Ухвала суду № 70790314, 05.12.2017, Шевченківський районний суд Харківської області

05.12.2017

№ 2037/2-502/11

№ 4-с/637/2/17

У Х В А Л А

Іменем України

5 грудня 2017 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

особа, бездіяльність якої оскаржуються: ОСОБА_1,

боржник: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області скаргу публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби по Куп»янському, Шевченківському районах та місту Куп»янськ Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, зобов’язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК», в особі представника ОСОБА_3, звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати дії (бездіяльність) державного виконавця Рудого С.О. щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства заборгованості у розмірі 61695,57 грн та судових витрат у сумі 736,96 грн., незаконними; скасувати постанови ОСОБА_1 про повернення виконавчих документів стягувачеві ВП № 32661569 від 21.06.2016 року та ВП № 32661507 від 21.06.2016 року та зобов’язати держвиконавця ОСОБА_1 вжити передбаченихзаконодавством заходів для виконання вказаного рішеня суду.

В уточнених вимогах просили визнати дії (бездіяльність) державного виконавця Рудого С.О. в частині не проведення актуалізації експертного висновку про вартість описаного рухомого майна за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження для примусового виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованості за кредитом та судових витрат незаконними, скасувати вищевказані постанови про повернення виконавчих документів та зобов’язати державного виконавця Рудого С.О. провести актуалізацію експертного висновку про вартість описаного рухомого майна за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження.

В обгрунтування скарги послались на наступне. За рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 25.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованості за договором кредиту у розмірі 61 695,57 грн. та судових витрат в розмірі 736,96 грн.. у Шевченківському районному ВДВС Головного територіального управління юстиції в Харківській області перебували виконавчі документи: про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитом у розмірі 61 695,57 грн. та судових витрат в розмірі 736,96 грн..

07.07.2014 року, в зв»язку з призначенням експерта для участі у виконавчому провадженні, товариство здійснило авансування витрат на проведення оцінки в сумі 1 200,00 грн. та погодився з визначеною вартістю транспортного засобу.

24.06.2015 року товариством на ім»я начальника ВДВС направлено скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця у зв'язку з тим, що оцінене майно боржника не було вчасно виставлене на продаж, а оцінка втратила чинність, строк дії якої передбачений у 6 місяців. На даний час відповідь на скаргу не отрамана.

Лише за зверненням від 26.07.2017 року про хід та місце знаходження виконавчих документів, 04.09.2017 року товариство отримало постанови про повернення виконавчих документів №1505/03.15-30/4 від 21.06.2016 року та №1506/03.15-30/4 від 21.06.2016 року в зв»язку з нездійсненням стягувачем повторного авансування витрат на проведення виконавчих дій.

Посилаючись на ч.ч.1,2 ст. 41 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-Х1У (з наступними змінами) «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-Х1У), Інструкцію про порядок формування, ведення обліку надходжень та видатків, звітності про використання коштів спеціального фонду виконавчого провадження, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 11.10.1999 р. за №65/5, згідно з якими витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, вважає бездіяльність державного виконавця незаконною, оскільки на адресу АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» з дати направлення скарги на ім'я начальника ВДВС жодних документів щодо проведених виконавчих дій не надходило.

Вважає, що в порушення ч. 1 ст. 31, 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року, державним виконавцем Рудим С.О. не надсилались копії постанов та інші документи виконавчого провадження, які він зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження.

В зв’язку з тим, що 04.09.2017 року на адресу АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» надійшли постанови про повернення виконавчих документів, а 14.09.2017 року поштовим зв’язком відправлено скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця, тобто в межах строку, передбаченого чинним законодавством України, вважають строки звернення не пропущеними.

Представник скаржника до суду не з»явився, надав заяву про розгляд її у відсутність, підтримав уточнені вимоги, просив їх задовольнити.

Державний виконавець Рудий С.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, пояснивши наступне.

На виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходились виконавчі провадження ВП № 32661507 та ВП № 32661469 по виконанню виконавчих листів, виданих 12.04.2012 року Шевченківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 61 695,57 грн. та судових витрат у розмірі 736,96 грн. 23.05.2012 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, зроблено запити до Шевченківського БТІ, відділу Держкомзему та Держтехнагляду з метою встановлення зареєстрованого за боржником майна, та відповідно до витягу з бази ВДАІ за ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль «CHERY AMULET», щодо якого 26.11.2012 року державним виконавцем складено акт опису й арешту. На виконання складеного акту винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного й арештованого автомобіля,оцінювачем якого призначено ТОВ «Альянс». 14.08.2014 року на адресу відділу надійшов звіт про незалежну оцінку майна автомобіля «CHERY AMULET», про що листом від 15.08.2014 року сторони виконавчого провадження були ознайомлені з висновком оцінювача, за результатами якого 02.10.2014 року ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» не заперечував проти вартості автомобіля, що становила 44 816,00 грн..

В подальшому, з метою передачі автомобіля на реалізацію до Харківської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (організатор електронних торгів) направлено листи з проханням здійснити приймання-передавання автомобіля «CHERY AMULET», оскільки акт приймання-передавання є обов’язковим в пакеті документів, який формує державний виконавець для подальшої реалізації арештованого майна. 06.04.2015 року на адресу відділу надійшов лист організатора торгів стосовно узгодження дати та часу передачі автомобіля «CHERY AMULET» на зберігання, проте передача даного автомобіля не була проведена в зв’язку з тим, що відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання, а відтак звіт № 3067 від 28.07.2014 року втратив чинність. Зазначає, що на виконання рішення суду, 06.04.2015 року повторно винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного й арештованого автомобіля «CHERY AMULET», в зв»язку з чим, 08.10.2015 року та 14.04.2016 року на адресу ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» направлено листи з проханням здійснити авансування витрат на проведення виконавчих дій у сумі 1500 грн., проте жодної відповіді на дані листи до відділу не надійшло. Тому, 21.06.2016 року, в зв’язку з не авансуванням витрат на проведення виконавчих дій, державним виконавцем, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві у виконавчих провадженнях, копії яких простою кореспонденцією з виконавчими документами направлені на адресу ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК».

Посилаючись на ч. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», вважають строк на оскарження вказаних постанов пропущеним.

Крім того, з посиланням на ч.ч. 1,3, 4 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року в редакції Закону № 2677-VІ від 04.11.2010 року, вважає, що витрати органів державної виконавчої служби, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, складаються із авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій, а не за рахунок державних коштів. Тому, у державного виконавця не було можливості здійснити оплату послуг оцінювача з коштів спеціального фонду, а вимоги скаржника стосовно визнання бездіяльності державного виконавця в частині не проведення актуалізації експертного висновку про вартість описаного майна за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження взагалі є незаконними, так як відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення строку дії звіту про оцінку майна,що становить 6 місяців, оцінка проводиться повторно. З огляду на викладене,просив відмовити у задоволенні скарги.

ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вважав дії державного виконавця законними, при цьому погодився зі стягненням з нього вказаного вище боргу за рішенням суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши позицію представника заявника, державного виконавця, третьої особи, оглянувши виконавче провадження вважає, дійшов наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За положеннями ст.ст. 383, 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом № 606-Х1У.

Так, згідно з ч. 1, п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-Х1У державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що на підставі рішення суду 12.04.2012 року видано виконавчий лист № 2-502/11 (2/2037/21/2012) про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованості за договором кредиту у розмірі 61 695,57 грн. та виконавчий лист № 2-502/11 (2/2037/21/2012) про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» судових витрат в розмірі 736,96 грн. (а.с. 8, 11).

23.05.2012 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчихпроваджень № 32661507 та № 32661469.

В ході примусового виконання виконавчих документів дервиконавцем зроблено запити до Шевченківського БТІ, відділу Держкомзему та Держтехнагляду,згідно відповідям яких зареєстрованого за боржником майна не значиться.

Відповідно до витягу з бази ВДАІ за ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль НОМЕР_1, щодо якого 26.11.2012 року державним виконавцем складено акт опису й арешту та передано на відповідальне зберігання дружині боржника.

На виконання складеного акту винесено постанову про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного й арештованого майна, а саме: автомобіля НОМЕР_1, оцінювачем призначено ТОВ «Альянс» /а.с. 14/.

22.07.2014 року АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» здійснило авансування витрат на проведення оцінки в сумі 1 200,00 грн. згідно платіжному дорученню № 4001708/ав від 07.07.2014 року (а.с. 15).

14.08.2014 року на адресу відділу надійшов звіт про незалежну оцінку майна автомобіля «CHERY AMULET», про що 15.08.2014 року сторони виконавчого провадження, в тому числі, ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», були ознайомлені з висновком оцінювача, за результатами якого останній листом від 02.10.2014 року не заперечував проти вартості автомобіля, що становила 44 816,00 грн. /а.с. 16/.

06.10.2014 року та 27.10.2014 року, з метою передачі автомобіля на реалізацію, відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року, який діяв на той час, державним виконавцем до Харківської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (організатор електронних торгів) направлено листи здійснити приймання-передавання автомобіля НОМЕР_1, оскільки акт приймання-передавання є обов’язковим в пакеті документів, який формує державний виконавець для подальшої реалізації арештованого майна.

Проте, на час отримання 06.04.2015 року листа організатора торгів - Харківської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України стосовно узгодження дати та часу передачі автомобіля НОМЕР_1 на зберігання, 22.01.2015 року закінчився передбачений ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» щестимісячний термін дії звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні, що рахується з дня підписання його суб»єктом оціночної діяльності.

06.04.2015 року державним виконавцем повторно винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості арештованого автомобіля, в зв»язку з чим 20.04.2015 року, 08.10.2015 року та 14.04.2016 року на адресу ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» направлялись листи здійснити авансування витрат на проведення виконавчих дій, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 58 вищевказаного Закону.

Тому, в зв»язку з не проведенням ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» авансування, державним виконавцем Рудим С.О., в порядку п.4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», 21.06.2016 року винесено постанови № 32661507 та № 32661469 про повернення виконавчого документа.

Отже, державний виконавець Рудий С.О. на виконання рішення суду вживав заходи за даним виконавчим провадженням, що спростовує твердження скаржника щодо бездіяльності державного виконавця.

В той же час, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вищевказані копії постанов про повернення виконавчого документа від 21.06.2016 року направлені на адресу ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» простою кореспонденцією, що констатується судом як порушення вимог ч.1 ст. 31 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження», згідно якій державний виконавець зобов»язаний надіслати стягувачу копію постанови про повернення виконавчого документа відповідно до статті 47 цьогоЗакону, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд критично ставиться до посилань скаржника на статтю 41 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року в редакції Закону № 2677-VІ від 04.11.2010 року як на правову підставу проведення виконавчих дій за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, оскільки саме відповідно до п.2 ч.ч. 3,4 цієї статті кошти виконавчого провадження на організацію та проведення виконавчих дій складаються з авансового внеску стягувача. До витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій.

Окрім того, Інструкція про порядок формування, ведення обліку надходжень та видатків, звітності про використання коштів спеціального фонду виконавчого провадження, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 11.10.1999 року за № 65/5, на яку посилається скаржник, втратила чинність відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року за № 394/5 (а.с. 53).

Вимоги скаржника щодо зобов»язання державного виконавця провести актуалізацію експертного висновку про вартість описанного рухомого майна також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов’язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов’язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Строк повторного пред»явлення виконавчих листів , виданих 12.04.2012 року Шевченківським районним судом на даний час не закінчився, в зв»язку з чим ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК, як стягувач по справі, у відповідності до ЗаконуУкраїхни «Про виконавче провадження» не позбавлений права пред»явити повторно виконавчі документи до виконання.

Суд не приймає до уваги посилання державного виконавця щодо пропущення скаржником строків для звернення до суду зі скаргою з огляду на положення ст. 385 ЦПК України, згідно якій скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Оскільки ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» дізнався про спірні постанови про повернення виконавчих документів 04.09.2017 року, а скаргу до суду надіслав 14.09.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням та не оспорюється державним виконавцем, строки звернення до суду не є порушеними.

Суд також не приймає до уваги помилкове зазначення особи,бездіяльність якої оскаржується – головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, оскільки рішення 25.01.2012 року постановлено Шевченківським райониим судом Харківської області, цим же судом видано виконавчий лист, та ніхто з учасників розгляду даного провадження не заперечував щодо розгляду справи Шевченківським районним судом Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383 – 389 ЦПК України, ст.ст. 1, 11, 12, 30, 31, 41,Закону України “Про виконавче провадження” № 606-ХІV від 21.04.1999 р. в редакції Закону № 2677-VІ від 04.11.2010 року,ст.ст. 47, 58, 82 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

у х в а л и в :

Скаргу публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби по Куп"янському, Шевченківському районах та місту Куп"янськ Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанови головного державного виконавця Рудого С.О. про повернення виконавчих документів стягувачеві ВП № 32661569 від 21.06.2016 року та ВП № 32661507 від 21.06.2016 року.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Копію ухвали направити скаржнику.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання її копії.

Суддя

ОСОБА_5