Ухвала суду № 70791965, 30.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ОСОБА_1 ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

30 листопада 2017 рокуСправа № 808/2805/16 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Лялько Ю.В.

розглянув в відкритому судовому засіданні заяву Державної судової адміністрації України про заміну сторони правонаступником та поновлення строку на предявлення виконавчого листа від 14.03.2017 у справі №808/2805/16 до виконання в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2016 року ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просила визнати протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2015 №1667-17.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2016 позовні вимоги задоволено й визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.07.2015 №1667-17. Також, постановою суду вирішено питання розподілу судових витрат, а саме: присуджено на користь ОСОБА_2 суму судового збору 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2016 в адміністративній справі №808/2805/16 без змін. Ухвалою суду апеляційної інстанції також вирішено питання розподілу судових витрат, а саме: стягнуто з ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн.

14.03.2017 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом оформлено та надіслано на адресу Державної судової адміністрації України (надалі ДСА України, заявник) виконавчий лист про стягнення з ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на користь Державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн.

21.11.2017 на адресу суду надійшла заява ДСА України про заміну сторони правонаступником та поновлення строку на предявлення виконавчого листа від 14.03.2017 у справі №808/2805/16 (вх. №32184), в якій вказано, що з метою виконання виконавчого листа Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі №808/2805/16 ДСА України звернулось до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області (надалі УДКСУ у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області), проте УДКСУ у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області повідомило ДСА України про неможливість безспірного списання коштів з ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, оскільки юридичну особу боржника припинено. Також закрито й реєстраційну карту та рахунки розпорядника бюджетних коштів ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Заявник із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №892 від 04.11.2015 вказує, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області реорганізовано шляхом приєднання до Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області).

Окрім того, заявник посилається на приписи ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та вказує, що стислі строки предявлення виконавчих документів про стягнення судового збору до виконання призведуть до понесення збитків державним бюджетом.

Враховуючи вищевикладене заявник просить:

- змінити боржника ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області;

- поновити строк предявлення виконавчого листа Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №808/2805/16 до виконання.

Для розгляду питання щодо заміни сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку предявлення виконавчого листа до виконання, судом було призначене судове засідання на 30.11.2017, 09:00 годину, про що повідомлено осіб, які беруть участь у справі та особу, що звернулась до суду із заявою.

В судове засідання представник заявника не з'явився, проте у поданій заяві просив про розгляд заяви без його участі.

Позивач та представники ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області й Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у судове засідання не зявились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заперечень проти заяви на адресу суду не надходило.

Згідно з частиною третьою статті 261 КАС України, суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини другої статті 264 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів частини шостої статті 12 та частини першої статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 258 КАС України передбачено, що за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (надалі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За змістом частин другої, третьої статі 6 Закону №1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону №1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обовязок щодо виконання рішення.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 15 Закону №1404-VIII, за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є ОСОБА_3 судова адміністрація України.

Отже, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень проводиться як державними та приватними виконавцями так і у випадках, передбачених законом, іншими органами, в даному випадку ДСА України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (надалі Порядок №845).

Пунктом 3 Порядку №845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином, примусове виконання виконавчих документів про стягнення на користь держави судового збору за виконавчим листом, виданим судом стягувачу ДСА України, проводиться виключно органами Казначейства, без залучення органів державної виконавчої служби, а тому вказана сукупність дій, спрямована на примусове виконання рішення суду про стягнення судового збору органами, визначеними статтею 6 Закону №1404-VIII, є примусовим виконанням рішення, що за змістом статті 1 Закону №1404-VIII рівносильно поняттю «виконавче провадження».

Частиною пятою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обовязків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають певні права та обов'язки, або пряма вказівка акта законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до частини першої статті 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За приписами наведеної норми КАС України, для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником необхідно встановити факт вибуття сторони із спірних правовідносин та факт правонаступництва іншої особи після особи, що вибула.

При цьому, юридична особа або її відокремлений підрозділ може вибути шляхом припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

Отже, правонаступництво допускається лише у випадках злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи.

Статтями 106-109 ЦК України регулюється суспільні відносини, що виникають з приводу злиття, приєднання, поділу та перетворення юридичної особи, порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення та виділ.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, реорганізовано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області шляхом приєднання до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Згідно з ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Системним аналізом вищенаведених положень ЦК України встановлено, що права та обовязки юридичної особи, що припиняється, переходять до її правонаступника з дня, коли юридична особа вважається такою, що припинилася, тобто з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як свідчать матеріали справи, 22.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Отже, судом встановлено факт вибуття боржника із спірних правовідносин та факт правонаступництва Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області після ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, а тому суд вважає за необхідне замінити сторону виконавчого провадження правонаступником.

Окрім того, абзацом сьомим пункту 6 Порядку №845 визначено, що виконавчі документи предявляються до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону №1404-VIII, стягувач, який пропустив строк предявлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання

Частиною першою статті 261 КАС України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Враховуючи, що ДСА України зверталась до органу Казначейства із заявою про безспірне списання коштів з рахунків боржника у строк, встановлений законом для предявлення виконавчого листа до виконання, а також з метою вжиття належних заходів для забезпечення виконання судового рішення у даній справі, суд приходить до висновку, що причина пропуску строку для предявлення виконавчого листа до виконання є поважною, оскільки вона обумовлена необхідністю вирішення питання щодо заміни боржника правонаступником, у звязку з чим суд вважає за можливе поновити пропущений з поважних причин строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №808/2805/16.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 261, 264 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державної судової адміністрації України про заміну сторони правонаступником та поновлення строку на предявлення виконавчого листа від 14.03.2017 у справі №808/2805/16 до виконання задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №808/2805/16, виданого 14.03.2017 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом про стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн., а саме замінити вибулу сторону боржника ОСОБА_3 податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39491003, адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 1а) на його правонаступника Запорізьку обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39488184, адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 14).

Поновити ОСОБА_3 судовій адміністрації України пропущений з поважних причин строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №808/2805/16, виданого 14.03.2017 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом про стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є Запорізька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області) на користь Державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяІ.В.Батрак