Ухвала суду № 70792564, 07.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6250/17

У Х В А Л А

07 грудня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат за подачу адміністративного позову до Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 про визнання протиправними дій Керівника апарату Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 щодо направлення запиту від 23.01.2017 року стосовно сімейного стану позивача, стягнення на користь позивача завданої моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Разом з позовом до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судових витрат.

Відповідно до ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначає про неможливість сплати судового збору, оскільки він на даний час не працевлаштований та наказ про його звільнення з посади помічника судді оскаржується в касаційній інстанцї.

Однак можливість оцінити майновий стан позивача у суду відсутня.

З аналізу матеріалів адміністративного позову та заявленого клопотання суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, прийняття рішення щодо звільнення від судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду звільнити особу від сплати судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб’єктів звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 165 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат – відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя Л.І. Свида