Рішення № 70778483, 07.12.2017, Оболонський районний суд міста Києва

07.12.2017 Справа № 756/16369/17

Справа пр. №2/756/5979/17

ун. №756/16369/17

У Х В А Л А

07 грудня 2017 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1 заявляє вимогу про поділ майна а саме: автомобіля марки "TOYOTA Camry", державний номер НОМЕР_1; машиномісць НОМЕР_2, НОМЕР_3 в що знаходяться у напівпідземному паркінгу будинку АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2; земельної ділянки, що розташована на території АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4; стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок компенсації ? частки автомобіля марки "TOYOTA Camry", державний номер НОМЕР_1, грошових коштів у розмірі згідно ринкової вартості, встановленої автотоварознавчою експертизою, тобто заявлені вимоги є вимогами майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю цього майна, тобто його дійсною вартістю.

Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає посилання на докази на підтвердження дійсної вартості майна, розподіл якого вона просить здійснити (зокрема, відсутні висновки про вартість нерухомого майна станом на 2017 рік тощо).

Позивач у своїй позовній заяві хоч і зазначає ціну позову, однак їй слід зазначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості майна, яке є предметом поділу, з посиланням на докази на підтвердження зазначених обставин.

Також на виконання ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачеві слід надати квитанцію про оплату судового збору, який необхідно сплатити, виходячи з характеру позовних вимог та ціни позову, яка повинна бути розрахована, виходячи з дійсної вартості зазначеного майна.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

П. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

П. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, окрім вимог майнового характеру про поділ майна подружжя, заявляється також вимога немайнового характеру про розірвання шлюбу.

ОСОБА_1 хоч і додає до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 4800,00 грн, проте судовий збір сплачений нею не в повному обсязі, незрозуміло, за які саме вимоги позивачем сплачено судовий збір, чому саме у вказаному розмірі та чим вона керувалася при здійсненні розрахунку судового збору.

Таким чином, позивачеві слід надати докази сплати судового збору окремо за кожну з вимог майнового та немайнового характеру, враховуючи характер позовних вимог та ціну позову, яка повинна бути розрахована, виходячи з дійсної вартості зазначеного в позові майна.

Ч. 1 ст. 121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. ст. 119, 120 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ч. 1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя залишити без руху та надати позивачеві строк на усунення недоліків у термін до 15 грудня 2017 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання нею даної ухвали.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Андрейчук