Ухвала суду № 70781472, 04.12.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6545/13-ц

№2-зз/333/12/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого – судді Варнавської Л.О., за участю секретаря Некрашевич Є.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву про зняття арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходилась на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, про витребування майна з чужого незаконного володіння. Під час розгляду справи за заявою ОСОБА_2 ухвалою суду від 01.08.2014 року було накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою суду від 24.10.2014 року позов залишено без розгляду. 04.11.2014 року ОСОБА_2 по іншим підставам звернувся до суду, і 20.03.2015 року було винесено рішення, яким позов задоволено частково: визнано свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.12.2010 року на ім’я ОСОБА_3, посвідчене державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 – недійсним; визнано свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.12.2010 року на ім’я ОСОБА_8, посвідчене державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 – недійсним; визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_9, померлого 07.07.2009 року в порядку спадкування за законом; витребовано квартиру АДРЕСА_2 у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та повернуто зазначену квартиру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 09.02.2016 року рішення набуло законної сили. 08.05.2015 року помер ОСОБА_2, спадкоємцем є його дружина ОСОБА_10, яка на теперішній час не може оформити спадщину, так як на квартиру накладено арешт.

В судовому засіданні представник ОСОБА_10 – ОСОБА_1 заяву підтримала, просила задовольнити.

Відповідачі, представники третіх осіб до суду не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, жодних заперечень чи доказів до суду не надали.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2014 року по цивільній справі № 333/6545/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, про витребування майна з чужого незаконного володіння накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

19.08.2014 року постановою Комунарького ВДВС накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та оголошено заборону на його відчуження, ВП № 44325663.

08.05.2015 року ОСОБА_2 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть, серія І-ЖС № 322783.

Довідкою № 465/02-14 від 28.03.2017 року державного нотаріуса Другої Запорізької нотаріальної контори підтверджено, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_10, яка прийняла спадщину за законом.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право приватної власності заявника, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

В зв’язку з тим, що постановою від 19.08.2014 року було накладено арешт на квартиру та оголошено заборону на її відчуження, то суд вважає за доцільне скасувати постанову, якою було накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 317, 321 ЦК України, ст.ст. 50, 60, 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 212- 215 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про зняття арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за законом, про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, накладений Комунарським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції постановою від 19.08.2014 року (ВП № 44325663), на підставі ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2014 року, справа № 333/6545/13-ц (номер запису про обтяження 20041159).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська