Ухвала суду № 70778779, 26.10.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22287/17

Провадження №2-з/760/309/17

У Х В А Л А

/про забезпечення позову/

26 жовтня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2, треті особи: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державне підприємство «СЕТАМ», про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом.

Ухвалою суду від 26.10.2017 у справі відкрито провадження.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді зупинення реалізації арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лота 241492). Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у такий спосіб позивач посилається на те, що у разі незабезпечення позову він буде протиправно позбавлений права власності на належне йому майно у ситуації, коли боржником не являється, оскільки на даний час триває процес реалізації належного йому майна та існує реальна загроза його реалізації, що призведе до відчуження цього майна за зобов'язаннями третьої особи та до порушення його законних прав.

Згідно ч. 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В зв'язку з цим сторони та інші особи, які беруть участь у справі, судом не викликалися та не повідомлялися про розгляд заяви про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, законною метою застосування заходів забезпечення позову, є запобігання ризику невиконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог позивача. Необхідною умовою застосування таких заходів є існування обставин, які дають достатні підстави вважати, що відповідне втручання у права особи є пропорційним і може забезпечити баланс інтересів як позивача, так і інших осіб, права яких можуть бути обмежені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем пред'явлено позов зняття арешту з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1

На підтвердження позовних вимог, позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу квартири , укладеного 24.04.2002 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як продавцями та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 як покупцями, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М., зареєстрованого в реєстрі за номером 4102, за умовами якого продавці продали, а покупці купили в рівних частинах кожний квартиру АДРЕСА_2.

Також позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження №23147256, з якою вбачається, що боржником у виконавчому проваджені є ОСОБА_2

За таких обставин наявні підстави вважати, що у разі реалізації в рамках виконавчого провадження №23147256 квартири АДРЕСА_1, будуть порушені права позивача, оскільки ОСОБА_2 є власником тільки 1/2 частини вказаного об'єкту нерухомого майна.

Отже, з матеріалів справи та поданої заяви вбачається наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, враховуючи, що представлені позивачем докази свідчать про те, що він є власником 1/2 частини квартири, зупинити реалізацію арештованого майна щодо цілісного об'єкту нерухомості не є співмірним заходом забезпечення позову у цій справі.

З огляду на обставини наведені вище, суддя приходить до висновку про те, що заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Зупинити реалізацію арештованого майна - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер лота 241492).

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стягувач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_3.

Боржник - ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

В частині вжиття заходів забезпечення позову дана ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :