Ухвала суду № 70773368, 22.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3570/17

Номер справи місцевого суду: 521/9697/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря – Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії,

встановила:

Представник Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 28040,71 гривень. У первісній редакції позову поданого до суду 31 травня 2016 року представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 28040,71 гривень, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 гривень, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 є споживачем ПАТ «Одесаобленерго». На підставі відкритого на ім’я ОСОБА_3 особового рахунку № 121864, позивачем постачається електроенергія за адресою: АДРЕСА_1, за користування якої споживач повинен здійснювати розрахунки. 30.07.2015 року при проведенні технічної перевірки дотримання ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, за адресою: АДРЕСА_2 працівниками ПАТ «Одесаобленерго» було виявлено та зафіксовано порушення п. 42 ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, а саме встановлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника без порушення схеми обліку, підключення до облікового фазного проводу в розетку. З метою фіксації зазначеного порушення був складений акт про порушення ПКЕЕН № 033403 від 30.07.2015 року у присутності ОСОБА_5, яка цей акт підписала. Акт про порушення ПКЕЕН № 033403 був розглянутий комісією з розгляду актів та прийнято рішення затвердити розрахунок за три роки (1095) днів. Сума вартості не облікованої електричної енергії згідно Методики від 04.05.2006 року № 562 п.3.1.6. за проведеним розрахунком сума не облікованої електричної енергії склала 28040,71 гривень. Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість за спожиту не обліковану електричну енергію не сплачує, представник позивача вимушений звернутися з позовом до суду. В ході розгляду справи представником позивача заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача за правилами ст.33 ЦПК України, оскільки представникам «ЕК «Одесаобленерго» стало відомо, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності від 14.03.2012 року та витягу з Державного реєстру правочинів від 29.03.2012 року є ОСОБА_2.

Представники Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в судовому засіданні позов підтримували у повному обсязі та просили стягнути з відповідача ОСОБА_2 вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 28040,71 гривень, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Свої заперечення обґрунтував тим, що його довіритель ОСОБА_2 з 14.03.2012 року став власником квартири АДРЕСА_3, хоча весь час рахунки на оплату за спожиту електричну енергію надходили на ім’я колишнього власника ОСОБА_3, тому що договір щодо користування електричною енергією за цією адресою був оформлений саме на ОСОБА_6 Представник відповідача звернув увагу, що в акті про порушення ПКЕЕН № 033403 від 30.07.2015 року зафіксовано, що клемна кришка та всі пломби енергопостачальної організації не були порушені ніяким чином. На момент складання акту в квартирі знаходилася ОСОБА_5 – мати власника квартири – ОСОБА_2, яка не проводила ніякого втручання до електропроводки, як і Відповідач та його сім’я. Вищевказаний акт був підписаний ОСОБА_5 під тиском, оскільки в квартирі знаходилися троє чужих людей, які вели себе досить агресивно та непривітно. ОСОБА_5 не було надано копію ОСОБА_7 про порушення, що позбавило її та інших осіб можливості оскаржити цей ОСОБА_7. Дії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» щодо складання акту про порушення ПКЕЕН та вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про оплату рахунку в сумі 28040,71 гривень є такими, що не відповідають вимогам закону. Доказів стосовно того, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце засідання комісії по розрахунку заподіяних збитків, представниками позивача надано не було. Представник відповідача вважає, що ОСОБА_7 № 033403 від 30.07.2015 року складений з грубим порушенням ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, затверджених Кабінетом Міністрів України від 26.06.1999 року, має бути визнаний недопустимим доказом по справі. Стосовно розрахунку вартості недорахованої електроенергії, представник відповідача зазначив, що розрахунок зроблено некомпетентними співробітниками ПАТ ЕК «Одесаобленерго» та ставить під сумнів правомірність вищевказаних нарахувань. Окрім цього, представником відповідача заявлено про сплив позовної давності звернення до суду позивачем з приводу змісту позовних вимог.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією в розмірі 28040 (двадцять вісім тисяч сорок ) гривень 71 копійку, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору.

На вказане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апелянт ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі зазначив адресу свого мешкання: АДРЕСА_4. Апеляційним судом Одеської області неодноразово, з березня 2017 року по теперішній час, здійснювались спроби сповістити відповідача про час та місце розгляду справи за вказаною адресою його проживання та знаходження, однак 5 повісток повернулися до суду апеляційної інстанції з відмітками про невручення за закінченням терміну зберігання (а.с. 76, 77, 99, 100, 101, 102, 108, 109, 110, 111).

Більш того, в матеріалах справи (а.с.103, 105) є довіреність та довідковий лист про сповіщення на 22.11.2017 року представника апелянта – ОСОБА_8

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Частиною 8, 9 ст. 76 ЦПК України передбачено, що у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, неотримання ним повісток є зловживанням наданими правами, враховуючи ті обставини, що він в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства.

Колегія суддів враховує, що апелянт, як ініціатор провадження на цій стадії, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї скарги, і крім судових повісток, має можливість отримати інформацію про розгляд його скарги в Інтернет- мережі на офіційній сторінці апеляційного суду Одеської області.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 скористався своїм правом на доступ до суду через надання довіреності на представництво своїх інтересів представнику.

Тому, слід визнати, що апелянт самостійно розпорядився своїми процесуальними правами та не з’являється в судові засідання до апеляційного суду Одеської області з неповажних причин.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.

Так, в пункті 41 рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового

провадження».

Похожа позиція була висловлена також в п.27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02), де зазначено наступне: «Суд зазначає, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем

2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб

довідатись про стан провадження у його справі».

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

З врахуванням тривалості судового розгляду, зокрема на стадії апеляційного розгляду (з 07 березня 2017 року), колегія суддів прийняла рішення про розгляд апеляційної скарги по суті без явки учасника процесу, який був сповіщений у відповідності до чинного процесуального законодавства та зловживає своїми процесуальними правами та обов’язками.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно із ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Відповідно до Свідоцтва від 14.03.2012 року та витягу з Державного реєстру правочинів від 29 березня 2012 року власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_2. До 29.03.2012 року власником вказаної квартири був – ОСОБА_3, на ім’я якого у ПАТ «ЕК Одесаобленерго» було відкрито особовий рахунок № 121864 на підставі якого Південний РЕМ постачає електроенергію за адресою: АДРЕСА_6.

30.07.2015 року уповноваженими представниками Південного РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» була проведена перевірка об’єкту відповідача за адресою: АДРЕСА_7 на відповідність споживання електричної енергії ПКЕЕН в ході проведення якої було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника без порушення схеми обліку, підключення до облікового фазного проводу в розетку.

Як вбачається з акту № 033403 «Про порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення» від 30.07.2015 року, цей акт складено представниками Південного РЕМ ВАТ «Одесаобленерго», майстром ВРПС ОСОБА_9 № 3630; контролером ОСОБА_10 № 3052, електромонтером ОСОБА_11 № 2859, за участю уповноваженої споживачем особи – ОСОБА_5. Згідно даного акту перевіркою встановлено, що Споживач порушив ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енерго постачальника, без порушення схеми обліку, а саме: підключення до облікового фазного проводу в розетку. Акт підписаний працівниками Південного РЕМ, у тому числі уповноваженою особою – ОСОБА_5. У акті викладені зауваження з боку ОСОБА_5 із значенням – «від демонтажу стіни – відмовляюся».

Як вбачається з протоколу № 1038 засідання комісії по розгляду акту № 033403 від 30.07.2015 року про порушення ПКЕЕН ОСОБА_3 (у присутності ОСОБА_5), даний документ був розглянутий комісією Південного РЕМ з розгляду актів та прийнято рішення затвердити розрахунок за 1095 днів, сума недорахованої електричної енергії складає 43362 кВт/г – 28040 гривень 71 копійка. З акту вбачається, що розрахунок виконаний за три роки. В рішення комісії вказано про необхідність встановити прилад обліку в щитову на сходовій клітині (виконати акт-вводу). Укласти договір про користування електричною енергією. Розрахунок розміру збитків, завданих споживачем Південному РЕМ зроблено згідно методики затвердженої НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 п.3.1.6.

Факт порушення відповідачем ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, шляхом самовільного підключення до проводки, до електромережі, що не є власністю енергопостачальника без порушення схеми обліку, а саме підключення до облікового фазного проводу в розетку, також підтверджується фото фіксацією до акту № 1038 від 04.11.2015 року, схемою електропостачання споживача. Зазначена схема є додатком до акту про порушення ПКЕЕН № 033403 від 30.07.2015 року, та також підписана трьома представниками ВАТ «Одесаобленерго» та уповноваженою споживачем особою – ОСОБА_5

Згідно з пунктом 1 ОСОБА_4 користування електричною енергією , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 ці ОСОБА_4 регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками.

Таким чином, до виниклих правовідносин між сторонами при здійсненні розрахунку штрафу застосовується розділ 3 Методики «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН», який регулює порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року.

Як вбачається з розрахунку кількості недоврахованої електроенергії та її вартості № 033403, даний розрахунок складений на підставі «ОСОБА_7 про порушення ПКЕЕН № 033403 від 30.07.2015 року споживачу в особі ОСОБА_3 особовий рахунок № 0300-121864 розрахунковим шляхом на підставі «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» визначена кількість недорахованої безобліково спожитої електроенергії і її вартість за період з 31.07.2012 року по 30.07.2015 року. Вид розрахунку: виявлений електроприлад, електрообладнання чи електропроводка, що підключена поза приладами обліку. Тип провідника: мідний ізольований, загальна площа перерізу, мм.кв: 2,5, спосіб прокладки: 1 двожильний; довготривалий допустимий струм (згідно з ПУЕ), А: 25; Кількість фаз: 1; Тривалість роботи обладнання, годин: 8; Косинус кута між фазною напругою та струмом навантаження: 0,90 Р=220*25*0.90=4950 Вт.; W доб =8*4950.00/1000=39.600 кВт*год. Згідно даного розрахунку врахований період з 31.07.2012 року по 30.07.2015 року. Нарахована загальна сума по акту складає 28040,71 гривень.

Згідно до п.п. 3.3. Методики розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: – за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; – за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; – за кількістю днів: а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), – з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку, не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Під час проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електроенергії.

З п. 2.5 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» вбачається, що t – тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що складає: при однозмінній роботі споживача – t=8; при двозмінній роботі споживача – t=16; при тризмінній роботі споживача – t=24.

З цих підстав суд робить висновок про те, що відповідно до розрахунку кількості недорахованої електроенергії та її вартості № 020026, позивач здійснив нарахування, застосовуючи мінімальну величину t=8.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно до п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність згідно із законодавством у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п.42 ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України за № 1357 від 26 липня 1999 року, які регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками, передбачено, що споживачі електричної енергії зобов’язані дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку у квартирі або на іншому об’єкті споживача, оплачувати спожиту електричну енергію за здійснювати інші платежі відповідно до умов договору по ПКЕЕН, надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показання приладу обліку.

Відповідно до п. 53 «ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлене порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що працює у ПАТ «Одесаобленерго», та 30.07.2015 року разом з іншими працівниками проводили перевірку дотримання відповідачем ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, за адресою: АДРЕСА_2, де ними було виявлено та зафіксовано порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, а саме самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника без порушення схеми обліку, підключення до облікового фазного проводу в розетку. Свідок пояснив, що в квартиру АДРЕСА_8 вони увійшли за згодою ОСОБА_5, яка, як з’ясувалося пізніше, є матір’ю теперішнього власника квартири – ОСОБА_2 При відключенні лічильника та включенні у розетку приладів, електрична енергія споживалася, але лічильником не враховувалася. Свідок пояснив, що всі документи складені ними без будь-яких зауважень ОСОБА_5, яка підписала акт, однак зауважила в акті, що від демонтажу стіни відмовляється. Щоб уникнути можливих непорозумінь з боку ОСОБА_5 та її родичів, вони знімали на відео все, щоб відбувалося в квартирі 30.07.2015 року, коли ними проводилася перевірка дотримання ПКЕЕН.

У судовому засіданні був також оглянутий відеозапис подій, що мали місце 30 липня 2015 року у квартирі АДРЕСА_9, де на той час мешкала ОСОБА_5 В ході огляду відеозаписів в залі суду, встановлено, що працівниками РЕМ ніяких порушень при проведенні перевірки допущено не було, всі події викладені в акті про порушення ОСОБА_4 № 033403 зафіксовані на відео та вважаються судом належними та допустимими доказами по справі.

Досліджені судом документи, а також пояснення свідка надали суду першої інстанції підстави критично ставитися до пояснень представника відповідача, що власник квартири ОСОБА_2 та його мати – ОСОБА_5, яка знаходилася у даній квартир на час проведення перевірки, особисто ніяких втручань до електропроводки не проводили, а проводка що розташована в стіні їхньої квартири, знаходиться в такому ж стані, яка була при їхньому вселенні до будинку, тому що Споживачі, які є власниками або користувачами житла, несуть відповідальність за порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення, навіть якщо і не вчиняли особисто для цього певних дій.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому суд враховує, що згідно ст. 322 ЦК України власник, зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цих підстав суд обгрунтовано вважав, що ОСОБА_2, як власник квартири та відповідно і споживач (незалежно від того на чи ім’я оформлено особовий рахунок), зобов’язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів, і як власник майна, контролювати належне користування квартирою також і з боку інших осіб.

Суд правильно критично оцінив заяву сторони відповідача щодо спливу позовної строку давності, тому що розрахунок вартості не доврахованої електричної енергії зроблено за період три роки, акт складено 30.07.2015 року, а позов пред’явлено 31.05.2016 року, тобто у межах строку позовної давності.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. До судових витрат згідно зі ст.79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню так як знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують зазначені вище висновки суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_7