Рішення № 70794140, 05.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа №910/19165/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення 8.133,25 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Кудрявський С.М., довіреність № ГО-16/86 від 12.12.2016

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 8.133,25 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту № VOY0AE00000042 від 12.09.2007 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Opel Omega, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АІ/6587647), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19165/17 та призначено її до розгляду на 21.11.2017.

Позивачем 15.11.2017 до відділу діловодства суду подано витребувані судом документи, а також заяву, в якій позивач у випадку нез'явлення представника позивача в судове засідання просить розглядати справу без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 21.11.2017 відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що 22.11.2014 відбулась дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1 під куруванням ОСОБА_3, автомобіля Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Honda V Accord, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, що підтверджується довідкою ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду № 9466402. Позивач за договором майнового страхування здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 16.266,50 грн. внаслідок пошкодження автомобіля Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, застрахована AT «СГ «ТАС» (приватне) згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6587647 від 13.10.2014. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.03.2015 ОСОБА_2 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2015 ОСОБА_4 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Страхове відшкодування відповідачем розраховано з урахуванням того, що за заподіяння шкоди є відповідальними дві особи, а тому розмір страхового відшкодування підлягає поділу на кількість винних осіб, а також за вирахуванням франшизи та становить: 16.266,50 грн. : 2 - 950,00 грн. (франшиза) = 7.183,25 грн., які й було виплачено позивачу в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19165/17 від 21.11.2017 розгляд справи відкладено на 05.12.2017.

Позивачем 04.12.2017 до відділу діловодства суду подано пояснення з урахуванням викладених відповідачем у відзиві обставин, в яких зазначає, що згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.03.2015 та постанови Апеляційного суду Волинської області від 15.06.2015 у справі № 161/2789/15-п дорожньо-транспортна пригода 22.11.2014 сталася о 00:30 год. за участю лише двох транспортних засобів: застрахованого автомобіля Renault Trafic д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Opel Omega д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Винним у спричиненні зазначеної ДТП визнано водія автомобіля Opel Omega д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 В даній постанові вказано, що внаслідок даної пригоди ним було пошкоджено автомобіль Renault Trafic д.н. НОМЕР_1. Зазначає, що 22.11.2014 о 00 год. 35 хв. відбулася дорожньо-транспортна пригода також за участю лише двох транспортних засобів: автомобіля Opel Omega д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Honda Accord д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 (без участі застрахованого в ПАТ СК «Інгосстрах» автомобіля Renault Trafic д.н. НОМЕР_1. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2015 у справі № 161/480/15-п винним у спричиненні зазначеної ДТП визнано водія автомобіля Honda Accord д.н. НОМЕР_3 - ОСОБА_4 В даній постанові вказано, що внаслідок даної пригоди ним було пошкоджено виключно автомобіль Opel Omega д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Виходячи з вищенаведеного, в даному випадку мали місце два окремих ДТП, і саме гр. ОСОБА_2 (і лише він) є винним в скоєнні одного з них - здійсненні зіткнення та пошкодженні застрахованого в ПАТ СК «Інгосстрах» автомобіля Renault Trafic д.н. НОМЕР_1 яке передувало в часовому інтервалі наступному ДТП (описаному в постанові Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2015 у справі № 161/480/15-п). Отже, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зазначених вище поясненнях позивач у випадку нез'явлення представника позивача в судове засідання просить розглядати справу без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

Позивач в судове засідання 05.12.2017 не з'явився.

Відповідач в судовому засіданні 05.12.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 05.12.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З постанови Апеляційного суду Волинської області від 15.06.2015 у справі № 161/2789/15-ц вбачається, що 22.11.2014 о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_2 у м. Луцьку на шляхопроводі пр. Перемоги, керуючи автомобілем Opel Omega, державний номер НОМЕР_2 всупереч вимог п. 12.1 та п. 11.4 Правил дорожнього руху України не врахував стан дорожнього покриття, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив виїзд на зустрічну смугу в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2015 у справі № 161/480/15-ц вбачається, що 22.11.2014 о 00 годині 05 хвилин ОСОБА_4 керуючи автомобілем на шляхопроводі пр. Перемоги у м. Луцьку не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість, виявивши небезпеку для руху, не вжив необхідних заходів для зменшення швидкості для зупинки транспортного засобу, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем Opel Omega, державний номер НОМЕР_2, чим порушив вимоги п. 12.1 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Даною постановою ОСОБА_4 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Автомобіль марки Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1 застрахований ОСОБА_5 (страхувальник) у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) на підставі договору страхування наземного транспорту № VOY0AE00000042 від 12.09.2007.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Відповідно до висновку № 107 від 27.12.2014 матеріальний збиток завданий внаслідок пошкодження автомобіля Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1 складає 20.215,80 грн.

Висновок № 107 від 27.12.2014 здійснений оцінщиком ОСОБА_6, який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтва (знаходяться в матеріалах справи).

На підставі договору добровільного страхування позивачем було складено страховий акт № И-86 від 27.01.2015, а також розраховано суму страхового відшкодування.

Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 16.266,50 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Кошти в розмірі 16.266,50 грн. були перераховані позивачем на рахунок ОСОБА_5 згідно платіжного доручення № 1 від 28.01.2015.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 16.266,50 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Opel Omega, державний номер НОМЕР_2 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6587647.

Відповідно до умов договору (полісу) № АІ/6587647 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Opel Omega, державний номер НОМЕР_2.

Зокрема, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 50.000,00 грн. та встановлено розмір франшизи - 950,00 грн.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Omega, державний номер НОМЕР_2 застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6587647, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Opel Omega, державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

В матеріалах справи наявна вимога № 18-10/02-02 від 18.10.2016 на виплату страхового відшкодування, в якій позивач просив перерахувати на його рахунок відшкодування в сумі 16.266,50 грн.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідач отримавши вимогу, суму страхового відшкодування сплатив частково в сумі 7.183,25 грн. (платіжним дорученням № 111614 від 23.11.2016).

Оскільки, умовами полісу № АІ/6587647розмір франшизи встановлено в сумі 950,00 грн., тому позивачем при зверненні до суду зменшено страхове відшкодування на його розмір.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, а також те, що відшкодуванню підлягає розмір саме виплаченого відшкодування за вирахуванням розміру франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в розмірі 8.133,25 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що відшкодування має бути зменшено у зв'язку з обопільною виною у ДТП водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не приймаються судом до уваги, оскільки в даному випадку мали місце два окремих ДТП та водія ОСОБА_4, який керував автомобілем Honda Accord державний номер НОМЕР_3 не визнано винним у скоєнні зіткнення з автомобілем Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1. Крім цього, зіткнення автомобіля Honda Accord державний номер НОМЕР_3 з автомобілем Opel Omega, державний номер НОМЕР_2 відбулось після того як автомобіль Opel Omega, державний номер НОМЕР_2 зіткнувся з автомобілем Renault Trafic, державний номер НОМЕР_1.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430) суму страхового відшкодування в розмірі 8.133 (вісім тисяч сто тридцять три) грн. 25 коп., 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 07.12.2017.

Суддя В.В.Сівакова