Постанова № 70792990, 06.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2017 року № 826/7430/17

Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів Арсірія Р.О. Кузьменка В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "АЗОТ"до третя особа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Державна фіскальна служба Українипроскасування наказу від 29.09.2016 №1652 в частині,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування наказу від 29.09.2016 №1652 в частині.

У судовому засіданні 19.10.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державну фіскальну службу України.

У судовому засіданні 19.10.2017 представником відповідача було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з порушення позивачем строків звернення до суду.

Позивачем через канцелярію суду 10.11.2017 надано додаткові пояснення в яких вказано про те, що позивач дійшов висновку про наявність факту порушення його прав та інтересів з моменту отримання відповіді на його звернення від 12.05.2017 щодо скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування застосованої до нього оскаржуваним наказом.

Розглянувши клопотання відповідача та надані позивачем суду додаткові пояснення суд дійшов висновку про відсутність факту порушення позивачем строку звернення до суду з огляду на те, що як на обґрунтування наявності підстав для скасування наказу від 29.09.2016 №1652 в оскаржуваній частині позивач посилається на обставини, які виникли вже після видання вказаного наказу та про наявність яких відповідача було повідомлено листом від 12.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ від 29.09.2016 №1652 підлягає скасуванню, оскільки порушення, які стали підставою для застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України усунуто, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на його адресу клопотання відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ було прийнято на підставі подання Державної фіскальної служби України від 14.07.2016 № 12036/5/99-99-14-06-16 яке за формою та змістом відповідало частині третій статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", огляду на що були відсутні правові підстави для незастосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Також відповідач посилався на те, що позивачем не було надано належних документів на підтвердження факту відсутності порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Між Публічним акціонерним товариством "АЗОТ" та Компанією NF Trading FZE укладено експортні контракти від 30.09.2015 № 265М-401, від 13.10.2015 № 277М-401, від 10.11.2015 № 302М-401 та від 20.03.2015 № 115М-401.

Між Публічним акціонерним товариством "АЗОТ" та Компанією NF Trading AG укладено експортні контрактами від 20.03.2015 № 115М-401, від 20.03.2015 № 124М-401, від 08.04.2015 №130М-401, від 28.01.2015 № 19М-401, від 04.03.2015 № 98М-401, від 10.11.2014 № 356М-401, від 21.11.2014 №368М-401, від 19.12.2014 №426М-401, від 19.12.2014 № 427М-401, від 19.12.2014 №128М-401, від 24.10.2014 № 333М-401.

28.05.2015 між Компанією NF Trading AG та Компанією NF Trading FZE укладена угода про переведення боргу № 253М-401, за якою заборгованість компанії NF Trading AG за контрактами №65М- 401 від 17.02.2014, № 231М-401 від 31.07.2014, № 260М-401 від 04.09.2014, № 279М-401 від 11.09.2014, № 291М-401 від 29.09.2014, № 292М-401 від 29.09.2014, № 333М-401 від 24.10.2014, № 356М-401 від 10.11.2014, № 368М-401 від 21.11.2014, № 382М-401 від 01.12.2014, № 410М-401 від 10.12.2014, № 426М-401 від 19.12.2014, № 427М-401 від 19.12.2014, № 428М-401 від 19.12.2014, № 19М-401 від 28.01.2015, № 98М-401 від 04.03.2015, № 115М-401 від 20.03.2015, № 124М-401 від 01.04.2015, № 130М-401 від 08.04.2015 на загальну суму 79 724 734,17 дол. США переведена на Компанію NF Trading FZE.

Державною фіскальною службою України направлено до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України лист від 14.07.2016 № 12036/5/99-99-14-06-26 "Про застосування спеціальних санкцій", яким відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 26.12.1995 № 1044 „Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю" запропоновано застосувати спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" до 100 українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, та 185 іноземних суб'єктів господарської діяльності.

До переліку відповідних суб'єктів господарської діяльності включено, зокрема, ПАТ "АЗОТ" у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості у розмірі 10 423,48 доларів США за експортними контрактами з Компанією NF Trading FZE від 30.09.2015 № 265М-401, від 13.10.2015 № 277М-401, від 10.11.2015 № 302М-401 та від 20.03.2015 № 115М-401 та у розмірі 116 369, 36 доларів США за експортними контрактами з NF Trading AG від 20.03.2015 № 115М-401, від 20.03.2015 № 124М-401, від 08.04.2015 № 130М-401, від 28.01.2015 № 19М-401, від 04.03.2015 № 98М-401, від 10.11.2014 №356М-401, від 21.11.2014 №368М-401, від 19.12.2014 № 426М-401, від 19.12.2014 № 427М-401, від 19.12.2014 № 128М-401, від 24.10.2014 № 333М-401.

29.09.2016 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ № 1652 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності", яким наказано за порушення пов'язаних із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у 40-денний строк з дня набрання чинності наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу.

Вказаним наказом, зокрема, застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до суб'єкта господарської діяльності - ПАТ "АЗОТ" - пункт 81 додатку "Перелік суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України".

31.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "АЗОТ", Компанією NF Trading FZE та Компанією Almira Investment Ltd укладені угоди про переведення боргу, за якими заборгованість компанії NF Trading FZE за контрактами № 65М-401 від 17.02.2014, № 231М-401 від 31.07.2014, №260М-401 від 04.09.2014, № 279М-401 від 11.09.2014, № 291М-401 від 29.09.2014, №292М-401 від 29.09.2014, №333М-401 від 24.10.2014, №356М-401 від 10.11.2014, № 368М-401 від 21.11.2014, №382М-401 від 01.12.2014, № 410М-401 від 10.12.2014, №426М-401 від 19.12.2014, № 427М-401 від 19.12.2014, №428М-401 від 19.12.2014, № 19М-401 від 28.01.2015, № 98М-401 від 04.03.2015, №115М-401 від 20.03.2015, № 124М-401 від 01.04.2015, № 130М-401 від 08.04.2015 на загальну суму 79 724 734,17 дол. США переведена на компанію Almira Investment Ltd.

08.11.2016 компанією NF TRADINF FZE заборгованість перед Позивачем за контрактом №302М-401 в сумі 227026,80 дол. США була частково погашена на суму 8000,00 дол. США.

16.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "АЗОТ", компанією NF TRADINF FZE та компанією Almira Investment Ltd укладені угоди про переведення боргу № 572М-304 від 16.11.2016, № 573М-304 від 16.11.2016, № 574М-304 від 16.11.2016 за якими заборгованість компанії NF TRADINF FZE за контрактами № 265М-401 від 30.09.2015в сумі 9 735 991,05 дол. США, № 277М-401 від 13.10.2015 в сумі 460 958,40 дол. США та № 302М-401 від 10.11.2015 в сумі 219 026,80 дол. США перейшла до Компанії Almira Investment Ltd.

Між Компанією Almira Investment Ltd та Публічним акціонерним товариством "АЗОТ" складено акти про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.11.2016, 22.11.2016, 23.11.2016, 24.11.2016, 28.11.2016 та від 01.12.2016 за яким припинено грошові зобов'язання за контрактами № 265М-401 від 30.09.2015, № 277М-401 від 13.10.2015 та № 302М-401 від 10.11.2015, № 65М-401 від 17.02.2014 року, № 231М-401 від 31,07.2014, № 260М-401 від 04.09.2014, № 279М-401 від 11.09.2014, № 291М-401 від 29.09.2014, № 292М-401 від 29.09.2014, № 333М-401 від 24.10.2014, № 356М-401 від 10.11.2014, № 368М-401 від 21.11.2014, № 382М-401 від 01.12.2014, № 410М-401 від 10.12.2014, №426М-401 від 19.12.2014, № 427М-401 від 19.12.2014, № 428М-401 від 19.12.2014, № 19М-401 від 28.01.2015, № 98М-401 від 04.03.2015, № 115М-401 від 20.03.2015, № 124М-401 від 01.04.2015, №130М-401 від 08.04.2015 зарахуванням однорідних зустрічних вимог.

03.04.2017 Публічним акціонерним товариством "АЗОТ" подано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України клопотання № 500-16/14-671 в якому викладено прохання скасувати ді. спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, застосованої до NF TRADING FZE, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 № 1652 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України".

Листами від 11.05.2017 № 4102-13/15295-17 та від 30.05.2017 №4102-13/17867-07 Міністерство економічного розвитку та торгівлі України за результатами розгляду заяв Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" від 03.04.2017 № 500-06/14-671 та від 12.05.2017 № 500-06/16 повідомило останнього про те, що для розгляду питання про тимчасове зупинення (скасування) дії спеціальної санкції Підприємству необхідно додатково надати до Мінекономрозвитку України належним чином завірені копії матеріалів щодо усунення правопорушень та приведення своєї діяльності до норм чинного законодавства України станом на поточну дату та довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" не погоджуючись з наказом від 29.09.2016 №1652 в частині застосованої до неї спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України; застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Частиною другою статті 37 зазначеного Закону встановлено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з частинами п'ятою, шостою та сьомою статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування. Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Частиною десятою статті 37 зазначеного Закону встановлено, що якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

Відповідно до частини дванадцятої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Згідно з частинами тринадцятою та чотирнадцятою статті 37 зазначеного Закону, клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України. Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

03.04.2017 позивач звернувся до відповідача з клопотанням № 500-06/14-671 (вх. від 05.04.2017 № 07/23836-17) про скасування дії спеціальної санкції (індивідуального режиму ліцензування). До зазначеного клопотання позивачем на підтвердження факту усунення порушень у зв'язку з допущення яких до нього було застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України наказом від 29.09.2016 №1652 було додано копії зовнішньоекономічних контрактів, виписки по особовому рахунку, угод про переведення боргу, актів зарахування зустрічних однорідних угод.

За результатами розгляду вказаного клопотання листом від 11.05.2017 № 4102-13/15295-17 відповідач повідомив позивача про те, що для розгляду питання про тимчасове зупинення (скасування) дії спеціальної санкції позивача необхідно додатково надати до Мінекономрозвитку України належним чином завірені копії матеріалів щодо усунення правопорушень та приведення своєї діяльності до норм чинного законодавства України станом на поточну дату та довідки з усіх обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Таким чином, з наданої відповідачем відповіді вбачається, що ним не було досліджено додані позивачем до клопотання від 03.04.2017 № 500-06/14-671 (вх. від 05.04.2017 № 07/23836-17) документи та надано оцінку наведеним позивачем в клопотанні фактам, з огляду на що лист від 11.05.2017 № 4102-13/15295-17 не може бути прийнято судом, як належний спосіб реагування відповідача за результатами розгляду клопотання позивача від 03.04.2017 № 500-06/14-671.

Доказів на підтвердження факту прийняття за результатами розгляду клопотання позивача від 03.04.2017 № 500-06/14-671 (вх. від 05.04.2017 № 07/23836-17) інших рішень, крім складення листа від 11.05.2017 № 4102-13/15295-17 відповідачем суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного факту.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем клопотання позивача від 03.04.2017 № 500-06/14-671 (вх. від 05.04.2017 № 07/23836-17) було належним чином розглянуто та за його результатами було прийнято відповідне рішення.

Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частиною першою статті 2 Цивільного кодексу України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Отже, відносини між позивачем та компанією - нерезидентом є цивільно-правовими як відносини між юридично рівними та самостійними у майновому відношенні суб'єктами - юридичними особами, що виникли на підставі відповідних договорів.

Як передбачено частиною другою статті 4 Цивільного кодексу України, цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України, главою 50 якого визначено підстави припинення зобов'язання, серед яких як належним чином проведене виконання, так і зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до частини першої статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, зарахування є одним із способів припинення зобов'язань, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав. Для проведення зарахування необхідна наявність умов: вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що випливають з взаємних зобов'язань між двома особами: вимоги повинні бути однорідними (зокрема, грошові вимоги в одній валюті); строк виконання за зустрічними вимогами має настати.

Вимоги позивача і компанії «Almira Investment Ltd» відповідають усім зазначеним умовам.

Відповідно до частини першої статті 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках встановлених договором або законом.

Пунктом 5 частини першої статті 602 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог визначаються виключно договором або законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема, принципами: свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає, зокрема, у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 6 зазначеного Закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не передбачено будь-яких обмежень чи заборон щодо проведення заліку зустрічних взаємних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено строк, протягом якого виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 14.07.2016 № 12036/5/99-99-14-06-16 "Про застосування спеціальних санкцій" та наказу від 29.09.2016 № 1652, саме нездійснення розрахунків стало підставою для застосування до позивача спеціальної економічної санкції - індивідуального режиму ліцензування.

Водночас, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не встановлено заборони на здійснення заліку взаємних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності. Закон не виключає можливості припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отже, спеціальним законодавством - Законами Украйни «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не заборонено проведення заліку взаємних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності, а Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України прямо передбачена можливість проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Зазначене узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України (ухвала від 02.06.2015 у справі №826/17716/14, ухвала від 05.04.2016 у справі №2а/1570/6741/11, ухвала від 20.10.2015 у справі №826/3917/14).

Як вже було зазначено судом, положеннями статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" чітко визначено, що у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Аналогічна норма міститься і у Положенні про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженому наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 52 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.05.200 за № 260/4481

Пунктом 4.17 розділу 4 вказаного Положення встановлено, що дія санкцій скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в разі усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а також якщо в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відсутні матеріали щодо порушення цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Між Компанією NF TRADING AG та Компанією NF TRADING FZE укладено угоди про переведення боргу та в подальшому угоди про переведення боргу укладено між Компанією NF TRADING FZE та Компанією Almira Investment Ltd, яка погасила його шляхом проведення зарахувань зустрічних однорідних вимог з позивачем на суму 90148710, 42 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями угод про переведення боргу та актами про зарахування зустрічних однорідних вимог.

З моменту проведення таких зарахувань відповідні зобов'язання Компанії NF TRADING AG та Компанії NF TRADING FZE перед позивачем припинені на підставі частини першої статті 601 Цивільного кодексу України, внаслідок чого відсутні підстави для перерахування валютної виручки від позивачу у відповідних сумах.

Тобто, позивачем, у результаті переведення боргу від Компанії NF TRADING AG до Компанії NF TRADING FZE, та від останньої до Компанії Almira Investment Ltd, і проведення заліків зустрічних однорідних вимог між компанію Almira Investment Ltd та позивачем, було усунуто порушення у вигляді нездійснення розрахунків на суму 10 423,48 доларів США за експортними контрактами з Компанією NF Trading FZE від 30.09.2015 № 265М-401, від 13.10.2015 № 277М-401, від 10.11.2015 № 302М-401 та від 20.03.2015 № 115М-401 та на суму 116 369, 36 доларів США за експортними контрактами з NF Trading AG від 20.03.2015 № 115М-401, від 20.03.2015 № 124М-401, від 08.04.2015 № 130М-401, від 28.01.2015 № 19М-401, від 04.03.2015 № 98М-401, від 10.11.2014 №356М-401, від 21.11.2014 №368М-401, від 19.12.2014 № 426М-401, від 19.12.2014 № 427М-401, від 19.12.2014 № 128М-401, від 24.10.2014 № 333М-401.

Таким чином, зважаючи на факт усунення позивачем порушення, звернення останнього до відповідача із відповідним клопотанням та не вчинення відповідачем дій, обумовлених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спрямованих на скасування застосованих спеціальних санкцій по відношенню до позивача (у зв'язку з надходженням клопотання останнього), суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, застосованої до позивача шляхом видачі оскаржуваного наказу.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 №1652 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (код ЄДРПОУ 0000203826), зазначеного в пункті 81 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 № 1652 «Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності».

3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь Публічного акціонерного товариства (18014, м. Київ, вул. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 0000203826) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00грн. (одна тисяча шістсот грн. грн. 00 коп.).

Оригінал платіжного доручення від 10.05.2017 № 149 на суму 1600 грн. 00 коп. зберігається у матеріалах справи та поверненню не підлягає.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко