Ухвала суду № 70786110, 14.11.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6648/17

Провадження № 2/204/2056/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 листопада 2017 року м.Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Тітова І.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання особи добросовісним набувачем квартири, визнання права власності на квартиру за цією особою і звільнення з-під арешту,

в с т а н о в и л а:

19 жовтня 2017 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява.

13листопада 2017 року надійшла інформація про зареєстроване місце проживання сторін.

Із матеріалів позовної заяви випливає, що вона не відповідає вимогам, викладеним у ст.ст.119-120 ЦПК України, а саме:

-позивачем не зазначено ціну позову;

-позивачу у позовній заяві слід уточнити виклад обставин (предмет та підстави позову), якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: уточнити спосіб захисту, відповідно до якого просить захистити її порушенні права та інтереси з урахуванням ч.2 ст.16 ЦК України, якою визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, оскільки при предявленні позову має бути викладено, яке саме право порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити;

-позивачу необхідно привести у відповідність прохальну частину позову до тих обставин та підстав, якими обґрунтовуються позовні вимоги;

-позивачу у позовній заяві слід уточнити виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, та зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги, так позивач у позовній заяві не зазначає чи зверталася вона до відповідача з приводу зазначених у позові обставин та яку було отримано відповідь;

-позивачем не у повному обсязі було сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру;

-позивачем не сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч.4 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Із поданих матеріалів справи та викладених обставин в позовній заяві неможливим є встановлення наявності спору між сторонами, тож позивачу необхідно навести обґрунтування своїх позовних вимог із посиланням на відповідні докази, як того вимагає ст.119 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п.2 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно із п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Враховуючи те, що позивачем не було зазначено ціну позову вартості спірного майна, суд на підставі ч.2 ст.80 ЦПК України попередньо визначає розмір судового збору у максимальному розмірі, оскільки згідно із ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 8000грн.

Окрім того, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.874496063.1 від 19.10.2017р. на суму 1469грн. 64коп. про сплату судового збору. Таким чином, беручи до уваги часткову сплату позивачем судового збору у розмірі 1469грн. 64 коп., сума, яку необхідно доплатити за майнову вимогу становить 6530грн. 36 коп.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із положеннями ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640грн.

Позовна заява містить як вимогу майнового, так і дві вимоги немайнового характеру, а саме: вимоги щодо визнання добросовісним набувачем квартири; визнання права власності на квартиру №88, секція 2, буд.148, що знаходиться по вул.Робоча в м.Дніпро; зобовязання звільнити з під арешту квартиру №88, секція 2, буд.148, що знаходиться по вул.Робоча в м.Дніпро.

Отже, за дві вимоги немайнового характеру позивачеві необхідно сплатити 1280грн. судового збору.

Крім того, п.41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» встановлено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Згідно з п.42 вищевказаної постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Зокрема, це позови про визнання добросовісним набувачем та права власності на нерухоме майно.

Проте, документу, який би підтверджував місцезнаходження нерухомого майна на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська, позивачем надано не було.

Крім того, необхідно зазначити, що п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України (1618-15). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом: зазначення ціни позову; уточнення викладу обставин (предмет та підстави позову), якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: уточнити спосіб захисту, відповідно до якого просить захистити її порушенні права та інтереси з урахуванням ч.2 ст.16 ЦК України, якою визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, оскільки при предявленні позову має бути викладено, яке саме право порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити; приведення у відповідність прохальної частини позову до тих обставин та підстав, якими обґрунтовуються позовні вимоги; уточнення викладу обставин, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги; надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою (за такими банківськими реквізитами: одержувач УД КСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської обл., р/р 31216206700008, ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, банк ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891345, призначення платежу: судовий збір) у сумі 6530грн. 36 коп., так як позивачем було частково сплачено судовий збір, та надання суду документу про сплату судового збору за подання позовної заяви із двома вимогами немайнового характеру у сумі 1280грн. (або доказів на підтвердження звільнення від його сплати), документу, який би підтверджував місцезнаходження нерухомого майна на території Чечелівського району м.Дніпро.

Керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання особи добросовісним набувачем квартири, визнання права власності на квартиру за цією особою і звільнення з-під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків два дні з дня отримання ухвали.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова