Ухвала суду № 70793686, 04.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/38/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2017 Справа № 908/658/16

Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Смірнов О.Г., Азізбекян Т.А. розглянувши заяву Концерну “Міські теплові мережі” про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: Комунального підприємства “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

про стягнення 94428713, 61 грн.,

Представники сторін:

Від заявника (відповідача у справі): ОСОБА_1, дов. № 32/20-19 від 01.02.2017 р.

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 14-74 від 14.04.2017 р.

29.08.2016 р. рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Кутіщева- Арнет Н.С.) у справі № 908/658/16 частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

З Комунального підприємства “Міські теплові мережі” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” стягнуто 48 865 488,53 грн. - основного боргу, 3 234 950,12 грн. - пені, 483 400,94 грн. - річних, 3 696 035,84 грн. - індексу інфляції, 206 700,00 грн. - судового збору.

12.09.2016 р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16 рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. скасовано частково, припинено провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 3 622 972 грн. 50 коп., стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг в сумі 45 242 516 грн. 03 коп., пеню в сумі 4 237 049 грн. 32 коп., 3 % річних в сумі 1 894 264 грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 27 450 975 грн. 62 коп., судові витрати за позовом в сумі 189 749 грн. 00 коп., в решті позову відмовлено.

09.12.2016 р. господарським судом Запорізької області видано відповідні накази про примусове виконання постанови.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 р. заяву Концерну “Міські теплові мережі” задоволено заяву заявника про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16. Розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16, про стягнення 38 863 956 грн. 63 коп. – суми основного боргу, 4 237 049 грн. 32 коп. – пені, 1 894 264 грн. 10 коп. – 3% річних, 27 450 975 грн. 62 коп. – втрат від інфляції строком на 49 місяців, починаючи з 01.12.2016 р. по 01.01.2021 р. включно, щомісячно за графіком.

23.11.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Концерну “Міські теплові мережі” про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16, в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду, починаючи з 01.11.2017 р. по 01.11.2022 р. за відповідним графіком та відстрочити виконання рішення суді до 01.11.2022 р.

Відповідно до розпорядження № П-850/17 від 23.11.2017 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, враховуючи звільнення з посади головуючого судді у справі ОСОБА_3 Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10., заява Концерну “Міські теплові мережі”, передано на розгляд колегії суддів: Дроздова С.С. (головуючий), ОСОБА_4, ОСОБА_5 за протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2017 р.

Ухвалою суду від 24.11.2017 р. заяву про відстрочення виконання судового рішення від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі ОСОБА_6 (головуючий), ОСОБА_4, ОСОБА_5 та призначено судове засідання на 04.12.2017 р.

04.12.2017 р. до початку розгляду заяви представники заявника (відповідач у справі) та позивача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

04.12.2017 р. представник заявника (відповідач у справі) у судовому засіданні підтримав свої вимоги, в порядку ст. 121 ГПК України, на підставах викладених у заяві, в обґрунтування посилаючись на те, що Концерн "МТМ" перебуває у стані постійного дефіциту обігових коштів, а фінансове становище підприємства ускладнюється в зв'язку з існуванням кредиторської заборгованості перед ДК «Газ України» та ПАТ "НАК "Нафтогаз України», ПАТ "Запоріжжяобленерго", КП "Водоканал" та існуванням невідшкодованої різниці в тарифі через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу. У зв'язку з постійним зростанням ціни на природний газ, у Відповідача постійно існує заборгованість з різниці в тарифах у значних розмірах, яку він отримує з державного бюджету несвоєчасно.

Суттєвою обставиною, що безпосередньо впливає на фінансовий стан Концерну «МТМ», є дія постанови Кабінету Міністрів України № 217 (в редакції постанови КМ України від 10.09.2014 р. № 444). Даною постановою затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, який визначає розподіл коштів виключно до структури тарифу (далі Порядок № 217).

У п.8 Порядку № 217 зазначено, що усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку (ПАТ «Державний ощадний банк України») для відповідної категорії споживачів. Реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання затверджується постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які є обов'язковими для виконання в силу закону. Тих коштів, що залишаються після оплати поточного споживання газу, підприємству ледве вистачає на оплату заробітної плати, не говорячи вже про обов'язкові платежі до бюджету усіх рівнів, спожиту електроенергію, проведення негайних ремонтних робіт.

Фінансова ситуація Концерну «МТМ» ускладнена обов'язковістю проведення розрахунків за електроенергію та водопостачання, що необхідні для вироблення теплової енергії. А для своєчасних розрахунків грошових коштів після розподілу відповідно до Порядку № 217 не вистачає у значних розмірах, оскільки, як зазначено вище, всі грошові кошти від споживачів теплової енергії надходять на рахунок ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за поточне споживання газу.

Також основними причинами виникнення заборгованості є неповна оплата спожитих енергоносіїв споживачами теплової енергії, недосконалість механізмів ціноутворення, та, як наслідок, невпорядкованість тарифів на виробництво, транспортування, передачу та постачання енергоносіїв, які у ряді випадків не покривали виправданих витрат суб'єктів господарської діяльності на виробництво, транспортування, передачу та постачання енергоносіїв.

Вважає, що заявлене розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не порушує вимоги ст. 121 ГПК України, оскільки відповідач просить розстрочити основну суму боргу, а відстрочити інші окремі вимоги по позовній заяві, а саме - інфляційні втрати, 3 % річних та пеню. Тобто не передбачається одночасного розстрочення та відстрочення всієї суми боргу. Таке розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу та відстрочення в частині стягнення процентів річних, інфляційних втрат та пені сприятиме повному виконанню рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16 та одночасно досягненню мети прийняття Закону від 03.11.2016 № 1730-УШ, а саме забезпеченню сталого функціонування боржника в якості теплогенеруючої організації.

На підставі викладеного, просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16 в частині стягнення основного боргу в сумі 24 316 415,52 грн. на 60 (шістдесят) місяців, починаючи з 01.11.2017 р. по 01.11.2022 р. включно, щомісячно згідно графіку

Графік погашення заборгованостіСтрок погашенняСума, яка підлягає погашенню (грн.)листопад 2017405 273,59грудень 2017405 273,59січень 2018405 273,59лютий 2018405 273,59березнь2018405 273,59квітень 2018405 273,59травень 2018405 273,59червень 2018405 273,59липень 2018405 273,59серпень 2018405 273,59вересень 2018405 273,59жовтень 2018405 273,59листопад 2018405 273,59грудень 2018405 273,59січень 2019405 273,59лютий 2019405 273,59

березнь2019405 273,59квітень 2019405 273,59травень 2019405 273,59червень 2019405 273,59липень 2019405 273,59серпень 2019405 273,59вересень 2019405 273,59жовтень 2019405 273,59листопад 2019405 273,59грудень 2019405 273,59січень 2020405 273,59лютий 2020405 273,59березнь 2020405 273,59квітень 2020405 273,59травень 2020405 273,59червень 2020405 273,59липень 2020405 273,59серпень 2020405 273,59вересень 2020405 273,59жовтень 2020405 273,59листопад 2020405 273,59грудень 2020405 273,59січень 2021405 273,59лютий 2021405 273,59березень 2021405 273,59квітень 2021405 273,59травень 2021405 273,59червень 2021405 273,59липень 2021405 273,59серпень 2021405 273,59вересень 2021405 273,59жовтень 2021405 273,59листопад 2021405 273,59грудень 2021405 273,59січень 2022405 273,59лютий 2022405 273,59

березень 2022405 273,59квітень 2022405 273,59травень 2022405 273,59червень 2022405 273,59липень 2022405 273,59серпень 2022405 273,59вересень 2022405 273,59жовтень 2022405 273,71ВСЬОГО24 316 415,52

Та відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16 в частині стягнення 25 210 079,66 грн. інфляційних втрат, 1 739 630,30 грн. 3 % річних та 3 891 167,74 грн. пені до 01.11.2022 р.

04.12.2017 р. представник позивача проти задоволення заяви, в порядку ст. 121 ГПК України заперечив на підставах викладених у письмових запереченнях (містяться в матеріалах справи).

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що ухвала господарського суду Запорізької області якою відповідачу вже надано розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16 на теперішній час є чинною.

Графік погашення заборгованості відповідача перед позивачем, складено самим відповідачем з урахуванням усіх обставин, тобто судом встановлено спосіб та порядок виконання рішення суду запропонований самим відповідачем та погоджений органом місцевого самоврядування. Звернув увагу суду, що відповідачем не вказано жодної обставини та не надано жодного доказу неможливості виконання рішення суду, в той спосіб та в тому порядку який визначено ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 у справі № 908/658/16.

