ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 листопада 2017 року № 826/2878/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,
за участю сторін:
представника позивача - Демент’єва Є.О.,
представника відповідача - Карпик Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач, Нацкомфінпослуг), в якому просило скасувати постанову відповідача №40/54/13-4/14/П в повному обсязі.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване розпорядження є протиправним, так як порушує право позивача як страховика на прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та зобов'язує здійснити безпідставну виплату коштів.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення посилався на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій купівлі-продажу валюти та не дотримано покладений на нього законодавством обов'язок використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
30.07.2015 між ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено міжнародний договір добровільного комплексного страхування під час перебування за кордоном №0410-1201-0042 (далі - договір страхування).
09.09.2015 із ОСОБА_3 сталася подія, що має ознаки страхового випадку.
За результатами розгляду матеріалів страхової справи ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» листом від 31.12.2015 №3197 повідомило ОСОБА_4 про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором від 30.07.2015 №0410-1201-0042.
До Нацкомфінпослуг надійшло звернення народного депутата України Жолобецького Олександра Олександровича від 02.03.2016 №327/127 стосовно звернення ОСОБА_4 щодо дотримання ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» законодавства України та умов страхування при виконанні укладеного із ОСОБА_3 договору страхування від 30.07.2015 №0410-1201-0042.
Нацкомфінпослуг для з'ясування питань, порушених у вказаному зверненні надіслав до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» вимогу щодо отримання документів, за результатом розгляду яких встановлено, що позивач прийняв невмотивоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, чим порушив вимоги законодавства, а саме: пункту 2 частини 1, частини 2 статті 20 Закону України «Про страхування», пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, про що складено акт про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 04.04.2016 №206/13-14/13/6.
Нацкомфінпослуг постановила розпорядження від 19.04.2016 №830 про застосування заходів впливу, яким зобов'язала ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» усунути порушення законодавства про фінансові послуги з наданням підтверджуючих документів до 13.05.2016.
Позивач оскаржив вказане розпорядження Нацкомфінпослуг в судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2015 у адміністративній справі №826/7183/16 позов ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про скасування розпорядження Нацкомфінпослуг від 19.04.2016 №830 залишено без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із положеннями частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про необґрунтованість та протиправність розпорядження Нацкомфінпослуг від 19.04.2016 №830, оскільки правомірність даного розпорядження встановлена судовими рішеннями у адміністративній справі №826/7183/16, які набрали законної сили.
Суд встановив, що ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 згідно договору страхування №0410-1201-0042 від 30.07.2015 на загальну суму 5700,12 грн., еквівалент 200 у.о.
Даний розмір страхового відшкодування виплачений позивачем на користь ОСОБА_3 із посиланням на пункт 4.1.1 договору страхування, згідно якого страховик не несе відповідальності за цим договором і не відшкодовує визначені в п. 2.1.1 умов цього договору витрати здійснені без погодження з асістансом. У випадку самостійної оплати витрат страхувальником відшкодовується тільки документально підтверджені непередбачені медичні витрати в межах суми, що становить гривневий еквівалент 200 у.о.
Про сплату на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 5700,12 грн., еквівалент 200 у.о. позивач повідомив відповідача листом від 04.05.2016 №0881.
Нацкомфінпослуг, розглянувши дане повідомлення позивача, встановила, що ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» не у повному обсязі виконало вимоги розпорядження Нацкомфінпослуг від 19.04.2016 №830.
08.06.2016 Нацкомфінпослуг прийняла постанову №206/13-15/13/5 про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, згідно якої за невиконання розпорядження від 19.04.2016 №830 застосовано штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.
ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» не вчинило дій на виконання вимог розпорядження Нацкомфінпослуг від 19.04.2016 №830, у зв'язку із чим відповідач виніс постанови про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 28.07.2016 №286/13-15/13/5, якою застосовано штраф на суму 3400,00 грн., від 22.09.2016 №335/13-15/13/4 на суму 6800,00 грн. та від 08.02.2017 №40/54/13-4/14/П на суму 13 600,00 грн.
Предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність постанови Нацкомфінпослуг про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 08.02.2017 №40/54/13-4/14/П на суму 13 600,00 грн.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з пунктами 1 - 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
У своїй діяльності Нацкомфінпослуг керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення, в межах своїх повноважень, державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.
Порядок та умови застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг визначає Положення про застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319 (далі - Положення №2319).
Згідно з пунктом 4.21 Положення №2319, за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.
Підпунктом 1 пункту 2.1 Положення №2319 визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення.
Рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
У відповідності до пункту 4.22 Порядку №2319, рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 3, 6 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, набирають чинності з дня їх винесення Нацкомфінпослуг.
При цьому, Рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов'язковими для виконання особами. У разі невиконання особами рішень про застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг вживає заходів щодо виконання рішень у порядку, визначеному законодавством.
Суд відхиляє посилання позивача на сплату ним у розмірі 5700,12 грн., еквівалент 200 у.о., як доказ виконання розпорядження Нацкомфінпослуг від 19.04.2016 №830, оскільки відповідно до належним чином завіреної копії рахунку витрат страхувальника ОСОБА_3, що долучена позивачем до матеріалів справи, загальна сума витрат становить 27 498,87 євро. Зазначене свідчить про невиконання позивачем у повному обсязі вказаного розпорядження відповідача.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Положення №2319 визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на те, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови від 08.02.2017 №40/54/13-4/14/П, позивачем до контролюючого органу не надано доказів виконання розпорядження в повному обсязі, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що постановами Нацкомфінпослуг 08.06.2016 №206/13-15/13/5, від 28.07.2016 №286/13-15/13/5, від 22.09.2016 №335/13-15/13/4 до нього вже було застосовано санкції у вигляді штрафу за невиконання розпорядження, з огляду на наступне.
Пунктом 2.4 Положення №2319 визначено, що якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.
З правового аналізу норми пункту 2.4 Положення №2319 слідує, що єдиною підставою для не застосування до позивача заходу впливу у формі штрафу, в разі невиконання розпорядження №830, є сплата позивачем штрафу за попередньою постановою.
У матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем штрафу за попередніми постановами (на час прийняття спірної постанови), внаслідок чого застосування до позивача штрафу в рамках спірних правовідносин є цілком правомірним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваної постанови від 08.02.2017 №40/54/13-4/14/П вимогам законодавства та відсутність правових підстав для її скасування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови.
Постанова, відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Є.В. Аблов
Судове рішення № 70793169, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 21.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/2878/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: