Постанова № 70791798, 30.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 р. Справа №805/3224/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі – Кочетові В.К.,

за участю

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 21.08.2017 року №05-41-3283/031-0057,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративний позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 21.08.2017 року №05-41-3283/031-0057.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ФО-П ОСОБА_4 законодавства про працю. Так, продавці магазину «Оптовичок» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який розташований за адресою: м. Святогріськ, вул. Шевченка, 35, у ФО-П ОСОБА_4, працювали з 31.07.2017 року по 10.08.2017 року без укладання трудових договорів. На підставі зазначеного, відповідачем винесено спірну постанову від 21.08.2017 року №05-41-3283/031-0057 про накладення штрафу у розмірі 192000,00грн. Однак, позивач вважає зазначену постанову незаконною та протиправною, оскільки підставою для проведення перевірки відповідач визначив лист Слов’янської місцевої прокуратури від 10.08.2017 року №83-7519вих.17, тоді як наказ про проведення перевірки позивача датований 09.08.2017 року. Також, позивач зазначає, що відповідачем порушено встановлений законом мораторій на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції. Крім того, позивач зауважує, що договори про матеріальну відповідальність з продавцями були укладені нею тільки 10.08.2017 року після укладення трудових договорів та підписання акту прийому-передачі товару, до 10.08.2017 року продавці у ФО-П ОСОБА_4 ніколи не працювали, тобто фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудових договорів не здійснювалось. Таким чином, вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Позивач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про здійснення розгляду справи без її участі за участю її представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1; 84130, Донецька обл., м. Слов’янськ, м. Святогірськ, вул. Кільцева, б. 3), пройшла передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 04.04.2008 року.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Донецькій області, є суб’єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

09.08.2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено наказ №1388 «Про проведення перевірки позапланового заходу у формі інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_4В.», яким вирішено провести позаплановий захід у формі інспекційного відвідування суб’єкта господарювання ФО-П ОСОБА_4 – магазину, розташованого на території ринку за адресою вул. Шевченка, 35, споруд. 2, м. Святогірськ, в період з 10.08.2017 року по 11.08.2017 року з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області відповідно до наказу від 09.08.2017 року №1388 винесено направлення на проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування суб’єкта господарювання – ФО-П ОСОБА_4, копію якого отримано позивачем 11.08.2017 року.

11.08.2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №05-41-3283/031, в якому встановлено порушення ФО-П ОСОБА_4 ст. 24 КЗпП України, ст. 29 КЗпП України.

11.08.2017 року за результатами проведеного інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено припис №05-41-3283/031-015, яким ФО-П ОСОБА_4 зобов’язано усунути порушення вимог ст. 29 КЗпП України.

14.08.2017 року відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу.

21.08.2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №05-41-3283/031-0057, якою керуючись пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, вирішено на ФО-П ОСОБА_4 накласти штраф у розмірі 192000,00грн.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "ОСОБА_7 питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі за текстом - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до пп. 4 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Згідно п. 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно п.14 Порядку №295, під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на встановлення ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції мораторію на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Натомість, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «планові та позапланові перевірки» та «інспекційні відвідування та невиїзні інспектування» згідно приписів діючого законодавства не є тотожними за своєю суттю та врегульовані різними нормативно-правовими актами.

На даний час відсутні будь-які нормативно-правові акти, які б обмежували повноваження інспекторів праці органів Держпраці, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин), покладені на них Порядком №295, та встановлювали мораторій на проведення інспекційних відвідувань.

Також суд вважає необґрунтованим посилання позивача на приписи ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які встановлюють, що плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи, оскільки процедура та порядок проведення інспекційних відвідувань як окремого виду здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю врегульовано безпосередньо Порядком №295.

При цьому, як вже зазначалось судом, норми цього Порядку визначають обов’язок інспектора праці повідомити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі про проведення інспекційного відвідування.

З пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, встановлено, що направлення на проведення заходу державного контролю перевіряючи надали разом з посвідченнями продавцям, які знаходились в приміщенні магазину, однак у зв’язку з відсутністю ФО-П ОСОБА_4 в даному приміщенні вручення даного документу останній відбулось 11.08.2017 року.

При цьому, свідками як позивача, так і відповідача, допитаними в судовому засіданні, підтверджено повідомлення інспектором праці ФО-П ОСОБА_4 про проведення інспекційного відвідування в телефонній розмові.

Позивач в своїй позовній заяві вказує на те, що дата видання наказу на проведення перевірки передувала даті видання листа Слов’янської місцевої прокуратури, який слугував підставою для проведення перевірки ФО-П ОСОБА_4

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2017 року від гр. ОСОБА_7 на адресу Словянського ВП ГУНП в Донецькій області надійшла заява з проханням провести перевірку, зокрема, магазину, розташованого у м. Святогірськ по вул. Шевченка, 35.

Листом від 10.08.2017 року №83-7519вих17 Слов’янська місцева прокуратура спрямувала на адресу начальника ГУ Держпраці у Донецькій області матеріали, що свідчать про ймовірні порушення вимог трудового законодавства, з проханням перевірити обставини, що містяться в даних матеріалах. Вказаний лист надійшов на адресу відповідача 10.08.2017 року.

Щодо датування направлення на проведення перевірки та наказу на проведення перевірки 09.08.2017 року представником відповідача надано пояснення, в яких вказано на допущення в даному випадку технічної помилки. Зазначені обставини підтверджені наданими завідувачем сектору документального забезпечення та контролю ГУ Держпраці у Донецькій області ОСОБА_8 07.11.2017 року письмовими поясненнями. Також, представником відповідача зазначено, що фактична реєстрація зазначених документів відбулась 10.08.2017 року.

Водночас, суд зауважує, що нормами Порядку №295 не передбачено обов’язку повідомлення інспектором праці об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Разом з тим, даним Порядком «295 передбачено право такого інспектора утриматись від вчинення зазначених дій за умови, якщо він вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Крім того, даним Порядком №295 не передбачено права об’єкта відвідування не допускати інспектора праці до проведення інспекційного відвідування через невручення йому наказу та направлення на проведення такого заходу державного контролю.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

У відповідності до приписів ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В ході проведеного відповідачем позапланового заходу 10.08.2017 року у ОСОБА_6 відібрано пояснення, в яких остання зазначила, що працює продавцем у ФО-П ОСОБА_4 в магазині, який розташований по вул. Шевченка, 35/2, з 31.07.2017 року. ОСОБА_6 пояснила, що працює тимчасово, договір не укладено, оплата праці ще не здійснювалась. Також зазначила, що уклала договір раніше, втім не уявилось можливим приступити до роботи у встановлені строки. Аналогічні пояснення під час позапланового заходу 10.08.2017 року надано гр. ОСОБА_5

Під час проведеного заходу контролю інспекторами праці отримано копії договорів про повну матеріальну відповідальність Продавця, укладені між гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з ФО-П ОСОБА_4 09.06.2017 року.

Також, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 10.08.2017 року гр. ОСОБА_5 до ФО-П ОСОБА_4 подано заяву про прийняття її на роботу продавцем продовольчих товарів з 10.08.2017 року.

10.08.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (продавець) укладено трудовий договір №1, за умовами якого остання зобов’язалась виконувати обов’язки продавця продовольчих товарів, а ОСОБА_4 зобов’язалась оплачувати працю працівника у розмірі 3200,00грн. Час виконання робіт встановлено відповідно до графіку, але не більше 40 годин на тиждень.

Того ж дня відомості про працевлаштування внесені до трудової книжки гр. ОСОБА_5

Також 10.08.2017 року гр. ОСОБА_6 до ФО-П ОСОБА_4 подано заяву про прийняття її на роботу продавцем продовольчих товарів з 10.08.2017 року.

10.08.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (продавець) укладено трудовий договір №2, за умовами якого остання зобов’язалась виконувати обов’язки продавця продовольчих товарів, а ОСОБА_4 зобов’язалась оплачувати працю працівника у розмірі 3200,00грн. Час виконання робіт встановлено відповідно до графіку, але не більше 40 годин на тиждень.

Того ж дня відомості про працевлаштування внесені до трудової книжки гр. ОСОБА_6

10.08.2017 року ФО-П ОСОБА_4 видано наказ №01 про прийняття ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на роботу продавцями продовольчих товарів з окладами по 3200,00грн. на місяць.

Того ж дня наказом ФО-П ОСОБА_4 №2 вирішено визначити робоче місце продавцям продовольчих товарів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – приміщення магазину за адресою: м. Святогірськ, вул. Шевченка, №3.

Зазначені документи надані ФО-П ОСОБА_4 до відповідача 11.08.2017 року.

Судом були задоволені клопотання представників сторін та допитано в якості свідків гр. ОСОБА_6 та головного державного інспектора відділу контролю західного напрямку Управління Держпраці ОСОБА_9 У відповідності до приписів КАС України, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 склали присяги свідків та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Свідкам роз’яснено приписи ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Про зазначені обставини ОСОБА_6 та ОСОБА_9 складено розписки.

З пояснень свідка ОСОБА_6, наданих в судовому засіданні, встановлено, що 10.08.2017 року остання прийшла до магазину, в якому здійснює господарську діяльність ФО-П ОСОБА_4, надала позивачу заяву про прийняття її на роботу, підписала з позивачем трудовий договір. Потім вона разом з гр. ОСОБА_5 почала складати акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей. Свідок вказала на те, що документи на проведення перевірки представники відповідача показали, але вона не мала змоги їх роздивитись. Також свідок пояснила, що перевіряючи особи заборонили їй та гр. ОСОБА_5 здійснювати телефонні дзвінки, забирали в неї телефон та принудили її написати під диктування певні пояснення стосовно трудових відносин з ФО-П ОСОБА_4 Копій підписаних трудових договорів у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не було. Свідок зазначила, що першим її робочим днем у трудових відносинах з позивачем був 10.08.2017 року, до цього часу вона приходила до магазину купувати продукти та не збиралась виконувати будь-які трудові обов’язки. Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 09.06.2017 року ОСОБА_6 перевіряючим не надавала. Також свідок зазначила, що заходів фізичного впливу до неї з боку перевіряючих осіб не застосовувалось.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 надали суду пояснення, в яких зазначила, що вона була однією з інспекторів, якими здійснювався позаплановий захід державного контролю. При здійсненні інспекційного відвідування в приміщенні магазину знаходились гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які відпускали продукцію. На запитання представників Держпраці стосовно місцезнаходження ФО-П ОСОБА_4 зазначені особи відповіли, що остання перебуває за межами міста. При телефонній розмові з ФО-П ОСОБА_4 остання зазначила, що всі необхідні документи надасть до Управління Держпраці ввечері 10.08.2017 року або 11.08.2017 року. На прохання інспекторів праці гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були власноруч складені пояснення стосовно їх трудових відносин з ФО-П ОСОБА_4 При цьому, як вказує свідок, зазначені особи не відмовлялись написати ці пояснення на наданих інспекторами бланках. Також свідок пояснила, що договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладені позивачем з гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, знаходились на прилавку та були надані інспекторам для огляду вказаними особами.

Згідно із частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як вбачається з положень частини першої статті 80 КАС України, речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Судом в судовому засіданні досліджено наданий відповідачем до суду диск із відеозаписом подій, пов’язаних із проведенням 10.08.2017 року інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_4 представниками відповідача. Суд вважає зазначений носій інформації таким, що відповідає поняттю речового доказу.

Із зазначеного відео-доказу не вбачається вчинення інспекторами праці будь-яких дій, які б давали підстави вважати про застосування до гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заходів впливу або погроз. Зазначений доказ свідчить, що гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували за прилавком магазину, розташованого на території ринку за адресою вул. Шевченка, 35, споруд. 2 м. Святогірськ, в одязі продавців. Гр. ОСОБА_5 в добровільному порядку вела телефонну розмову з гр. ОСОБА_4 На прохання інспекторів праці написати письмові пояснення стосовно місцезнаходження трудових книжок гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та обставин укладення ними з ФО-П ОСОБА_4 договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, останні почали писати дані пояснення. При цьому, гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не спростовувались обставини укладення цих договорів, а навпаки були підтверджені написаними власноруч поясненнями. Крім того, зазначений відео-доказ спростовує факт примусового написання вказаними особами цих пояснень, а свідчить про їх складення у добровільному порядку.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в ході допиту гр. ОСОБА_6 в якості свідка остання не пояснила обставин складення нею та гр. ОСОБА_5 акту приймання-передачі товарів за відсутності будь-яких інших працівників, які б працювали в даному магазині ФО-П ОСОБА_4 до 10.08.2017 року та були б уповноважені передавати товар нібито впершеприйнятим 10.08.2017 року працівникам.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги пояснення, надані свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, враховуючи інші належні в розумінні приписів КАС України докази, досліджені судом при розгляді даної справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення у вигляді постанови про накладення штрафу від 21.08.2017 року №05-41-3283/031-0057.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 21.08.2017 року №05-41-3283/031-0057 – відмовити у повному обсязі.

Постанову ухвалено 30 листопада 2017 року.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.