Також звернув увагу суду на те, що абз. 5 п.7.8 Постанови роз'яснено - господарський суд не має права самостійно скасувати надану ним відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, в тому числі й з тих мотивів, що такі умови не виконуються відповідачем. Але оскільки відстрочка і розстрочка є складовими способу та порядку виконання судового рішення, то умови їх надання може бути переглянуто у процесі розгляду господарським судом заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

На підставі викладеного просить суд, у задоволенні заяви Концерну «Міські теплові мережі» про розстрочку та відстрочку виконання рішення суду у якій заявник просить виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16, в частині стягнення основного боргу в сумі 24 316 415,52 грн. розстрочити на 60 місяців, та відстрочити в частині стягнення 25 210 079,66 грн. інфляційних витрат 1 739 630,30 грн.3% річних та 3 891 167,74 грн. пені до 01.11.2022 р. відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. (зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р.) у справі № 908/658/16 в частині стягнення основного боргу в сумі 24 316 415,52 грн. на 60 (шістдесят) місяців, починаючи з 01.11.2017 р. по 01.11.2022 р. включно, щомісячно згідно графіку та відстрочення в частині стягнення 25 210 079,66 грн. інфляційних втрат, 1 739 630,30 грн. 3 % річних та 3 891 167,74 грн. пені до 01.11.2022 р., матеріали заяви та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Кутіщева- Арнет Н.С.) 29.08.2016 р у справі № 908/658/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ частково задоволено.

З Комунального підприємства “Міські теплові мережі” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” стягнуто 48 865 488,53 грн. - основного боргу, 3 234 950,12 грн. - пені, 483 400,94 грн. - річних, 3 696 035,84 грн. - індексу інфляції, 206 700,00 грн. - судового збору.

12.09.2016 р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16 рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. скасовано частково, припинено провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 3 622 972 грн. 50 коп., стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг в сумі 45 242 516 грн. 03 коп., пеню в сумі 4 237 049 грн. 32 коп., 3 % річних в сумі 1 894 264 грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 27 450 975 грн. 62 коп., судові витрати за позовом в сумі 189 749 грн. 00 коп., в решті позову відмовлено.

09.12.2016 р. господарським судом Запорізької області видано відповідні накази про примусове виконання постанови.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2016 р заяву Концерну “Міські теплові мережі” про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16. задоволено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16, про стягнення 38 863 956 грн. 63 коп. – суми основного боргу, 4 237 049 грн. 32 коп. – пені, 1 894 264 грн. 10 коп. – 3% річних, 27 450 975 грн. 62 коп. – втрат від інфляції строком на 49 місяців, починаючи з 01.12.2016 р. по 01.01.2021 р. включно, щомісячно за графіком.

23.11.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Концерну “Міські теплові мережі”, якою заявник просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16 в частині стягнення основного боргу в сумі 24 316 415,52 грн. на 60 (шістдесят) місяців, починаючи з 01.11.2017 р. по 01.11.2022 р. включно, щомісячно згідно графіку, а також відстрочити в частині стягнення 25 210 079,66 грн. інфляційних втрат, 1 739 630,30 грн. 3 % річних та 3 891 167,74 грн. пені до 01.11.2022 р.

Згідно п.3.6 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013 р., за змістом ст.121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

Відповідно до ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно ж до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, заява про розстрочку виконання рішення суду розглядається за загальними правилами ГПК.

Фінансова ситуація Концерну «МТМ», щодо обов'язковості проведення розрахунків за електроенергію та водопостачання, що необхідні для вироблення теплової енергії, а також неповна оплата спожитих енергоносіїв споживачами теплової енергії, недосконалість механізмів ціноутворення та невпорядкованість тарифів на виробництво, транспортування, передачу та постачання енергоносіїв, транспортування, передачу та постачання енергоносіїв, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для розстрочення та відстрочення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як державне підприємство є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на її користь. Бюджетом України та фінансовим планом позивача, який затверджений Кабінетом Міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу.

Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій. Розмір позик позивача станом на 30.06.2017 р. дорівнює 67 585 млн. грн. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, що майже і сталося 1 січня 2006 року, відбулось 1 січня 2009 року та 16 червня 2014 року.

Позивач звернув увагу суду на те, що внаслідок зовнішньополітичних чинників, у зв'язку із втратою контролю над ПАТ «Чорноморнафтогаз» та інших підприємств, що знаходяться на території АР Крим, Позивач відобразив в своїй звітності знецінення інвестицій у вказаних підприємствах в сумі 899 806,00 тис.грн., знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах АР Крим у сумі 1 903 484 тис.грн. Стосовно Донецької та Луганської областей - Позивач провів знецінення інвестицій у частці підприємств в сумі 61 179 тис.грн. Також збитки, понесені на окупованих територіях за рік, що закінчились 30.09.14, складають 2 145 563 тис.грн. (2014 рік: 1 710 073 тис.грн.). До складу збитків, понесених на окупованих територіях, включено собівартість несанкціоновано відібраного газу в зоні АТО у сумі 1510 368 тис.грн. (2014 рік: 1 371 221 тис.грн.).

Крім цього, станом на листопад 2017 року не виконаними залишаються 3 196 виконавчих документів на загальну суму стягнення на користь позивача 39 812 млн.грн., в тому числі за поставлений природний газ 24 876 млн.грн.

Позивач вважає, що зазначені обставини безумовно свідчать про неможливість розстрочувати або відстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить складним.

Щодо посилання відповідача на державне регулювання у сфері розподілу природного газу – позивач також зазначає на те, що позивач як і відповідач працює в умовах жорсткого регулювання відносин на ринку енергоносіїв та загального тяжкого стану економіки в державі.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Виходячи із наведеного, законодавець та судова практика пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Фінансова криза в державі становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки та носить загальний характер і у повній мірі стосується обох договірних сторін. Наведені відповідачем підстави для розстрочення та відстрочення виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення та відстрочення виконання судового рішення, оскільки кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, що уклав з ним цей договір.

Згідно зі статтею 96 Цивільного кодексу України, передбачено, що однією з ознак юридичної особи є можливість самостійно відповідати за своїми зобов’язаннями. З можливістю відповідати за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном пов’язана можливість визнання юридичної особи банкрутом у випадку неплатоспроможності юридичної особи, тобто неможливості виконати свої зобов’язання перед кредиторами. Юридична особа відповідає як за цивільні зобов’язання, що виникли з договору, а також за заподіяння шкоди, в тому числі і її працівниками, такі за виконання податкових та інших зобов’язань.

Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном, яке належить їй на праві власності.

Крім того, колегія суддів господарського суду Запорізької області зазначає, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 р. (суддя Науменко А.О) задоволено заяву Концерну “Міські теплові мережі” про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16. Відповідачу надано розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р., зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р. у справі № 908/658/16, про стягнення 38 863 956 грн. 63 коп. – суми основного боргу, 4 237 049 грн. 32 коп. – пені, 1 894 264 грн. 10 коп. – 3% річних, 27 450 975 грн. 62 коп. – втрат від інфляції строком на 49 місяців, починаючи з 01.12.2016 р. по 01.01.2021 р. включно, щомісячно за графіком.

Тобто, станом на грудень 2017 р. відповідачу ухвалою суду вже надано розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16 до 01.01.2021 року. Графік погашення заборгованості відповідача перед позивачем, складено самим відповідачем з урахуванням усіх обставин, тобто судом встановлено спосіб та порядок виконання рішення суду запропонований самим відповідачем та погоджений органом місцевого самоврядування.

Ухвала суду від 21.12.2016 р. набрала в законної сили, не оскаржувалась та не була скасована, а отже на теперішній час є чинною.

Проаналізувавши підстави, викладені у заяві Концерну “Міські теплові мережі” про розстрочення та відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. у справі № 908/658/16, в порядку статті 121 ГПК України, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви щодо розстрочення та відстрочення виконання судового рішення, оскільки дана заява на думку суду є передчасною, тому що до 01.01.2021 року діє розстрочення виконання судового рішення на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 року.

Керуючись ст. ст. 4-6, 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Концерну “Міські теплові мережі” у задоволені заяви про розстрочення на 60 місяців виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. (зміненого постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 р.) у справі № 908/658/16, в частині стягнення основного боргу в сумі 24 316 415,52 грн. та відстрочення в частині стягнення 25 210 079,66 грн. інфляційних витрат 1 739 630,30 грн. 3% річних та 3 891 167,74 грн. пені до 01.11.2022 р.

Головуючий суддя С.С. Дроздова

Судді О.Г. Смірнов

ОСОБА_5