Постанова № 70791895, 06.12.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року м. Житомир справа № 806/3164/17

категорія 8.3.11

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомдення-рішення №61348-13 від 22.06.2017р.,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.06.2017 року за № 61348-13.

В обґрунтування позову зазначає, що прийняте податковим органом рішення є протиправним, так як застосування відповідачем положень Закону з метою оподаткування податком на нерухоме майно може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Прибувший в судове засідання представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях на позов (а.с. 26-27) вказавши, що належний позивачу майновий комплекс є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону і на нього повинен нараховуватись податок на нерухоме майно, а отже Головне управління ДФС у Житомирській області було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Проаналізувавши дослідженні докази суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Житомирській області 22.06.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 61348-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 23496,62 грн (а.с. 9).

Позивач оскаржив вищевказане податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України та за результатами розгляду скарги отримав рішення від 02.11.2017 № 14537/Л/99-99-11-02-01-14 (а.с. 21), згідно якого Державна фіскальна служба України залишає без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.06.2017 № 61348-13, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Позивач є власником нежитлових будівель, що не оспорюється сторонами (а.с. 11-12, 14-16).

Так, Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, статтю 266 ПК України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками вказаного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Вказані об’єкти відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є об'єктом оподаткування.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

Згідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п.12.3.1-12.3.3 п.12.3 ст.12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням Овруцької міської ради Житомирської області від 27 січня 2017 року №100 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м. Овруч" встановлено та визначено ставку податку в розмірі 0,75% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м об'єкта нежитлової нерухомості.

Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З урахуванням прийняття та оприлюднення рішення Овруцької міської ради Житомирської області від 27 січня 2017 року №100 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м. Овруч", у період до 15.07.2016 року нараховуватися він може платникам цього податку лише в 2017 бюджетному році.

Податковим кодексом України встановлений принцип стабільності податкового законодавства ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Відповідно до ст.7 ПКУ елементом податку є, зокрема, об’єкт оподаткування.

Враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням принципу стабільності податкового законодавства, встановленого ПКУ та оскільки Закон України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" ухвалений 28.12.2014, а рішення Овруцької міської ради Житомирської області №100 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2016 рік по м. Овруч" ухвалене 27.01.2016 , застосування контролюючим органом положень ПК України може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року, а тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22.06.2017 року №61348-13, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 23496,62 грн. за 2016 рік є протиправними та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-19 було внесено зміни до податкового кодексу, а саме: підпункт 12.3.5 викладено в такій редакції:

"12.3.5. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю".

Проте, беручи до уваги те, що чинним законодавством не визначено розмір мінімальної ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а суд не має права перебирати повноваження відповідних органів по встановленню розміру податку та вираховувати суму грошового зобов'язання, то суд не застосовує вищевикладену норму при розгляді даного адміністративного позову.

Крім того, судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що його діяльність відноситься до виробничої сільськогосподарської діяльності, так як ФОП ОСОБА_1 на підтвердження даного факту не надано жодних доказів.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить присудити понесені ним судові витрати в сумі 640 грн за рахунок бюджтних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.06.2017 року № 61348-13.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк