Рішення № 70794553, 04.12.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р.Справа № 922/3679/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м.Харків, до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, м.Харків, про стягнення 40148,91 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 744 від 12.12.2016);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 04-01-23/691 від 10.08.2017);

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м.Харків, звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, м.Харків, 39010,22 грн. основного боргу за Договором про надання телекомунікаційних послуг № 057101839/233 від 19.02.2013; 439,27 грн. пені; 591,88 грн. інфляційних втрат та 107,54 грн. - 3% річних. Позивач також просив стягнути з відповідача 1600,00 грн. судового збору.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 30.11.2017, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на ненадходження до Департаменту бюджетних асигнувань у повному обсязі, що, на думку відповідача, свідчить про ненастання терміну виконання зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву; у разі задоволення позову просила зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

Представник позивача проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечувала.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

19.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивачем) та Департаментом цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (відповідачем) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 057101839/233, згідно п. 1. якого позивач (Укртелеком), відповідно до умов Договору, зобов'язався надавати відповідачу (абонент), загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах, замовлених відповідачем, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.4.2. Договору, абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.

Згідно п. 4.1. Договору, надання послуг за договором є платним. Форма розрахунків за договором - безготівкова (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, система розрахунків, що застосовується Укртелекомом, - з надсиланням рахунків. Згідно п. 4.5. Договору, порядок оплати наданих послуг - кредитна система оплати.

Як визначено у п. 4.9. Договору, на послуги, не зазначені в п. 4.8. Договору, Укртелеком самостійно встановлює тарифи. Укртелеком має право змінювати такі тарифи та застосовувати за договором нові тарифи не раніше ніж через сім днів із дати їх оприлюднення, якщо більш пізній строк не визначено Укртелекомом в документі, яким затверджено тарифи. Публікація змін тарифів у засобах масової інформації та/або їх розміщення на офіційному веб-сайті Укртелекому вважається їх оприлюдненням.

Відповідно до п. 4.11. Договору, розрахунковий період становить один календарний місяць.

За умовами п. 4.15. Договору, у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання розрахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до п. 7.1. Договору, договір набирає чинності з дня його підписання Укртелекомом та абонентом і діє протягом одного року.

Згідно п. 7.2. Договору, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Тобто, станом на сьогоднішній час спірний договір продовжує свою дію.

Як свідчать матеріали справи, відповідач постійно користується послугами зв'язку, однак систематично не оплачує заборгованість за вказаним договором, внаслідок чого позивач вимушений стягувати вказану заборгованість у судовому порядку.

Зокрема, рішенням Господарського суду Харківської області від 28.09.2016 по справі № 922/2349/16 з відповідача присуджено до стягнення на користь позивача по вказаному Договору заборгованість за період березень 2015 року - липень 2016 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.08.2017 по справі № 922/2424/17 з відповідача присуджено до стягнення на користь позивача заборгованість за період серпень 2016 року - травень 2017 року.

Проте, не зважаючи на рішення суду, відповідач продовжує порушувати умови Договору щодо оплати за надані послуги, внаслідок чого станом на даний час у нього існує заборгованість перед позивачем за період червень-вересень 2017 року в розмірі 39010,22 грн., про що свідчать відповідні рахунки на оплату телекомунікаційних послуг за вказаний період, які одночасно є актами приймання-передавання виконаних робіт, про що прямо в них зазначено.

Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується численним листуванням.

Востаннє відповідач визнав заборгованість перед позивачем листом за № 03-02-01/905 від 18.08.2017.

Як зазначає позивач, впродовж дії даного Договору відповідач визнавав заборгованість перед позивачем наступними листами:

- № 03-01-02/371 від 10.03.2015;

- № 03-01-02/622 від 06.05.2015;

- №03-01-02/791 від 16.06.2015;

- № 03-01-02/938 від 20.07.2015;

- № 03-01-02/1018 від 05.08.2015;

- №03-01-02/1158 від 14.09.2015;

- № 03-01-02/1322 від 28.10.2015;

- № 03-01-02/1483 від 03.12.2015;

- № 03-01-02/34 від 12.01.2016;

- №22-02 від 18.02.2016;

- № 04-01-23/523 від 04.05.2016;

- № 04-01-23/1010 від 06.09.2016;

- № 03-01-02/459 від 13.04.2017.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору, у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг, у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд не приймає заперечень відповідача проти позову з підстав відсутності бюджетних асигнувань, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних асигнувань, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №3-28гс12.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 439,27 грн. пені, 107,54 грн. - 3% річних та 591,88 грн. інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

При цьому, згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги той факт, що Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації утримується за рахунок коштів державного бюджету, перебуває у скрутному матеріальному становищі через неповне фінансування та по мірі надходження коштів уживає необхідних заходів для виконання своїх договірних зобов'язань, суд визнав за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, на 50%.

Таким чином, до стягнення з першого відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 219,64 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в частині стягнення з відповідача 39010,22 грн. основного боргу, 219,64 грн. пені, 591,88 грн. інфляційних втрат та 107,54 грн. - 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 219,63 грн. пені суд відмовляє у задоволенні позову у зв'язку зі зменшенням розміру неустойки.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (61038, м.Харків, Салтівське шосе, буд. 73; ідентифікаційний код 23000066) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61010, м.Харків, Нетіченська набережна, буд. 8; ідентифікаційний код 25614660) - 39010,22 грн. основного боргу, 219,64 грн. пені, 591,88 грн. інфляційних втрат; 107,54 грн. - 3% річних; 1600,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 219,63 грн. пені у позові відмовити.

Повне рішення складено 06.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3