Постанова № 70791562, 27.11.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

27 листопада 2017 р. Справа № 802/1336/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Демченка А.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача, третіх осіб ОСОБА_2

третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дунаєвської Світлани Миколаївни;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, кредитна спілка "Злагода",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7

про визнання незаконними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дунаєвської Світлани Миколаївни; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, КС "Злагода", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7 в якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення №28811655 від 18.03.2016 прийняте державним реєстратором Дунаєвською Світланою Миколаївною про державну реєстрацію права власності на 11/1000 часток будівлі АДРЕСА_1 що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1-тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4-комора, 5- кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі, основною площею - 26,4 кв.м. за ОСОБА_7;

- визнати незаконним та скасувати рішення №28837659 від 21.03.2016 прийняте державним реєстратором Дунаєвською Світланою Миколаївною про державну реєстрацію права власності на 11/1000 часток будівлі АДРЕСА_1 що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1-тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4-комора, 5- кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі основною площею - 26,4 кв.м. за ОСОБА_6.

Вважаючи прийняті державним реєстратором Дунаєвською Світланою Миколаївною рішення про державну реєстрацію протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також, судом задоволено клопотання представника позивача та визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом поважними.

Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники третіх осіб на стороні позивача просили задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи на стороні відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.

В Центральному відділі державної виконавчої служби м. Вінниця на примусовому виконанні з 21.01.2016 перебуває зведене виконавче провадження №50191853 про стягнення на користь ОСОБА_1 з КС "Злагода" 64138,66 гри. та виконавче провадження №50203936 про стягнення на користь ОСОБА_1 з КС "Злагода" 152838,35 грн.

08.08.2017 позивач ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження №49999202, в складі якого перебувають виконавчі провадження на користь ОСОБА_1

03.03.2016 державним виконавцем направлено у КП "ВМБТІ" запит з проханням надати інформацію про наявність нерухомого майна, яке зареєстровано за КС "Злагода".

09.03.2016 надійшла відповідь з КП "ВМБТІ" у якій зазначено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи №3531, станом на 29.12.2012 р., за КС "Злагода" зареєстровано право власності на 11/1000 часток будівлі по АДРЕСА_2

16.03.2016 начальником Центрального відділу ДВС Вінницького МУЮ Горобчуком В.Ю.. заступником начальника ОСОБА_4, головним державним виконавцем Панченком І.В. та державним виконавцем Наконечним О.Г. з метою перевірки здійснено вихід за адресою АДРЕСА_3, про що складено акт державного виконавця відповідно до якого встановлено, що у приміщенні, яке належить КС "Злагода" перебувають особи: ОСОБА_6 та ОСОБА_9.

ОСОБА_6 надав державному виконавцю копію договору купівлі-продажу від 2007 року, який визнаний дійсним третейським судом, згідно якого право власності на дане приміщення належить його батьку ОСОБА_7

16.03.2016 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника а саме: 11/1000 часток будинку, що складається з приміщень в літері "А" - на першому поверсі: більєва XX, комора XXI, коридор XXII. Загальна площа складає 35,9.кв.м..

На підставі акту опису й арешту майна боржника, державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції винесено постанову ВП №50392317 від 16.03.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме накладено арешт на приміщення по АДРЕСА_4, що складається літери А, більєва XX, комора XXI, коридору XXII, знаходиться на першому поверсі, загальною площею - 35. 9 кв. м.

17.05.2016 державним виконавцем сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої встановлено, що описане й арештоване майно боржника 16.03.2016 а саме: 11/1000 часток будинку, що складається з приміщень в літері "А" - на першому поверсі: больової XX, комора XXI, коридор XXII. Загальною площею 35,9.кв.м., розташовані в АДРЕСА_2 та належали на праві власності КС "Злагода", відчужено, та зареєстровано за новим власником на підставі договору дарування №317 від 18.03.2016, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу Дунаєвською Світланою (надалі нотаріус) 18.03.2016, згідно якого, вищевказане майно подароване ОСОБА_7 - ОСОБА_6.

Представник позивача зазначив, що ОСОБА_10 стало відомо з документів, які містяться в матеріалах виконавчого провадження, що на підставі рішення Третейського суду від 13.11.2007 року у справі №09- 11/07-269, визнано дійсний договір купівлі - продажу від 16 жовтня 2007 року, укладеного між Кредитною спілкою "Злагода" ОСОБА_7 та визнано за останнім право власності на 11/1000 часток будівлі гуртожитку, що складаються з приміщень літери А на І поверсі: більєвої XX, комори XXI, коридору XXII, загальною площею - 35,6 кв.м. за адресою по АДРЕСА_4.

18.03.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дунаєвською С.М., на підставі заяви ОСОБА_7 та рішення Третейського суду від 13.11.2007 винесено рішення №28811655, яким проведено державну реєстрацію права власності на 11/1000 часток будівлі гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_4 за ОСОБА_7. Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

21.03.2016 приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу Дунаєвською С.М., на підставі договору дарування №317 від 18.03.2016, та в межах однієї і тієї ж реєстраційної справи винесено рішення №28837659, яким зареєстровано за ОСОБА_6 право власності на 11/1000 часток будівлі по АДРЕСА_4.

Жодних доказів оскарження ОСОБА_1 рішення Третейського суду від 13.11.2007 суду не надано.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV).

Згідно із ч. 1 ст. 2 цього Закону № 1952-IV під термінами "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно" (далі - державна реєстрація прав) розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або, яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Статтею 9 Закону № 1952-IV визначено, що до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державним реєстратором, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV є зокрема, нотаріус.

В свою чергу, нотаріус, в розумінні статті 3 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон №3425-XII) - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до положень пунктів 1, 2 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок № 1127).

Згідно з п. 12 цього Порядку №1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Відповідно до п. 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначені випадки відмови в державній реєстрації прав, зокрема: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Так, в силу п. 6 цієї статті у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

З аналізу вказаних норм випливає, що перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій є наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Так, з Інформаційної довідки з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка сформована 24.03.2016 та міститься в справі щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно за номером інформаційної довідки 55889343, видно, що 17.03.2016 державним реєстратором Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Касяновським М.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28788269 від 17.03.2016 на підставі акту опису й арешту майна від 16.03.2016. Так, згідно відомостей зареєстровано обтяження КС "Злагода" на 11/1000 часток будинковолодіння, що складаються з приміщень літери А на І поверсі: більєвої ХХ, комори ХХІ, коридору ХХІІ, загальною площею - 35, 9 кв. м за адресою АДРЕСА_1.

Відтак, відомості щодо обтяження стосувалось нерухомого майна, належного КС "Злагода".

Згідно реєстраційної справи 21.03.2016 Дунаєвською С.М. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на 11/1000 частки будівлі №58 по АДРЕСА_1, що складається з приміщення літери А на І поверсі: 1 - тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4- комора, 5 - кабінет, загальною площею - 34, 8 кв. м, в тому числі основною площею 26,4 кв. м.

Дане рішення прийнято згідно договору дарування від 18.03.2016, зареєстрованим в реєстрі №317, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. Відповідно до вказаного договору Дарувальник - ОСОБА_7, який є власником майна, передав безоплатно у власність ОСОБА_6 вказане нерухоме майно.

Отже, станом на день звернення ОСОБА_6 з заявою про реєстрацію за ним права власності на вказане вище майно та станом на день прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28837659, договір дарування не скасований та є чинним.

Відтак, підстави для скасування рішення №28837659 від 21.03.2016 року приватного нотаріуса Дунаєвської С. М. про державну реєстрацію права власності на 11/1000 частки будівлі №58 по АДРЕСА_1, що складається з приміщення літери А на І поверсі: 1 - тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4- комора, 5 - кабінет, загальною площею - 34, 8 кв. м, в тому числі основною площею 26,4 кв. м., відсутні.

Крім того, вирішуючи даний спір суд зважає на таке.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач, як на підставу для скасування оскарженого рішення №28837659 від 21.03.2016, посилається на протиправність реєстраційних дій, що були вчиненні відповідачем 18.03.2016.

Так, відповідно до реєстраційної справи убачається, що за заявою ОСОБА_7 на підставі рішення №09-11/07-269 постійно діючого Третейського суду при асоціації "Правовий центр підприємництва" від 13.11.2007, відповідачем прийнято 18.03.2016 рішення №28811655 про державну реєстрацію права власності.

Однак, вказане рішення відповідача позивачем не оскаржується, оскільки, як вказано представником, Центральним відділом ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області пропущено строки на звернення до суду. Проте, на переконання заявника, суд в узгодженності з положеннями ст. 11 КАС України, може вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення державного реєстратора від 18.03.2016 №28811655.

Так, в силу п. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Наряду із цим, право на справедливий суд включає в себе і дотримання судом принципу рівності сторін перед законом та судом. Відповідно до статті 24 Конституції України: "Громадяни мають рівні конституційні права та свободи та є рівними перед законом". Конституційний принцип рівності додатково закріплений і у статті 10 КАС України: "Усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом". Саме на виконання обов'язку забезпечити дотримання принципу рівності сторін перед судом суд зобов'язаний бути неупередженим та справедливим, а тому гарантувати рівні умови реалізації захисту своїх порушених прав та інтересів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе і обов'язок позивача належним чином надати докази та обґрунтовані пояснення щодо неможливості звернутись до суду із вимогами щодо скасування рішення державного реєстратора від 18.03.2016 №28811655.

Виходячи із принципів адміністративного судочинства, враховуючи, що позивачем не наведено обставин, які б вказували на перешкоди та труднощі для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій для звернення до суду із вимогами про скасування рішення державного реєстратора від 18.03.2016, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, суд відповідно до статті 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, оцінивши докази, в підтвердження позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги не є обґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар