Рішення № 70788595, 05.12.2017, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/8236/17-ц

2/408/132/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Негоді В.Е.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Імперіал ЛТД» звернулася до суду з цим позовом до відповідачів, в якому, посилаючись на те, що ОСОБА_2 постійно порушує виконання зобов’язань за кредитним договором № 107 бл від 24 жовтня 2012 року, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – не виконали зобов’язань за договорами поруки, на попередження про необхідність сплати боргу не реагують, просить стягнути на свою користь з ОСОБА_2 з кожним окремо поручителем в солідарному порядку 4374,55 грн. - загальну суму заборгованості за кредитним договором з урахуванням процентів за користування кредитом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, додатково суду пояснив, що борг у відповідача ОСОБА_2 виник внаслідок розбіжності між програмою «КС Фінанси» та наданим відповідачем квитанціями, тобто у програмі виявились відсутніми платежі за квитанцією від 02 липня 2013 року на суму 1200,00 грн., квитанцією від 20 грудня 2014 року на суму 150,00 грн. та квитанцією чи розпискою від 10 липня 2014 року на суму 100,00 грн. Усі ці квитанції виписував колишній виконавчий директор ОСОБА_5 Дані квитанції не відповідають програмі «КС Фінанси» та законодавству. Також представник позивача додав, що якщо б ці суми вчасно були зараховані, заборгованості у відповідачів не було би.

Відповідачі позов не визнали, вважали його необґрунтованим, оскільки, на їх думку, кредитні зобов’язання відповідачем ОСОБА_2 перед позивачем були погашені.

Заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 24 жовтня 2012 року був укладений кредитний договір № 107 бл, за яким кредитна спілка «Імперіал ЛТД» надала ОСОБА_2 кредит у розмірі 10000,00 грн. строком на 12 місяців під 70 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

В забезпечення виконання своїх зобов’язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, у цей же день між позивачем, відповідачем ОСОБА_2 та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з кожним окремо, були укладені договори поруки №№ 107 бл/1 та 107 бл/2 відповідно.

За умовами кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язувався повернути кредит у повному обсязі згідно графіку платежів до 24 жовтня 2013 року, а також сплатити проценти за користування кредитом. Кожного місяця відповідач повинен був сплачувати майже однакову суму 1183,92 грн.

Укладеними договорами поруки між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передбачається, що поручителі кожен окремо з відповідачем ОСОБА_2 зобов’язувалась солідарно відповідати за своєчасне і повне виконання своїх зобов’язань останнього за кредитним договором.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував факт отримання кредитних грошей, тому суд цей факт вважає доведеним.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 9) вбачається, що в ньому дійсно не враховані три квитанції, надані відповідачем ОСОБА_2 позивачу від 02 липня 2013 року (а.с. 86), від 10 липня 2014 року (а.с. 87) та від 20 грудня 2013 року (а.с.88).

Також цей розрахунок заборгованості свідчить про те, що якщо б дані платежі позивачем були вчасно враховані, то відповідачем ОСОБА_2 перед позивачем зобов’язання щодо повернення кредиту були би виконані в повному обсязі, що в судовому засіданні підтвердив представник позивача.

Аналізуючи надані сторонами пояснення, а також наведені вищі докази виходить, що предметом цього позову насправді є не питання належного виконання відповідачами своїх договірних зобов’язань перед позивачем, а спір щодо дійсності представлених позивачу квитанцій відповідачем про сплату кредитних платежів.

Між тим, допитаний у якості свідка ОСОБА_5, який на той час займав посаду виконавчого директора Біловодської філії КС «Імперіал ЛТД», суду підтвердив, що, дійсно, це він виписував невраховані квитанції та отримав від відповідача вказані в них грошові кошти. Від руки квитанції він виписував за усною вказівкою керівництва тоді, коли не було бухгалтера-касира (відрядження, хвороби і т.ін), яким працював ОСОБА_6 Після того, як виходив на роботу бухгалтер–касир, він віддавав гроші останньому, який потім все вносив в програму «КС Фінанси» і роздруковував квитанції на комп’ютері. Особисто він з програмою «КС Фінанси» не працював, тому не міг особисто перевірити правильність руху коштів, хоча він ставив перед керівництвом питання щодо того, щоб його направили на відповідні курси. Однак вони заперечували, вказували на відсутність такої необхідності, тим більше, що рух коштів щомісячно контролювали з центрального офісу.

З огляду на дані свідком пояснення, а також, враховуючи, що в інших наданих відповідачем квитанціях, які зараховані до програми «КС Фінанси», є також в наявності квитанції, виписані ОСОБА_5 від руки, зокрема наприклад від 01 квітня 2013 року на суму 1200 грн., які позивачем визнаються як дійсні, у суду не виникає сумнівів в тому, що відповідач ОСОБА_2 в повному обсязі повернув кредитні кошти позивачу за кредитним договором № 107 бл від 24 жовтня 2012 року.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що судом фактично встановлений факт виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань з повернення кредитних коштів за кредитним договором № 107 бл від 24.10.12, у зв’язку з чим його зобов’язання припинилось, позивач після здійснення ОСОБА_2 останнього платежу за договором з листопада 2015 року не вправі був нараховувати йому кредитну заборгованість, а також підвищувати відсоткову ставку.

Дані дії позивача в подальшому призвели до необґрунтованого нарахування відповідачу ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 4374,55 грн., тому суд не бачить підстав для задоволення позовних вимог позивача не тільки щодо відповідача ОСОБА_2, а також щодо всіх відповідачів, оскільки їх зобов’язання перед позивачем виникали б лише у разі невиконання своїх зобов’язань відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу – залишити без задоволення за необґрунтованістю.

Стягнути з кредитної спілки «Імперіал ЛТД» 1378,00 грн. – суму судового збору, сплату якого позивачеві було відстрочено до винесення у справі рішення на підставі ухвали суду від 29.03.2017.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: