Постанова № 70791831, 05.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 р. Справа №805/3507/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 7098,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 7098,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем – ОСОБА_1 обліковується заборгованість перед бюджетом з земельного податку в загальній сумі 7098,67 грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем розміру орендної плати з фізичних осіб за період з 04.02.2017 по 06.09.2017 року. Просив суд стягнути податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 7098,67 грн.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з’явився, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Згідно матеріалів справи, станом на 06 вересня 2017 року за відповідачем обліковується заборгованість в загальному розмірі 7098,67 грн., що утворилась в результаті несплати орендної плати з фізичних.

Так, 07 квітня 2003 року між Артемівської районної державної адміністрацією Донецької області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки.

Згідно вказаного договору відповідачу передана на термін десять років земельна ділянка загальною площею 37,65 га і земель сільськогосподарського призначення в тому числі: 28,65 га ріллі та 9,0 га сіножатей поліпшених.

17 березня 2011 року між сторонами був укладений договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07 квітня 2003 року.

Відповідачу був поновлений договір оренди земельної ділянки від 07 квітня 2003 року загальною площею 37,65 га і земель сільськогосподарського призначення в тому числі: 28,65 га ріллі та 9,0 га сіножатей поліпшених, укладений 07 квітня 2003 року та зареєстрований в Артемівському районному відділ земельних ресурсів, про що у книзі записів Державної реєстрації вчинено запис від 08 квітня 2003 за № 11 на термін 10 (десять) років починаючи з дати його державно реєстрації, тобто дія договору продовжено до 31 березня 2021 року.

У зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати за період з 04.02.2017 по 06.09.2017 року Артемівською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №20424-1301 від 06 грудня 2016 року про визначення суми податкового зобов’язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 18155,48 грн.

Згідно розрахунку суми боргу відповідачу була нарахована заборгованість в розмірі 18155,48 грн., яку ОСОБА_1 частково сплатив в сумі 11944,94 грн. Крім того відповідачу було нараховано пеню розмірі 888,13 грн., тому заборгованість на час розгляду справи складає 7098,67 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст.1 ПК України).

У відповідності до п.п. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.72., п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачі — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. (14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу п.288.7 ст. 288 ПКУ).

У відповідності до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п 287.2. с.287 Податкового кодексу України, облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми “Ф” від 22.10.2015 №324-23 на суму земельного податку в розмір 9076,30 грн., що була направлена відповідачу рекомендованим листом та платником не отримана з причини «за зазначеною адресою не проживає». Зазначена вимога не оскаржувалась.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового Кодексу України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк вважається податковим боргом.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 7098,67 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (84500, Донецька область, Бахмутський район, с. Верхівка, вул. Комсомольська буд. 1а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 7098 (сім тисяч дев’яносто вісім) гривень 67 копійок на р/р 33212815700149, отримувач – Бахмутське УК/Іванівська с/р 18010900, код отримувача – 37868870, банк – ГУ ДКСУ Донецькій області, МФО - 834016.

Повний текст постанови складено та підписано 07 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.