Рішення № 70787382, 01.12.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1977/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді: Сабадаха Б.В.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам’янець-Подільського РВП Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Керуючий партнер адвокатського об’єднання "Сила права" ОСОБА_3, що діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10.10.2017 року,звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам’янець-Подільського РВП Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 гривень.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задоволити.

Із позовної заяви вбачається, що 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 керував належним йому автомобілем MERCEDES-BENZ в м. Кам’янець-Подільському Хмельницької області. Біля 01.00 год., відчувши втому, ОСОБА_1, припаркувавши автомобіль на стоянці, прямував до найближчого готелю для відпочинку. В цей час до нього підійшов інспектор сектору реагування патрульної поліції Кам’янець-Подільського РВП Кам'янець-ІІодільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_2 та, безпідставно стверджуючи про те, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем, нібито здійснив рух під дію знака 3.21 «В’їзд заборонено» по проспекту Грушевського в м. Кам’янець-Подільський назустріч загальному потоку руху, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія АР № 220759, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Крім того, поліцейський безпідставно та незаконно (без зазначення хоча б однієї ознаки алкогольного сп’яніння, у відсутності свідків) вимагав від ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Згідно роздруківки спеціального технічного засобу (приладу) Drager (копія додається) результат тесту (огляду): 0,00 проміле алкоголю в крові, що підтверджує той факт, що ОСОБА_1, не перебував в стані алкогольного сп’яніння, а дії поліцейського були протиправними. Крім цього, також звертаємо увагу на тому, що жодних актів чи інших процесуальних документів при огляді на стан сп'яніння поліцейський не складав. У зв’язку із вищевказаними незаконними діями та рішеннями поліцейського ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягає: у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього та незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності та у приниженні честі та гідності ОСОБА_1

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з’явився, до суду надійшло заперечення, згідно якого просять відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, а справу слухати за відсутності представника. Свої вимоги в запереченні мотивують тим, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало, то відповідно до вимог Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства, Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб’єктів.

Представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області в судове засідання не з’явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення проти цивільного позову, яке мотивують тим, що оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не є доказом протиправності дій правоохоронних органів, а є свідченням лише реалізації законних прав на оскарження такого рішення. Тим більше це не свідчить про наявність душевних страждань у позивача та будь-яких інших доказів понесення моральної шкоди окрім його твердження викладеного в позовній заяві, останній суду не надає.

В судове засідання інспектор сектору реагування патрульної поліції Кам’янець-Подільського РВП Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_2 не з’явився, причини неявки суду не відомі.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 3, 15 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16.06.2017 року по справі № 347/786/17 (а.с.4), визнано протиправними дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського РВП, Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2та скасовано постанову щодо ОСОБА_1по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 220759 від 28.04.2017року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 225 грн., а провадження в справі закрито.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із відповіді начальника Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП ОСОБА_4 від 22.09.2017 року № 0-485 (а.с.5), за результатами проведеної перевірки прийнято рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу відносно інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам’янець-Подільського РВП Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_2 та проведено бесіду з працівниками поліції Кам’янець-Подільського РВП Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо ввічливого ставлення до громадян та недопущення будь-яких протиправних дій.

Також до матеріалів справи долучено копію результату тесту на приладі "Драгер", прилад № ARBL-0912, тест № 138, результат алкоголю в крові становить 0,00 проміле (а.с.6).

Згідно ч.ч.1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 1174 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Частина 1 ст.1176 ЦК України зазначає, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) N 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Також пунктом 5 Постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому суд має з'ясувати чим саме підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Проте позивач не надав належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження висновку, що йому заподіяно моральну шкоду, він поніс моральні страждання та не довів наявність такої шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні.

Таким чином, позивачем в судовому засіданні не доведено обґрунтування підставності власних позовних вимог, не надано доказів на підтвердження вказаних ним обставин, у зв’язку з чим, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.

На підставі наведеного, постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", ст.ст. 23, 277, 1167, 1174, 1176 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 197, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Кам’янець-Подільського РВП Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 гривень, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Б.В. Сабадах