Постанова № 70793449, 27.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Справа № 910/5876/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В. розглянувши матеріали касаційноїскаргиМіністерства оборони Українинаухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.17у справігосподарського суду міста Києва №910/5876/17за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування"доМіністерства оборони Українипровідшкодування 49 000,00грн.,

представники сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

19.06.2017 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Гумега О.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з Міністерства оборони України на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дім страхування" 49 000,00грн. страхового відшкодування та судові витрати.

14.08.2017 ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судді Зубець Л.П., Алданова С.О., Мартюк А.І.) у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу повернуто без розгляду. Обгрунтовуючи свої висновки, апеляційний суд зазначив, що заявником не надано доказів наявності поважних причин пропуску встановленого законом процесуального строку на звернення зі скаргою. Натомість із протоколу судового засідання від 19.06.2017 убачається, що представник відповідача був присутній на час оголошення рішення судом першої інстанції від 19.06.2017, проте апеляційна скарга була подана лише 04.08.2017, тобто значно пізніше.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просили скасувати ухвалу від 14.08.2017, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду. Зазначали, що цим судом було неповно з'ясовано обставини, наведені в обгрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. При цьому, право суду відновити пропущений строк не пов'язано з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, Міністерство оборони України в обгрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання скарги, зазначали про суттєве навантаження щодо постійного залучення особового складу для виконання завдань за призначенням в районі проведення АТО, значним збільшенням документообігу, виконанням різноманітних першочергових завдань в інтересах забезпечення АТО.

Відхиляючи вказане клопотання заявника, апеляційний господарський суд виходив із того, що останнє має містити обгрунтування поважності причин пропуску такого строку, за необхідності з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.

Спростовуючи доводи апелянта, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що відповідно до вимог Закону України "Про боротьбу з тероризмом", на території Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція. До проведення цієї операції, як суб'єкт, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, залучене Міністерство оборони України. Тому враховуючи велике навантаження на Збройні Сили України та Міністерство оборони України щодо захисту територіальної цілісності та недоторканості України, постійного залучення особового складу для виконання завдань за призначенням в районі проведення АТО, значне збільшення документообігу, виконання різних першочергових завдань, строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин. Ці обставини є загальновідомими фактами, що не потребують доказування, тому висновки апеляційного господарського суду про недотримання скаржником вимог ст.33 ГПК України є недостатньо вмотивованими.

Приймаючи ухвалу про повернення апеляційної скарги Міністерства оборони України без розгляду з відхиленням заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, чим неправомірно позбавив заявника у здійсненні прав, передбачених статтею 91 ГПК України, тому відмова у поновленні пропущеного на апеляційне оскарження строку не може бути визнана обгрунтованою.

З урахуванням конкретних обставин справи, пов'язаних зі стягненням з Міністерства оборони України 49 000,00грн. збитків, заподіяних унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 підлягає скасування з направленням справи до суду апеляційної інстанції для виконання вимог розділу ХІІ ГПК України.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 скасувати, а справу №910/5876/17 господарського суду міста Києва направити до суду апеляційної інстанції для виконання вимог розділу ХІІ ГПК України.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя Л.В. Ковтонюк