Рішення № 70794641, 04.12.2017, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року Справа № 923/899/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м. Херсон

до Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації

про стягнення 24848 грн. 78 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність від 24.07.2017;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність від 14.07.2017.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області до Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації (відповідач), яким, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 300-65С00031 від 30.11.2017 (том 1 а.с. 86), просить стягнути 23639 грн. 05 коп. за надані пільговій категорії громадян телекомунікаційні послуги у 2015.

В ході судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації». Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг звязку до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги. У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», який визначає правові засаді формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» від 22.10.1993 № 3551-XII, Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-ІІІ, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР та Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ встановлені пільги з оплати за послуги звязку для категорій осіб, визначених цими законами.

Позивач чітко та неухильно дотримується вимог чинного законодавства України та на виконання покладених на нього зобовязань виконував вимоги законодавства щодо надання послуг на пільгових умовах відповідним категоріям громадян визначених вищевказаними законами.

Так, у період 01.01.2015 по 31.12.2015 Херсонська філія позивача надавала послуги пільговим категоріям абонентів, які проживають на території Цюрупинського (Олешківського) району. Сума заборгованості відповідача становить 23639 грн. 05 коп., яка підлягає відшкодуванню відповідно до законодавства.

Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Крім того відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (у редакції, що була чинною на момент спірних правовідносин).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256), якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Пунктом 5 Порядку № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення):

до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Пунктом 6 Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі:

до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Пунктом 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг населенню, в тому числі на оплату пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Згідно з законодавством України Управління соціальної захисту населення Олешківської районної державної адміністрації у межах своїх повноважень на території Олешківського (Цюрупинського) району забезпечує, зокрема реалізацію державної політики у сфері надання пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких повязана з Чорнобильською катастрофою, допомоги сімям з дітьми, інших пільг, пільг окремим категоріям громадян з послуг звязку за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, головним розпорядником коштів у межах своїх повноважень Олешківського (Цюрупинського) району є Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації.

Відповідач є виконавчим органом міської ради, до компетенції якого відносяться обовязки щодо прийняття від підприємств, установ, організацій, що надають житлово-комунальні послуги та послуги звязку окремим категоріям громадян, розрахунків на компенсації та на відшкодування витрат за надані пільги, звірки їх з інформацією, що міститься в реєстрі, та обовязки щодо здійснення їх компенсації.

Позивач виконував свої зобовязання щодо надання телекомунікаційних послуг належним чином та кожного місяця направляв до відповідача акти звіряння розрахунків в підтвердження надання телекомунікаційних послуг громадянам та організаціям, що мають пільги.

У зв'язку з тим, що витрати позивача у 23639 грн. 05 коп. не відшкодовані, він звернувся до суду з позовом про примусове стягнення суми заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує нормами ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнає та пояснює, що за його даними обліковується борг у сумі 7482 грн. 32 коп. він пояснив, що саме така сума зареєстрована у казначействі як бюджетні зобов'язання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Аналогічна правова позиція щодо стягнення грошових коштів з бюджетних установ за аналогічними обставинами справи, викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2013 у справі № 902/612/13. Аналогічну позицію з цього приводу висловив і Європейський Суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 в справі "ОСОБА_1 ЛТД", Чечеткін та Оліус проти України", Верховний Суд України в постанові від 15.05.2012 № 11/446, Вищий господарський суд України в постанові від 23.08.2012, в п.5 оглядового листа від 18.02.2013 06/374/2013.

Оскільки відповідач оспорює розмір заборгованості суд ухвалою від 02.11.2017 зобов'язав сторони провести звірку розрахунків, акт звірки надати суду на огляд.

Сторони в судове засідання 04.12.2017 надали акт звірки, за яким ПАТ "Укртелеком" визначає суму за дебетом 187486 грн. 05 коп., за кредитом 163847 грн., сальдо на 01.01.2016 на користь ПАТ "Укртелеком" складає суму 23639 грн.05 коп., тобто сума заявлена до стягнення за позовною заявою. Позивач обліковує період з січня 2015 року по грудень 2015 року включно. Позивач пояснює, що він відображає відповідні суми за місяцем надання послуг, а не за місяцем обліку, то звіти складаються та передаються платникам до 20 числа наступного місяця.

За даними відповідача сума боргу складає 7482 грн. 32 коп. При цьому відповідач невірно відобразив суми в кредиті та дебеті. Так, в дебеті він відобразив суми , які передавались позивачем за звітом та суми, які він прийняв до оплати, за кредитом він відобразив суми, які ним були сплачені протягом 2015 року. Судом встановлено, що прийняті суми до сплати відповідач відобразив за місяцем обліку цих сум, а не за місяцем надання послуг, тому при аналізі даних сторін суми помісячно не співпадають (за даними відповідача суми, які він приймає до сплати слід дивитися у наступному місяці). До матеріалів справи позивач надав копії платіжних доручень, а позивач звітність, яку надавав відповідачу за грудень 2015 року.

Суд проаналізував акт звірки та встановив, що відповідач безпідставно зарахував сплачені дві суми за послуги надані у 2014 році.

Так, за платіжним дорученням № 4 від 17.01.2015 відповідачем перерахована позивачу сума 4335 грн. В платіжному документі в призначенні платежу зазначено "суб. з дер. електроен. видат. з П. станом на 01 січня, посКМУ від 11.01.05 № 20 (зі зм ін) зг.СПР № 20/75 від 16.01.15" . В ході розгляду з'ясовано, що СПР- це спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету.

Судом оглянуто прокол СПР № 20/75 та встановлено, що він складений за участю учасників розрахунків: Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (сторона 1), Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації (сторона-2), ПАТ "Укртелеком" Херсонська філія (сторона-3), ЕК ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (сторона-4), ДП "Енергоринок" (сторона-5). Протокол підписаний посадовими особами, підписи завірені печаткою. За п. 4.3 протоколу визначено, що Сторона №2 перераховує Стороні №3 через департамент бюджету і фінансів Херсонської міської ради, управління соціальної політики Херсонської міської ради, фінансового управління та управління соціального захисту населення райдержадмінстрацій і міських рад кошти субвенцій на відшкодування наданих окремим категоріям населення пільг на оплату послуг зв'язку станом на 01.01.2015 у сумі 803310 грн. до протоколу додано зведений реєстр, де визначена сума по Цюрупинському (Олешківському) районі 4335 грн.

Із огляду на надані документи, суд дійшов до висновку, що сума 4 335 грн, яка відображена в акті звірки відповідачем, як оплата за січень 2015 рік є погашенням боргу, який склався станом на 01.01.2015, тобто у 2014 році, тому її до уваги не приймає.

Також відповідачем сплачено за платіжним дорученням № 112 від 13.02.2015 суму 17956 грн. 17 коп., а платіжним дорученням № 87 від 13.02.2015 суму 0,84 грн., а всього 17957 грн. В призначені платежу за цими платіжними документами є посилання на СПР № 20/427 від 12.02.2015. За п.4.3 цього протоколу є посилання, що Сторона № 2 перераховує Стороні №3 заборгованість, яка склалася станом на 01.02.2015. За зведеним реєстром по Цюрупинському (Олешківському) районі сума визначена 17957 грн.

Суд погоджується з доводами позивача, що зазначені сума також є погашенням боргу, який склався станом на 01.01.2015, тобто за 2014 рік, оскільки станом на 01.02.2015, сума, яка підлягає відшкодування за надані послуги за січень 2017 року ще не сформована, бо за вищенаведеним Порядком №256 звіти готуються до 22 числа наступного за звітним, тобто сума відшкодування за січень 2015 року буде сформована не раніше 22.02.2015.

При таких обставинах, суд не приймає до уваги суму 17957 грн., яка сплачена у лютому 2015 року в рахунок погашення суми копменсаційних виплат, які склались за січень 2015 року.

Решту сум сплачених позивачу відповідачем протягом 2015 року суд вважає такими, що свідчать про виконання зобов'язань щодо відшкодування компенсаційних виплат за 2015 рік.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач безпідставно не обліковує суму компенсацій, які відображені у звітні за грудень 2015 року у сумі 15120 грн. 05 коп.

Як встановлено судом відповідач листом від 03.02.2016 за № 2-2/450 грн. відмовив в прийняті звіту за формою "2-пільга" в паперовому та електронному вигляді за грудень 2015 року з посиланням на відсутність джерела фінансування.

Верховний Суд України постановою від 22.03.2017 у справі 905/2358/16 зазначив, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобовязання.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, оскільки позивач в ході розгляду справи довів позовні вимоги у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації (75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд. 6, код ЄДРПОУ 03198289) на користь ПАТ Укртелеком в особі Херсонської філії (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, код ЄДРПОУ 01188661) заборгованість в сумі 23639 грн. 05 коп. та 1600 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.12.2017

Суддя Л.М. Немченко