Постанова № 70789632, 01.12.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5889/17

Провадження 2-а/639/154/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання – Макушенко Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про перерахунок розміру пенсії державного службовця,

встановив:

05.10.2017 позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у врахуванні в рахунок заробітної плати для обчислення пенсії, призначеної ОСОБА_1 з 15.08.2017 згідно з ЗУ «Про державну службу», виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці (без премій), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці, протиправними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 15.08.2017 в розмірі 60% суми її заробітної плати, з урахуванням усіх складових, відповідно до довідки Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 № 188, в тому числі виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці (без премій), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці в загальній сумі 15254,53 грн, з якої було сплачено єдиний внесок на загальноообовязкове державное соціальне страхування.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою від 29.08.2017 про перерахунок розміру песнії.Рішенням комісії Шевченківського об’єднаного УПФУ м. Харкова від 01.09.2017 позивачу відмовлено у перерахунку розміру пенсії, у зв’язку з відсутністю підстав для такого перерахунку.

Позивач вважає, що при вирішенні її питання порушена частина 4 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 № 622, якою передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ОСОБА_1 посилається на те, що у довідці з місця роботи про складові заробітної плати зазначено, що на всі видли оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загольнообов'язкове державне соціальне страхування.

У зв’язку з вищевикладеним позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала , просила його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі доверності, у судовому засідання заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 не передбачено врахування до заробітної плати для обчислення пенсії держслужбовцям різниці між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказаний факт не заперечувався сторонами та визнаний представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, факт того, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», доказуванню не підлягає.

Позивач звернулася до Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Харкова із заявою від 29.08.2017 щодо включення в розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії, призначеної з 15.08.2017 згідно з ЗУ «Про державну службу», різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці (без премій), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці – відповідно до абзацу сьомого частини 14 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» в загальній сумі 15254,53 грн, зазначеної в розділі «Інші виплати» довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), виданої Харківським апеляційним господарським судом 15.08.2017 за № 188. Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.09.2017, протокол № 22 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з тих підстав, що Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Мінстрів України від 14.09.2016 № 622, не передбачено включення різниці між заробітною платою до заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям (а.с. 5).

Відповідно до п. 2, 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що різниця між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Разом з тим, стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 20.02.2012 по справі № 21-430а11, від 14.05.2013 по справі 21-125а13, від 28.05.2013 по справі № 21-97а13, від 03.06.2014 по справі № 21-134а/14, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як слідує з довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 188 від 15.08.2017 та довідки № 08-72/017991 від 22.11.2017, виданих ОСОБА_1 Харківським апеляційним господарським судом, з суми і різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці в розмірі 15254,53 грн сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с. 6, 47-48).

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, на які нараховувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача, оскільки перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин ст. 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 6-11, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 130, 158, 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про перерахунок розміру пенсії державного службовця – задовольнити.

Визнати дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у врахуванні в рахунок заробітної плати для обчислення пенсії, призначеної ОСОБА_1 з 15.08.2017 згідно із Законм України «Про державну службу», виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці (без премій), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці, протиправними.

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 15.08.2017, в розмірі 60 відсотків суми її заробітної плати, з урахуванням усіх складових, згідно довідки Харківського апеляційного господарського суду № 188 від 15.08.2017, в тому числі виплаченої різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці (без премій), та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці в загальній сумі 15254 (п'ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят чотири) грн 53 коп, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя С.М. Гаврилюк