Рішення № 70794207, 04.12.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2017 р. Справа № 911/2895/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер", 02192, місто Київ, вулиця Миропільська, будинок 4 в особі філії: "Кушнер-Оболонь 2", 09108, Київська область, місто Біла Церква, вулиця 1-ша Радгоспна, будинок 5

до Сквирського районного споживчого товариства, 09000, Київська область, Сквирський район, місто Сквира, вулиця Соборна, будинок 22

про стягнення 29 415,54 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (далі – ТОВ «Кушнер») звернулось у господарський суд з позовом до Сквирського районного споживчого товариства (далі – Сквирське РСТ), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по договору поставки продукції №10147 від 14.07.2015 у сумі 23685,16грн, та нараховані за період прострочення пеню у сумі 2718,00грн, інфляційне збільшення у сумі 1530,16грн, 3% річних у сумі 298,00грн і штраф у сумі 1184,22грн.

У процесі розгляду справи позивач на вимогу суду про уточнення обставин в частині визначення періоду прострочення, за який нараховані заявлені до стягнення пеня, інфляційне збільшення і 3% річних подав заяву про уточнення позовних вимог (арк.. с. 98-104), в якій навів розрахунки пені, інфляційного збільшення, 3% річних станом на 01.07.2017, згідно яких сума пені становить 3176,26грн, сума інфляційного збільшення становить 1984,69грн, сума 3% річних становить 354,00грн, сума штрафу становить 1184,24грн.

Проте, заява про збільшення розміру позовних вимог у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку позивачем не подавалась, а тому суд розглядає позов в редакції вимог, вказаних у позовній заяві.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не скористався правами, передбаченими статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України: відзив на позов не надав, у судові засідання не з’явився.

А тому справа відповідно до статі 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Кушнер» в особі філії «Кушнер-Оболонь 2» (постачальник) та Сквирське РСТ (покупець) укладений договір поставки продукції №10147 від 14.07.2015 (далі – Договір), відповідно до якого постачальник зобов’язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов’язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв’язком, усно тощо).

Під терміном Продукція згідно пункту 2 розділу І в даному Договорі сторони розуміють пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ПАТ «Оболонь», ДП «Пивоварня Зіберта», ПАТ «охтирський пивоварний завод», ДП «Красилівське», ПрАТ «Бершадський пивокомбінат» та ПАТ «Севастопольський пивобезалкогольний завод».

Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2017. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей Договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах (розділ І пункт 6).

Пунктом 3 розділу ІІІ встановлено, що відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов’язується у термін 7 (сім) календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію.

Пунктом 1 розділу ІV Договору сторони встановили, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день платежу завідвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію по видаткових накладних ВН-Ф34561 від 05.11.2016, ВН-Ф37187 від 15.12.2016, ВН-Ф37130 від 15.12.2016, ВН-Ф37644 від 23.12.2016, ВН-Ф37643 від 23.12.2016, що підтверджується належно оформленими видатковими та товарно-транспортними накладними (арк. с. 59-73).

Позивач стверджує, що відповідач у встановленому Договором порядку не виконав свої забов’язання по оплаті отриманої по вказаних накладних продукції, заборгованість становить 23685,16грн, а саме: по видаткових накладних ВН-Ф34561 від 05.11.2016 заборгованість 1536,22грн, ВН-Ф37187 від 15.12.2016 – 3123,68грн, ВН-Ф37130 від 15.12.2016 – 1660,66грн, ВН-Ф37644 від 23.12.2016 – 3560,14грн, ВН-Ф37643 від 23.12.2016 – 13804,46грн.

Доводи позивача відповідачем не спростовані.

Докази оплати заборгованості станом на день винесення судом цього рішення відсутні.

За таких обставин позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 23685,16грн обґрунтована і підлягає задоволенню.

У зв’язку з порушенням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті продукції позивач нарахував (згідно з наданими розрахунками станом на 01.07.2017) та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2718,00грн, інфляційне збільшення у сумі 1530,16грн, 3% річних у сумі 298,00грн і штраф у сумі 1184,22грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних та штрафу суд встановив, що вони не суперечать приписам діючого законодавства, а тому возовні вимоги про стягнення пені у сумі 2718,00грн, інфляційного збільшення у сумі 1530,16грн, 3% річних у сумі 298,00грн і штрафу у сумі 1184,22грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при у задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сквирського районного споживчого товариства (код 30353539) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Кушнер» в особі філії «Кушнер-Оболонь 2» (код 32559075) грошові кошти у сумі 29415 (двадцять дев’ять тисяч чотириста п’ятнадцять) грн. 54коп, з яких: заборгованість у сумі 23685,16грн, пеня у сумі 2718,00грн, інфляційне збільшення у сумі 1530,16грн, 3% річних у сумі 298,00грн, штраф у сумі 1184,22грн; і судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот)грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене 07.12.2017.