Рішення № 70780169, 07.12.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3417/17

Провадження № 2/242/1407/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

м. Селидове 07 грудня 2017 року

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Капітонова В.І., при секретарі Нарижній О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 вересня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір НОМЕР_2, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 325 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % річних та строком повернення до 09 вересня 2018 року.

Для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 09 вересня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави НОМЕР_2, згідно з яким надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки ВMW, модель -X1, тип - легковий універсал, 2010 р.в., колір - білий, реєстр, номер - НОМЕР_4, номер шасі(кузова, рами) НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за кредитним договором від 09 вересня 2011 року, за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 455 131,84 грн., а саме: заборгованість за кредитним договором - 193 426,31 грн., заборгованість по відсотках - 78 936,96 грн., несплачені комісійні винагороди - 77 187, 50 грн., та з урахуванням індексу інфляції та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, що станом на 12.07.2017 року становить 105 581,07 грн.

Просить в рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмети застави у вигляді автомобіля шляхом визнання за позивачем права власності на нього; зобов`язати відповідача передати ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» предмети застави; стягнути судові витрати.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також просить розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи , законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

09 вересня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір НОМЕР_2, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 325 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % річних та строком повернення до 09 вересня 2018 року.

Крім того, для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 09 вересня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави НОМЕР_2, згідно з яким надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки DMW, модель -X1, тип - легковий універсал , 2010 р.в., колір - білий, реєстр, номер - НОМЕР_4, номер шасі(кузова, рами) НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

Також, 22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги за договорами застави № 220615зп.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.4., 3.5. кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі 09 вересня 2018 року або достроково у випадках передбачених цим договором; спосіб повернення кредиту та процентів щомісячно відповідно до графіка, дата списання платежів банком 8 число кожного місяця; позичальник зобов'язаний у разі порушення умов договору на вимогу кредитора достроково повернути кредит.

Згідно розрахунку, заборгованість за кредитним договором станом на 12.07.2017 року складає 455 131,84 грн., а саме: заборгованість за кредитним договором - 193 426,31 грн., заборгованість по відсотках - 78 936,96 грн., несплачені комісійні винагороди - 77 187, 50 грн., індекс інфляції та 3% річних 105 581,07 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.

Згідно ст.ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 572, 589 ЦК України у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про заставу» встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст.27 Закону України " Про заставу" , застава зберігає силу , якщо за однією з підстав , зазначених у законі , майно або майнові права , що складають предмет застави , переходять у власність іншої особи.

Також у відповідності до ст. 9 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника ( покупця) рухомого майна , що є предметом застави. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні. У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п'яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13 цього Закону. Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для

його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передати рухоме майно, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.589, п. 3 ч. 2 ст.592 ЦК України, ст.ст. 19-20 Закону України «Про заставу», позивач набув право звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 6 826 грн. 98 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 526,572, 589, 590 ЦК України, ст.. 1, 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст.. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 10, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_2 укладеного 09 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ОСОБА_1 в розмірі 455 131,84 грн., а саме: заборгованість за кредитним договором - 193 426,31 грн., заборгованість по відсотках - 78 936,96 грн., несплачені комісійні винагороди - 77 187, 50 грн., індекс інфляції та 3% річних 105 581,07 грн., яка утворилася станом на 12.07.2017 року та договором застави НОМЕР_2 від 09.09.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет застави транспортний засіб - автомобіль марки ВMW, модель -X1, тип - легковий універсал, 2010 р.в., колір - білий, реєстр. номер - НОМЕР_4, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого ВРЕР № 3 м.Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 09.09.2011 року, з правом вчинення подальших дій пов`язаних з переоформленням автотранспортних засобів в органах Державної автомобільної інспекції України Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», наділивши правом зняття з обліку транспортні засоби автомобіль марки ВMW, модель -X1, тип - легковий універсал, 2010 р.в., колір - білий, реєстр. номер - НОМЕР_4, номер шасі(кузова, рами) НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого ВРЕР № 3 м.Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 09.09.2011 року та постановленням на облік в органах ДАІ України.

Зобов`язати ОСОБА_1 передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» предмети застави - автомобіль марки ВMW, модель -X1, тип - легковий універсал, 2010 р.в., колір - білий, реєстр. номер - НОМЕР_4, номер шасі(кузова, рами) НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого ВРЕР № 3 м.Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 09.09.2011 року з комплектами ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 6 826(вісім тисяч вісімсот двадцять шість) грн.. 98 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. І. Капітонов