оптового продавця, мають значну заборгованість перед третіми особам

Крім того, в обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що саме вжиття вказаних у заяві запобіжних заходів є необхідною мірою для забезпечення запобіганню порушення його права, оскільки, виходячи з основного виду діяльності Оптового продавця - оптова торгівля природним газом та постачання газу, майно, яким потенційно володіє Оптовий продавець, може виступити гарантією захисту та превентивним заходом щодо недопущення порушення права на повернення грошових коштів Заявника, у зв'язку із не передачею природного газу.

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Згідно із ст. 43-2 Господарського процесуального кодексу України запобіжні заходи включають:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права.

Вирішуючи питання про необхідність вжиття запобіжних заходів, господарський суд повинен встановити підстави вжиття запобіжних заходів, а саме: обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав та реальність такої загрози. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

Вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

Як передбачено ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову, тобто застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду та задоволення законних вимог позивача.

Отже, при вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» №6 від 23.03.2012 року рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Крім того, у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 ГПК; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб (п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Якщо в заяві про вжиття запобіжних заходів йдеться про накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб, необхідно вказати, яке саме майно слід піддати арешту, кому воно належить і на яких правових підставах, у кого і за якою адресою воно знаходиться (правова позиція, що викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2013 у справі № 904/3457/13).

В той же час, оскаржуваною ухвалою накладено арешт на природний газ за імпортними контрактами (митний пост «Київ-енергетичний», адреса: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28А). При цьому, не здійснено ідентифікації імпортних контрактів, не перевірено правова підстава та належність майна відповідній особі, що в свою чергу допускає неоднозначне тлумачення оскаржуваної ухвали.

Крім того, відсутнє обґрунтування пов'язаності предмету майбутнього позову та запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції порушено провадження у справі №910/18398/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" про стягнення 15805926,72 грн, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 року (наявна в матералахх справи).

Щодо тверджень заявника про наявність податкового боргу у ТОВ "Систем - Активе", нереєстрацію податкової накладної, ігнорування претензії та наявність кримінальних проваджень, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що останні жодним чином не порушують права та не загрожують порушенням прав заявника, які випливають з договору, на підставі якого й повинен бути поданий майбутній позов. Наявність податкового боргу та кримінальних проваджень безпосередньо не стосуються відносин сторін. Питання про реєстрацію податкової накладної виходить за межі господарського судочинства і лежить в площині податкових правовідносин. Надання відповіді на претензію є правом, а не обов'язком ТОВ "Систем - Активе".

Тобто, вказані заявником обґрунтування не дають підстав для застосування запобіжних заходів в розумінні ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, заявник в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів необхідності терміновості вжиття запобіжних заходів, вирішення цього питання до пред'явлення позову та вжиття запобіжного заходу у вигляді арешту майна, а не коштів відповідача.

Отже, суд першої інстанції, виносячи ухвалу про вжиття запобіжних заходів не врахував необхідності збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи (арешт накладено на природний газ в газотранспортній системі України, а не на відповідні кошти, дійшов невірного висновку щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про вжиття запобіжних заходів.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року скасуванню.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 4.8 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем - Активс" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року у справі №910/17947/17 - скасувати.

3. Матеріали справи №910/17947/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк