Рішення № 70794390, 27.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017Справа №910/18101/17За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "АРГО"

про стягнення 14 790 346,14 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Салюк М.І., довіреність № 09/12/61 від 15.02.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "АРГО" про стягнення 14 790 346,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18101/17 та призначено розгляд на 10.11.2017.

09.11.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про приєднання додаткових документів до матеріалів справи.

В судове засідання 10.11.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Ухвалою суду від 10.11.2017 відкладено розгляд справи на 27.11.2017.

16.11.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про зміну предмету позову.

В судове засідання 27.11.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги із врахуванням заяви про зміну предмету позову.

В судове засідання 27.11.2017 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Заява представника позивача про зміну предмету позову судом задоволена.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.11.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

13.07.2015 між ПАТ «Промінвестбанк» та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «АРГО» було укладено Договір добровільного страхування майна № 130715-МП (надалі - «Договір») предметом сторони визначили майнові інтереси страхувальника, що не суперечать Закону і пов'язані з володінням, розпорядженням, користуванням майном, вказаним у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. Договору).

Вказаний Договір набуває чинності з 01.01.2016р. та діє до 2400 години 31.12.2018р. (п. 5.1. Договору страхування).

Відповідно до п. 4.3. Договору, за страхування майна позивач зобов'язаний внести відповідачу плату за страхування (страховий платіж) згідно з Договором. Загальний страховий платіж за Договором становить 47 342 930,40 грн. і має бути сплачений позивачем на поточний рахунок відповідача в строк до 31.08.2015р.

05.08.2015 позивачем було сплачено страховий платіж у розмірі 47 342930,40 грн., що підтверджується меморіальним ордером №96758.

Згідно із положеннями п. 5.3 Договору, дію Договору страхування може бути достроково припинено за вимогою позивача або відповідача. Про намір достроково припинити дію Договору будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії Договору.

У разі дострокового припинення дії Договору страхування за вимогою Страхувальника (Позивача) Страховик (Відповідач) повертає йому частину страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних сум страхового відшкодування, що були здійснені за цим Договором (п. 5.3.1 Договору).

Відповідно до п. 6.3.5 Договору страхувальник має право припинити дію Договору відповідно до умов Договору і чинного законодавства України.

30.08.2017р. листом № 09-8-7/1351 позивач повідомив відповідача про дострокове припинення дії Договору страхування на 30-й календарний день з дати отримання повідомлення і повернення позивачу до дати припинення дії Договору страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору, відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цього Договору. Позивач зазначив, що даний лист відповідачем не отримано, на конверті міститься відмітка відділення поштового зв'язку про те, що лист не вручено отримувачу та повертається відправнику за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 117 Правил поштового зв'язку, які затверджені постановою КМ України № 270 від 05.03.2009р., поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Повідомлення про дострокове припинення дії Договору страхування було повернене Позивачу за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідно до п. 116 вказаних Правил поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, позивач зазначив, що 06.10.2017р. поштове відправлення було вручене уповноваженому представнику Банку.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 6.3.5 страхувальник має право припинити дію Договору відповідно до умов Договору і чинного законодавства України.

Крім того, як вбачається із змісту Договору сторони погодили дію Договору страхування може бути достроково припинено за вимогою позивача або відповідача.

Позивачем повідомлено відповідача про намір припинити дію Договору листом № 09-8-7/1351, проте останній не був отриманий відповідачем та повернутий позивачеві, 06.10.2017 в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Враховуючи вище зазначене можна дійти висновку, що позивачем вжито всіх необхідних дій, щодо надсилання повідомлення відповідачеві, оскільки останнє було надіслано за офіційним місцем знаходження відповідача.

Частинами 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненим Договір добровільного страхування майна №130715-МП від 13.07.2015, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРГО» з 06.10.2017.

3. Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРГО» (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 39/8, ідентифікаційний номер 39175122) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний номер 00039002) грошову суму в розмірі 14 790346 (чотирнадцять мільйонів сімсот дев'яносто тисяч триста сорок шість) грн. 14 коп.

4. Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРГО» (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 39/8, ідентифікаційний номер 39175122) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний номер 00039002) судовий збір у розмірі 223455 (двісті двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 20 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2017

Суддя Мельник В.І.