Постанова № 70794772, 04.12.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 справа № 908/1415/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3О , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю; ОСОБА_6, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від25.09.2017 (підписано 28.09.2017) у справі№ 908/1415/17 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд", м. Маріуполь, Донецька область доСлужби автомобільних доріг у Запорізькій області, м. Запоріжжя простягнення 413 224,80 грн. основного боргу за договором №201Д-13 від 06.11.2013, 368 596,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 35 865,65 грн. 3 % річних

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маст-Буд", м. Маріуполь, Донецька область (Позивач) із позовом до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 413 224,80 грн. основного боргу за договором №201Д-13 від 06.11.2013, 368 596,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 35 865,65 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що з огляду на те, що бюджетне фінансування було відсутнє, то відсутні підстави до задоволення позовних вимог.

Представник Позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідачем до апеляційної скарги також було додано значний обсяг роздруківки з інформаційно-правової бази даних "ЛІГА-ЗАКОН" Постанов КМУ від 23.10.2013 № 782, від 04.06.2014 № 168, від 12.02.2014 № 46, а також копії додаткових угод № 1ДУ/201Д-13, 2ДУ/201Д-13, 3ДУ/201Д-13, 4ДУ/201Д-13, 5ДУ/201Д-13, 6ДУ/201Д-13, 7ДУ/201Д-13, та Договору № 201Д-13 від 06.11.2013, які судова колегія вирішила повернути заявнику, оскільки по-перше, вказані Постанови КМУ є загальнодоступними та загальновідомими, а по-друге – копії вказаних додаткових угод та договору вже наявні в матеріалах справи.

Крім того, через канцелярію суду Позивачем надано відзив з додатками, а саме: значний обсяг роздруківки з інформаційно-правової бази даних "ЛІГА-ЗАКОН" Наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 25.12.2013 № 488, Постанов КМУ від 04.06.2014 №169, від 17.06.2015 № 498, які також повертаються судовою колегією Позивачу з огляду на те, що вони є загальнодоступними та загальновідомими.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до вимог ст. 74-1 ГПК України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів відеозапису.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2013 між сторонами був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти №201Д-13 (далі – Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого Позивач зобов'язався на свій ризик виконати та здати Відповідачу в установлений Договором строк закінчені роботи з капітального ремонту мостового переходу через р. ОСОБА_7 на км 322+821 автомобільної дороги М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, (Запорізька область) (далі – роботи), а Відповідач – надати Позивачу будівельний майданчик (фронт робіт), затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Позивача закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 19.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 7 від 27.12.2016 до Договору), він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат Відповідача за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

Пунктом 2.1. Договору строк виконання робіт визначено 6,5 місяців з дати його укладання при умові постійного фінансування.

Згідно до п. 3.1 Договору, його ціна становить 11 860,04759 тис.грн. (одинадцять мільйонів вісімсот шістдесят тисяч сорок сім гривень), в т.ч.: ПДВ – 1 976,67460 тис.грн.

Пунктом 9.1 Договору сторони узгодили, що Позивач має право для виконання робіт залучати Субпідрядників за погодженням з Відповідачем в порядку, встановленому чинним законодавством. Укладання субпідрядних договорів не створює будь-яких правових відносин між Відповідачем та Субпідпрядниками.

Відповідно до п. 15.4 Договору, Відповідач здійснює розрахунки за виконані роботи з Позивачем протягом 15 календарних днів після підписання "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/" (форма №КБ-3) та при умові отримання коштів від головного розпорядника коштів. Відповідач здійснює розрахунки за виконані Позивачем роботи по цьому Договору шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Позивача.

У відповідності до п. 9.1. Договору, Позивачем до виконання робіт було залучено субпідрядника в особі Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (Субпідрядник) та укладений відповідний Договір субпідряду №94ф/13 від 14.11.2016.

На виконання умов Договору Позивачем, силами Субпідрядника, в серпні 2014 року були проведені роботи з капітального ремонту мостового переходу через р. ОСОБА_7 на км 322+821 автомобільної дороги М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, (Запорізька область), на загальну суму 413 224,80 грн., на підтвердження чого Позивачем було надано акт від 01.08.2014 приймання виконаних будівельних робіт № 1-3Д на суму 413 224,80 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2014 року від 01.08.2014 на суму 413 224,80 грн., які підписані представниками сторін та Субпідрядника, та скріплені їх печатками. Будь-які зауваження і/або застереження щодо якості та обсягів виконаних робіт чи інших їх недоліків в Акті відсутні (а.с.52-56, 68, т. 1).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

ОСОБА_5 свої зобов’язання з оплати за виконані роботи у визначений умовами Договору строк Відповідач не виконав, доказів оплати не надав.

Через невиконання Відповідачем своїх договірних обов’язків у останнього перед Позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 413 224,80 грн., доказів оплати якої суду не надано.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 413 224,80 грн. є вірним.

У зв’язку з невиконанням Відповідачем свого зобов’язання по оплаті виконаних робіт Позивачем нараховані 3% річних в розмірі 35 865,65 грн. за період з 17.08.2014 по 07.07.2017 та інфляційні в розмірі 368 596,52 грн. за період з вересня 2014 року по травень 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних в сумі 35 865,65 грн. за період з 17.08.2014 по 07.07.2017, судова колегія вважає його вірним.

Судова колегія, дослідивши зроблений судом першої інстанції розрахунок інфляційних (з урахуванням неможливості виходу за межі позовних вимог) також вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних в розмірі 368 596,52 грн. в межах періоду, заявленого Позивачем.

Заперечуючи проти позовних вимог, Позивач посилається на те, що відповідно до п. 2 ст. 48 Бюджетного Кодексу України бюджетні зобов'язання по Договору за спеціальним фондом бюджету виникають виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Зазначає, що за період з 2013 по 2017 роки бюджетні асигнування для розрахунків по Договору №201Д-ІЗ від 06.11.2013 Відповідачу не надходили.

Крім того, Відповідач вказує, що Додатковою угодою № 7ДУ/201Д-13 від 27.12.2016 дія Договору продовжена по 31.12.2017, та відповідно вважає, що має час на оплату зобов'язань, які виникли відповідно до Договору.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Отже, продовження строку дії Договору не впливає на строк виконання зобов'язання з оплати прийнятих робіт узгоджений сторонами в Договорі, доказів зміни строку виконання зобов'язань за Договором матеріали справи не містять.

Відповідач наголошує, що з огляду на відсутність бюджетного фінансування та неможливість сплати коштів за спірним Договором за цільовим призначенням з іншого джерела місцевого бюджету, відсутні підстави до задоволення позовних вимог.

Зазначене твердження спростовується наступним.

Згідно з п. 1.3 Положення про Службу автомобільних доріг у Запорізькій області, служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного ОСОБА_5 України і своїм найменуванням.

Відповідно до п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України N01-06/374/2013 від 18.02.2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)", відсутність фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогійна правова позиція викладена у постанові Верховного ОСОБА_7 України №11/446 від 15.05.2012.

Отже судова колегія вважає таким, що порушене право Позивача на отримання оплати за виконані роботи на підставі вищезазначеного Договору, а отже погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача суми заборгованості в розмірі 413 224,80 грн., 368 596,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 35 865,65 грн. 3 % річних, правомірність розрахунку яких судовою колегією перевірено.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 у справі № 908/1415/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 у справі № 908/1415/17 – залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: О.А. Марченко

ОСОБА_3