Рішення № 70775847, 27.11.2017, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/759/16-ц

Провадження №2/654/403/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Данилевського М.А.

за участю секретаря Друговин В.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

прокурорів Пластун Т.А., Шляшенка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голопристанського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, ліквідаційної комісії при Голопристанському районному відділі УМВС України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання безпідставними та незаконними дій слідчих, відшкодування збитків, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голопристанського відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП Херсонської області, ліквідаційної комісії при Голопристанському районному відділі УМВС України в Херсонській області про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих незаконними діями та бездіяльністю відповідачів, посилаючись на те, що 16.02.2013 в с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області на території земельної ділянки між вулицями Підстепна та Погранична, яка дісталася йому у спадок, працівники міліції вилучили близько 10 метрів кубічних напиляних невідомо ким дров акації білої, які він просто перевозив, а також належну йому бензопилу «Husqvarna», № 4307769, що було оформлено протоколом огляду місця події. Незаконність вилучення вказаного майна була в подальшому підтверджена постановою слідчого Синякова С.В. від 08.08.2013, якою кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013230150000495 було закрите за відсутністю його ознак. Після чого він неодноразово намагався повернути вилучене у нього майно, але ці намагання були безуспішні. Також він звернувся у встановлений строк до ліквідаційної комісії при Голопристанському районному відділі УМВС України в Херсонській області з претензією про відшкодування йому матеріальних збитків в загальній сумі 13450 грн. (7500 грн. вартість дров та 5950 вартість бензопили), але отримав відмову, внаслідок чого був змушений звернутися до суду з даним позовом. Також неправомірними діями працівників міліції йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у втраті ним повноцінного життя, бо не міг на протязі трьох років і зараз забезпечити сім’ю паливом, вимушений був збирати у лісі хмиз, через невеликий сімейний дохід та наявність утримувачів, яку він оцінює у 40350 грн. З посиланням на статті 41, 56 Конституції України, статті 3, 16, 22, 104, 108, 111, 112, 256, 261, 321, 328, 1166, 1172, 1176, 1192 ЦК України, ст. 100 КПК України, Закон України «Про міліцію», Закон України «Про Національну поліцію», постанову КМУ від 16.09.2015 № 730 просив задовольнити позов.

28.03.2017 суд, за клопотанням позивача, залучив до участі у справі Голопристанське відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, ліквідаційну комісію при Голопристанському районному відділі УМВС України в Херсонській області, Головне управління Національної поліції в Херсонській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги, зазначені у позовній заяві та наполягали на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові. Пояснив, що бензопилу він отримав, але пошкоджену, із ознаками заміни вузлів та агрегатів, 10 метрів кубічних дров акації білої до цього часу йому не повернули.

Крім того, у справу вступив прокурор для захисту інтересів держави.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив (збільшив) позовні вимоги – просив визнати безпідставними та незаконними дії слідчих, що мали місце при подіях 16.02.2013, внаслідок яких у нього безпідставно було вилучено близько 10 кубічних метрів напиляних дров (акації білої), нова бензопила «Husqvarna» (серійний номер 4307769); стягнути солідарно з відповідачів на його користь матеріальну шкоду, задану порушенням його прав, яке полягало у неповерненні йому зазначеного майна, в сумі 13 450 гривень; стягнути солідарно з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 538 000 гривень. (а.с. 14 том 2).

Прокурор Пластун Т.А. у судовому засіданні в задоволені позовних вимог просила відмовити повністю через їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки позивач отримав бензопилу і доказів заміни вузлів та агрегатів і в ній суду не надав, жодних перешкод в отриманні позивачем дров не має, він просто не бажає їх отримувати, кількість дров, яка вирахувана спеціалістом лісового господарства складає п’ять кубічних метрів, а тому жодної матеріальної шкоди позивачу не завдано. По заявах позивача проводилася службова перевірка, якою не була підтверджена незаконність дій працівників міліції щодо вилучення зазначеного у позові майна. Доказів спричинення позивачу моральної шкоди та її розміру суду позивачем не надано.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області у судове засідання не з’явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління, просив в задоволені позову відмовити, крім того, зазначив, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов’язків. Тому, вважає, що шкода повинна відшкодовуватися за рахунок коштів Головного управління Національної поліції в Херсонській області, яке в свою чергу буде мати право регресу до винної особи. (а.с. 239 том 1).

Представник відповідачів (Голопристанське відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, ліквідаційна комісії при Голопристанському районному відділі УМВС України в Херсонській області, Головне управління Національної поліції в Херсонській області) ОСОБА_2 надав до суду письмові заперечення на позов, в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити через його безпідставність виходячи з наступного.

08.08.2013 слідчим СВ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3 винесена постанова про закриття кримінального провадження, внесеного 17.02.2013 до ЄРДР за № 12013230150000495 у зв’язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч.1 ст. 184 КПК України (а. с. 42). Підставами для закриття справи стало те, що по справі не встановлено негативних наслідків для навколишнього природного середовища, а також те, що лісосмуга між вулицями Підстепна та Погранична в с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області, де була вчинена порубка дерев не перебуває на балансі Малокопанівської сільської ради чи Голопристанського ЛМГ.

22.11.2013 позивач отримав від працівників міліції бензопилу «Husqvarna», про що надав відповідну розписку (а. с. 53 том 1).

Вилучені дрова були передані на зберігання лісничому Гладківського лісництва ОСОБА_4 під розписку про збереження, які позивач до цього часу відмовляється забрати.

Вважає дії працівників поліції правомірними, проведення огляду та вилучення речей у ОСОБА_1 здійснено у відповідності до вимог КПК України.

Доказів спричинення позивачу моральної шкоди та її розміру, а також винності дій працівників міліції, які були у причинному зв’язку із спричиненням позивачу матеріальної та моральної шкоди суду позивачем не надано, тому просив в задоволені позову відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дійшов до наступних висновків.

За статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року N 266/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту – Закон), відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

За статтею 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у цивільній справі № 6-440цс16.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Положеннями п.5. постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вказане свідчить про те, що шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, а при відсутності будь-якої з цих ознак не може бути покладено на відповідача обов’язку відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до п.2. постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 16.02.2013 в с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області в лісосмузі біля вулиці Пограничної було виявлено автомобіль ГАЗ-53, в кузові якого містилися частини стовбурів спиляних дерев акації білої, порахована їх кількість, діаметр. В кабіні вказаного автомобіля було виявлено бензопилу «Husqvarna». Зазначене майно було вилучене. Стовбур дерев були передані на зберігання лісничому Гладківського лісництва ОСОБА_4 під розписку (а. с. 43), автомобіль ГАЗ -53 був переданий під розписку ОСОБА_1, а бензопилу «Husqvarna» доставлено до Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області (а. с. 4-5).

За вказаним фактом внесені відомості до ЄРДР за №12013230150000495 і 17.02.2013 розпочате досудове розслідування.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 7 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно зі ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що майно ОСОБА_1 було вилучено слідчим під час огляду місця події, про що складено відповідний протокол, і є тимчасово вилученим майном, тому такі дії не є протиправними або незаконними.

08.08.2013 кримінальне провадження №12013230150000495 було закрито за п.2. ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю ознак кримінального правопорушення. Вказана постанова не оскаржувалась ОСОБА_1 ні до прокуратури, ні до суду.

Листом УМВС України в Херсонській області від 22.10.2013 ОСОБА_1 роз'яснено, що кримінальне провадження № 12013230150000495 закрито і він має можливість отримати свої вилучені інструменти. Аналогічний зміст міститься і у листі слідчого Голопристанського РВ УМВС від 08.08.2013.

В подальшому, вилучена бензопила була повернута ОСОБА_1 слідчим Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області, про що свідчить розписка, написана позивачем власноручно слідчому у кримінальному провадженні №12013230150000495 від 22.11.2013. Бензопила (згідно наданих суду документів) придбана позивачем у 2007 році, тоді як її вилучення було здійснено у лютому 2013 року. Позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтвердили факт повернення бензопили в іншому, ніж при вилучені, стані. (а.с. 9-10 том 1).

Згідно довідки лісничого Гладківського лісництва ОСОБА_4 кількість деревини акації білої, прийнятої ним на зберігання (після проведеного обміру причепу) становить 8 складочних кубічних метрів, що відповідно до коефіцієнту повнодеревності складочних метрів, відповідно до ДСТУ 4020-2-2001, який становить 0,62, складає п’ять кубічних метрів (а. с. 69).

Ухвалою слідчого судді від 10.12.2013 у справі № 654/4532/13-к за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо неповернення йому вилученого під час огляду майна відмовлено у задоволенні скарги, у зв'язку з тим, що встановлений факт повернення скаржнику бензопили і відсутні перешкоди для отримання останнім вилучених дров. Вказана постанова не оскаржувалась ОСОБА_1 і набрала законної сили 16.12.2013. (а.с. 65).

Крім того, прокуратурою Херсонської області 31.01.2014 були внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, та відкрито кримінальне провадження № 42014230000000034, за фактом допущення службової недбалості працівниками Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області під час розслідування кримінального провадження № 12013230150000495.

Вищевказаним кримінальним провадженням встановлено, що заява ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, оскільки останній отримав постанову про невизнання речовим доказом вилучені дрова, але з невідомих обставин не реалізував вказане право, даних про замін деталей і пошкодження бензопили здобуто не було, а тому, керуючись п.1. ч. 1 ст. 284 КПК України, постановою від 06.03.2014 кримінальне провадження №42014230000000034 було закрито.

Всі вищевикладені обставини свідчать про недоведеність протиправності та протизаконності дій службових осіб Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області, відсутність порушеного права ОСОБА_1 та спростовують завдану останньому матеріальну шкоду, а отже й підстав для задоволення позову не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 2. ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснення, яке міститься у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом,у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

В обґрунтування своєї позиції про стягнення з відповідачів моральної шкоди позивачем не надано жодного доказу на підтвердження спричинення йому такої шкоди, враховуючи, що права ОСОБА_1 не порушувались, а дії Голопристанського РВ УМВС вважаються правомірними, тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок по доказуванню обставин, викладених у позові лежить саме на позивачу.

Позивач не надав до суду доказів належності у нього прав на вилучені 16.02.2013 спиляні стовбура дерев акації білої, належності прав на земельну ділянку, на якій такі дерева були спиляні, законності випилу (чи завантаження в автомобіль), а також перешкод в отриманні цих дров з боку правоохоронних органів, а тому вимога про відшкодуванні вартості таких дров (без надання доказів їх належності на будь-якому праві позивачу, їх кількості та вартості) є безпідставною та необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Оскільки позивач отримав бензопилу від працівників міліції, вимога про відшкодування її вартості задоволенню не підлягає, як така, що не ґрунтується на вимогах закону.

Також позивач не надав суду доказів незаконності дій працівників міліції при вилученні вказаного у позові майна.

Умовою відшкодування шкоди є сукупність ознак, а саме: винна поведінка заподіювача шкоди, наявність матеріальної чи моральної шкоди та причинний зв'язок між винною поведінкою (дією чи бездіяльністю). Системний аналіз зазначеної норми законодавства дає підстави для висновку, що відсутність будь-якої з зазначених складових виключає можливість відшкодування завданої шкоди.

Жодних доказів спричинення моральної шкоди позивачем суду не надано, не обґрунтовано її розмір та наявність причинного зв’язку між діями працівників міліції по вилученню майна та спричиненню позивачу моральної шкоди, а тому вимога про її відшкодування задоволенню не підлягає як необґрунтована та безпідставна.

Оскільки судом, після всебічного, повного та об’єктивного дослідження наданих суду доказів в їх сукупності та взаємозв’язку, не встановлено протиправності чи незаконності дій службових осіб органів міліції (внутрішніх справ), то відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 56 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1174 ЦК України, ст. ст. 1-4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.ст. 10, 11, 57-66, 84, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Голопристанського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, ліквідаційної комісії при Голопристанському районному відділі УМВС України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання безпідставними та незаконними дій слідчих, відшкодування збитків, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2017 року.

Суддя М. А. Данилевський