Ухвала суду № 70771915, 04.12.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/21721/16-ц

Провадження №2/521/2096/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарях – Святецькій І.О., Янкул Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про відновлення становища, що існувало до порушення шляхом визнання дій незаконними та скасування рішення, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про відновлення становища, що існувало до порушення шляхом визнання дій незаконними та скасування рішення.

Представник ТОВ «Кей-Колект» надав до суду клопотання про закриття провадження у справі з позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про відновлення становища, що існувало до порушення шляхом визнання дій незаконними та скасування рішення. Свої вимоги представник відповідача – ТОВ «Кей –Колект» обґрунтував тим, що позовною вимогою ОСОБА_1 є визнання дій незаконними та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно квартири №61, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабаджаняна, буд. 25. Таким чином, позовні вимоги ґрунтується на безпідставних твердженнях і припущеннях про незаконність дій державного реєстратора, як суб’єкта владних повноважень, щодо реєстрації права власності за ТОВ «Кей-Колект» оцінка законних дій якої входить до юрисдикції адміністративних судів України, а отже наявні всі підстави для закриття провадження у справі, у зв’язку з тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про відновлення становища, що існувало до порушення шляхом визнання дій незаконними та скасування рішення підлягають закриттю з огляду на наступне.

За змістом ст.ст. 15 ч.1,16 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч.1 ст.129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.

Відповідно до частини другої ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-як рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленогозаконом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Згідно положень п. 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 зазначає проведення державним реєстратором – приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на квартиру №61 за адресою: м. Одеса, вул. Бабаджаняна (колишня Рекордна), буд. 25 за ТОВ «Кей-Колект» без наданих на те повноважень і дії приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є протиправними, у зв’язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, тобто про фактичне порушення процедури здійснення державної реєстрації. Суд зазначає, що у даній справі відсутній спір про право, оскільки позивачем оскаржується порушення процедури проведення реєстрації. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25.04.2017 року по справі № 21-3197а16.

З врахуванням викладеного, керуючись зазначеними вище приписами норм діючого законодавства, враховуючи позицію викладену у постанові Верховного Суду України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про відновлення становища, що існувало до порушення шляхом визнання дій незаконними та скасування рішення, відносяться до юрисдикції адміністративних судів і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України однією з підстав закриття провадження у справі являється, те що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ч.1 ст.205, 210 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Провадження по справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про відновлення становища, що існувало до порушення шляхом визнання дій незаконними та скасування рішення – закрити.

Ухвала може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі п’яти днів. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: